Кожен долар на тонну пшениці вирішуватиме, скільки людей недоїдатимуть або голодуватимуть, — аналітик про важливість зернової угоди

У світі зерна вистачить усім, питання — за якою ціною буде це зерно. Про це сьогодні, 13 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

Він прокоментував інформацію Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) про те, що світові ціни на продовольство знижуються сьомий місяць поспіль. Індекс цін на продовольство FAO в жовтні становив 135,9 пункту, що на 0,4% менше, ніж у вересні. Індекс знизився на 15% порівняно з історичним максимумом у березні 2022 року, через певний час після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Але на 2% залишається вищим за рівень у жовтні 2021 року.

“Вони рахували це зниження з високих цін. Тому дійсно це зниження, але ціни все ще в абсолютному значенні дуже високі. Потім потрібно брати ціни, скориговані на інфляцію і на паритет купівельної спроможності. Тобто скільки населення, зокрема, населення бідних країн, може дозволити собі купити борошно, припустимо. І також зниження пов’язане з тим, що такі рецесивні процеси в економіці. Ми поступово зсуваємося в кризу, якщо просто пояснити. І в принципі, всі сходяться до такого консенсусу, що 2023 рік буде важким для економіки. І, відповідно, всі ціни на сировину знижуються. Але водночас ми бачимо новий урожай і пізніх культур Північної півкулі. Це теж тисне на ціни. Але в довгостроковій перспективі ми бачимо дуже серйозні кліматичні ризики, припустимо, у Штатах, у Європі зараз уже і в Південній Америці”, — сказав аналітик.

За його словами, це означає, що майбутній урожай озимих, який буде зібрано наступного літа, він уже під загрозою через дефіцит ґрунтової вологи.

“Те саме з кукурудзою. Наразі світ, у принципі, в основному споживає південноамериканську кукурудзу, але й це триватиме найближчим часом. Але вже бразильський фермер починає стримувати продажі кукурудзи, тим самим підвищує ціни для інших країн. І якщо водночас буде заблоковано експорт кукурудзи з України, то це може вдарити по тваринницькому сектору цілої низки країн”, — додав Мартишев.

Разом із цим аналітик уточнив, що участь України в зерновій угоді, постачання українського продовольства може пом’якшити цю кризу і в короткостроковій, і довгостроковій перспективах.

“Тому що загалом ми бачимо дуже серйозні проблеми з урожаєм кукурудзи, щонайменше, це в короткостроковій перспективі, у найближчі кілька місяців. Але і продовольчої пшениці це в такому часовому горизонті 10 і більше місяців. Якщо будуть проблеми з постачаннями цього поточного врожаю на світовий ринок, це накрутить ціни вгору, це 100%. І також це знизить потенціал виробництва зерна в Україні. І, відповідно, це призведе, можливо, до дефіциту як продовольчого зерна, так і кормового зерна в майбутньому. Тому, в принципі, тут дуже важливо. Тут іде маніпулювання фактами знову-таки. Тобто зерна-то всім вистачить. Питання за якою ціною? І ось якраз країни Африки, деякі країни Близького Сходу, вони будуть дуже чутливими до ціни зерна у 2023 році, коли буде, за всіма прогнозами, рецесія. І буквально кожен долар на тонну пшениці вирішуватиме, яка кількість людей недоїдатиме або відчує голод”, — підсумував Павло Мартишев.

Читайте також: Перспективи розширення “зернового коридору”: як реагують у світі (ВІДЕО)

Нагадаємо, термін дії зернової угоди закінчується 19 листопада. Але, на думку Мартишева, у зернової угоди все більше сторін і це говорить про те, що її буде подовжено.