Країна доносів: у Росію повернулася практика “стукацтва” (ВІДЕО)

Повернення в сталінські часи — так історики характеризують те, що зараз відбувається в Росії. Окрім несвободи, репресій, порушення прав людини, тортур і мілітаризму, в Росію повернулися доноси — характерна особливість тоталітарного режиму. Практика “стукацтва” стала сучасною російською реальністю, повідомляє FREEДОМ.

Необережний пост у соцмережах, щирий коментар або думка, висловлена колезі — усе це в сучасній Росії може бути приводом до підозри, арешту або кримінальної справи.

“Поліція в системі московського метро, що розрослася, зайнята гонитвою за повідомленнями, чому сприяє потужна система розпізнавання облич. Камілла Мурашова, медсестра дитячого хоспісу, була заарештована в метро 14 травня після того, як хтось сфотографував значок із зображенням синьо-жовтого кольору прапора України на її рюкзаку і повідомив про неї. Мурашову звинуватили в дискредитації російських військових”, — з публікації видання The Washington Post

І таких історій у Росії тисячі. Як у найтемніші сталінські часи, сусід доносить на сусіда, пасажир громадського транспорту на того, хто сидить поруч. Є навіть “стукачі-ударники”, які хваляться своїми досягненнями зі здачі своїх же співгромадян правоохоронцям. Соціальний антрополог Олександра Архипова, яка досліджує феномен російського поклепництва, нарахувала понад 5,5 тис. задокументованих доносів. Архипова виявила дуже плідного автора доносів — таку собі Анну Коробкову.

“Людина, яка назвалася Коробковою, стверджувала, що є онукою інформатора КДБ радянських часів, який більшу частину часу писав доноси. Вона сказала, що йде його стопами. Автор електронного листа стверджував, що це незаміжня жінка 37 років, яка проживає у великому російському місті і яка минулого року почала писати масові доноси на російських опозиціонерів. Вона стверджувала, що надіслала до ФСБ 1046 повідомлень про опозиціонерів, які коментували незалежні ЗМІ, заблоковані в Росії від початку війни до 23 травня, — приблизно по два доноси на день”, — з публікації видання The Washington Post.

Російські юристи розповідають про нові форми доносів у Росії. Останнім часом поряд із традиційними доносами з’явилися цифрові. Це, наприклад, пересилання правоохоронцям листувань у закритих чатах, де будь-хто виступив з антивоєнною або антиурядовою позицією.

“Це якісь контакти у WhatsApp. Там люблять листуватися шкільні батьки, сусіди. Тобто такі люди, які абсолютно не пов’язані між собою, крім спільної якоїсь теми. І там люди ставали або об’єктом цькування, або об’єктом доносів”, — розповів адвокат, правозахисник Євген Смирнов.

Процвітає “стукацтво” й в російських школах, стверджує голова Альянсу вчителів Данило Кен, який покинув Російську Федерацію через війну, розв’язану Росією проти України.

Вчителі повідомляють про дітей, діти повідомляють про вчителів, директори звітують про дітей або вчителів. Усе це створює атмосферу страху і недовіри, каже педагог. На думку істориків, самі по собі доноси — це не російський феномен. Такі періоди проживали й інші країни з тоталітарним або авторитарним минулим. Проблема в тому, що Росія не зробила жодних висновків зі своєї історії та продовжує проживати ті самі помилки знову й знову. 

“Дорослішання і дорослість суспільства полягає в тому, щоб визначити подібні моменти. Освоїти їх і по можливості відійти від них. І для росіян це дуже важливо”, — зазначив військовий історик Василь Павлов.

Читайте також: Під репресивні заходи Кремля підпадають дорослі та діти: нові випадки переслідувань росіян (ВІДЕО)