Кардинально відрізняється від Будапештського меморандуму — подробиці про рекомендації щодо безпекових гарантій для України (ВІДЕО)

У Києві презентували рекомендації щодо майбутніх безпекових гарантій для України — майбутнього “Київського безпекового договору” для стратегічного партнерства України та держав-гарантів. Він об’єднає Україну із державами-гарантами. Очікується, що союзники візьмуть на себе зобов’язання щодо підтримки Збройних сил України та запровадження санкційних механізмів, повідомляє FREEДОМ.

Попри те, що частина українських територій ще має бути деокупована від російських загарбників, вже сьогодні необхідно подбати про те, щоб Україна отримала гарантії безпеки в майбутньому.

“Сьогодні дуже важливий для нас день. За дуже короткий строк — практично за два місяці — підготували рекомендації до договору гарантій безпеки, який ми назвали як “Київський безпековий договір”. Бо у нас не дуже гарні асоціації, спогади щодо Будапештського меморандуму. По-друге, ми дуже добре вивчили всі такі негативні наслідки щодо Будапештського меморандуму, інших документів, які, на жаль, не дали жодних гарантій”, — повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен зазначив, що новий безпековий договір кардинально відрізняється від Будапештського меморандуму. Рекомендації передбачають, що найсильніша гарантія безпеки для України — її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. І для цього країна має бути забезпечена всіма ресурсами — як фінансовими, так і військовими.

“Головна засада тут, що Україні належить мати такі оборонні сили, щоб своєю потугою вона могла оборонятися і протистояти будь-яким нападам з боку Росії. Нам потрібна група міжнародних гарантів, аби отримати військову та економічну підтримку. Що тут має бути: сила, потуга, висока готовність сумісно з НАТО, потрібні передові типи зброї, серед них протиракетні засоби і протиповітряна оборона”, — пояснив Расмуссен.

Група пропонує масштабне передавання зброї та розвідувальну підтримку з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою Європейського Союзу та НАТО.

“Для нас дуже важливо, щоб цей документ був юридично обов’язковим. Окрім того, структура безпекова передбачає не лише великий рамковий договір, а також підписання двосторонніх договорів. Та також таких, що можуть бути сфокусованими на чомусь, наприклад: окрема безпекова угода щодо Чорного моря, угода щодо повітряної безпеки для того, щоб захистити наше небо”, — розповів Єрмак.

Передбачається, протягом доби Україна може запросити допомогу, а країни-гаранти протягом 72 годин мають вирішити, які дії робити. Ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також із країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.

“Ми маємо реалізувати ці гарантії якомога швидше. Це також дасть змогу надавати військове спорядження, що вже надходить. Це вже вістка Путінові цілком виразна, що ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно. І друга вістка Путіну полягає в тому, що ви ніколи не переможете у цій війні. Ми наближаємося до тяжкої зими, однак слід пам’ятати, що та ціна, що ми сплачуємо, вимірюється грошима, а та ціна, що сплачуєте ви — вимірюється життями”, — заявив Расмуссен.

Керівник ОПУ наголосив, що цей договір точно не є альтернативою вступу України до НАТО. За його словами, “Київський безпековий договір” — документ, який має убезпечити Україну, поки вона не є членом Північноатлантичного альянсу.

Читайте також: Гарантії безпеки для України засвідчать закінчення війни та усунуть загрозу, яка існує для країн колишнього СРСР, — Потапенко

Як повідомлялося раніше, співголови Міжнародної робочої групи з питань безпекових гарантій для України — керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен сьогодні, 13 вересня, презентували голові держави Володимиру Зеленському рекомендації щодо майбутніх гарантій безпеки для України. Вони мають стати основою документа під назвою “Київський безпековий договір” (Kyiv Security Compact).