Кадиров знає, якщо Путіна не стане, його доля буде гіркою. Інтерв’ю з Аллою Дудаєвою

Російська армія атакує українські міста ракетами, намагаючись стерти їх з лиця землі, і в цьому схожість з чеченськими війнами. Про це розповіла вдова першого президента Чеченської республіки Ічкерія Алла Дудаєва в інтерв’ю для марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA. Вона зазначила, що РФ застосовувала засоби, заборонені Женевською конвенцією, а також не вступала в контактні бої, адже своєю сміливістю та мужністю перемагали чеченці. Дудаєва розповіла, як жорстоко діяли спецслужби Росії, влаштовуючи свої провокації та постановки, щоб сіяти страх. На її думку, Путін зараз шукає шляхи відступу у війні проти України, вважаючи, що вона приносить йому мало дивідендів.

Алла Дудаєва. Художниця, письменниця, політик, телеведуча, вдова президента Чеченської республіки Ічкерія Джохара Дудаєва. Після загибелі чоловіка намагалася покинути Чечню, але була затримана співробітниками ФСБ, згодом звільнена. Є членом Президії Уряду Ічкерії. На цей момент живе у Швеції.

— Чи можете Ви провести паралелі між чеченськими війнами та війною Росії проти України?

— Схожість цих воєн у тому, що російська армія вважає за краще слати ракети й бомбити, знищувати українські міста. У нас було те саме. Російські солдати намагалися не вступати в контактні бої, тому що в контактних боях зазвичай перемагали чеченці хоробрістю та мужністю. Тому літаки бомбили місто Грозне, залишили одні руїни від нього та чеченських сіл. Російські війська застосовували багато засобів, заборонених Женевською конвенцією.

— Наскільки я розумію, з найпершого моменту, коли Джохар Дудаєв став президентом Ічкерії, всередині чеченських еліт були розбрати — працювали російські спецслужби.

— Під час другої війни, яка, як всі знають, почалася з підриву будинків у Москві та Волгодонську за наказом Путіна, щоб оголосити чеченський народ терористами. І тоді був теракт на Дубровці (трагедія “Норд-Осту”) у 2002 році. Це була операція ФСБ. Проти цих дівчат, яких було названо терористками, пустили газ. Після чого вони були застрелені пострілом у вічі. Вони могли стати свідками, якби був суд над цими так званими терористами. Але суду не було. Росія отримала дуже багато жертв і багато хто повірив, що чеченці справді терористи. І їхню вимогу про перемир’я, про переговори не почули.

У 2004 році був Беслан, де так само було незрозуміло, хто захопив школу. І дуже довго чекали на відповідь від Шаміля Басаєва (керівника чеченського руху за свободу від Росії, – ред.). Але цілий місяць він мовчав. На той час раптом з’явився Андрій Бабицький (журналіст “Радіо Свобода”, – ред.), який був заарештований і три чи чотири дні сидів у фільтраційних таборах, а потім був звільнений. І ось, перебуваючи в Москві, раптом він опинився в таборі поряд із Шамілем Басаєвим, який зізнався, що це його хлопці в Беслані діяли. Усі були вражені цим зізнанням, але ніхто не розумів, яким чином Андрій Бабицький опинився у цьому таборі. Мабуть, його привезли гелікоптером. І після цього було дуже складно, бо багато хто звинувачував чеченців. Але потім виявилося, що винен Путін та ті, хто спалив школу вогнеметами, знищили стільки дітей.

— Що зараз Ви бачите в Україні, чи є слід ФСБ?

— Путін — це працівник ФСБ, колишній КДБіст. А Росія — це КДБістська, ФСБшна держава. Але я думаю, що зараз Путін шукає шляхи відступу, бо війна в Україні йому приносить мало дивідендів і веде до поразки Росії.

— Під час чеченської війни російські військові обшукували молодих чеченців, шукали сліди від зброї, щоб викрити їх у бойових діях. Так само відбувається в Україні. Тільки замість слідів від зброї вони шукають татуювання, щоб довести, що така людина – “нацист”, як вони називають. Давайте тепер поговоримо про схожість цих двох нелюдських і дуже нечесних воєн.

— Наприкінці Першої російсько-чеченської війни Кремль наказав розстрілювати все чоловіче населення віком від 12 років до 60. І навіть трупи хлопчиків, яких вони розстрілювали, лежали на узбіччях доріг. Чоловіків не пропускали через блокпости й розстрілювали. Де це бачено, щоби розстрілювали навіть дітей, оголошуючи, що вони бойовики? У фільтраційних таборах, які я називаю фашистськими, не лише вбивали, а й катували, ґвалтували, мучили людей. Це був просто жах. Гвалтували і чоловіків, і жінок. За викуп іноді віддавали, якщо родичі могли зібрати гроші. Російські військові не лише в’язнів продавали. Вони навіть тіла закатованих за гроші продавали. Чеченці набагато більше боялися потрапити до такого табору і були раді померти з ім’ям Аллаха на вустах, борючись. Для будь-якого чеченця зґвалтування страшніше за смерть.

У Чечні мародерами була вся російська армія. Генерали крали чеченську нафту, її продавали цілими ешелонами. Полковники торгували добрими меблями. Прості рядові крали килими, холодильники, телевізори, зривали у жінок із вух золоті сережки, знімали каблучки. У мертвих виривали золоті зуби.

— Мене ще вразила неповага до власних загиблих. Це ми бачимо в Україні, коли місяцями тіла російських солдатів перебувають у, самі розумієте, яких умовах. Їх не забирають. І я так розумію, у Чечні те саме було.

— Під час штурму Грозного, коли було розбито кілька дивізій, перед президентським палацом лежали напівзгорілі трупи. Там були розбиті танки. Тоді президент звернувся до російського уряду з проханням: давайте на один день відкладемо війну, щоб прибрати ці трупи. Але російська армія, вірніше російський уряд на це нічого не відповів і пустив знову танки в штурм, і танки пішли прямо по цих тілах. А потім російські матері шукали цих синів. Їх оголошували зниклими безвісти, а матері не могли на них отримувати допомогу. Тому що для російського уряду вигідно, щоб тих, кого вони послали на війну, оголосити зниклими безвісти.
Під час Першої російсько-чеченської війни російських призовників віддавали жінкам без жодного викупу. Такий маленький народ і така велика Росія. Він віддає тих, хто його вбиває, його матерям. І поранених, і вбитих товаришів чеченці виносили.

Крім того, під час Другої російсько-чеченської війни російські війська не видавали на похорон родичам тіла загиблих. І вони тримали їх замороженими для ще більшого приниження та страждання родичів. Тому що знати, що твій батько, чи твій чоловік десь перебуває замороженим, для мусульманина страшне покарання.

— Що має статися, щоб росіяни жили у мирі та гармонії і з ближніми, і з далекими народами?

— По-перше, цей народ має стати віруючим. Я знаю, що український народ набагато більше вірить, аніж російський. Тому що тільки безбожники здатні знищувати інші народи. Вони тільки називають себе християнами, але не виконують десять божих християнських заповідей, перша з яких говорить: “не вбивай”, друга – “не вкради”, третя – “не полюби дружини ближнього свого”. Це перші три заповіді порушуються постійно, не виконуються ні урядом, ні народом.

Після перемоги українського народу, в якій я не маю сумніву, можлива зміна ладу у РФ. Я думаю, що народ буде, напевно, поділений на конгломерати, яким допомагатимуть країни Заходу. У Росії можна розвивати цікаві промисли. У країні є багато умільців, які можуть творити дива. Просто поки що народ задавлений, і бізнесменам не дають завести своє господарство. Відбулася монополія, олігархи підім’яли під себе всі промисли.

Я впевнена, що український народ переможе. Тому що президент Зеленський нагадує мені Джохара. По-перше, своєю сміливістю, своєю шляхетністю. Як би не намагалися змусити віддати Луганську та Донецьку області Росії, він каже, що доки Україна не буде повністю звільнена, він не погодиться на це перемир’я. Зеленського підтримує саме український народ. Це його головна опора. Як у Джохара Дудаєва головним був народ. І він свій народ називав “армією Дудаєва”. Він його дуже любив, і народ йому відповідав тим самим. Те саме я бачу в Зеленському та його народі. І я бачу шляхетність та сміливість українського народу, самопожертву. Я дуже бажаю вам перемоги. Це буде найбільша перемога не лише українського народу, а й перемога всіх пригноблених народів світу над путінською імперією зла та насильства.

— Як Ви ставитеся до глави Чеченської республіки Рамзана Кадирова? Російсько-українська війна показала його з різних боків, у тому числі його військових, як дуже жорстоких, некерованих, хвалькуватих людей. Як Ви ставитеся до нього та його руху?

— Все перебільшено. Під Києвом було не так багато кадировців. Але він береже свою армію головорізів, бо знає, що Путін для нього цар і бог, який поставив його наступником після свого батька Ахмата Кадирова. І він знає, що якщо з Путіним щось трапиться, то його доля буде дуже гіркою. По-перше, його ненавидить ФСБ. По-друге, він зажадав від Путіна, щоби російська армія, яка знаходиться в Ічкерії, не втручалася в його управління. І зараз в Ічкерії немає зачисток у селах, у містах. Загалом, армія справді не втручається в його управління. Крім того, його боїться російський народ, бо чеченці брали на себе вбивства журналістки Анни Політковської, опозиціонера Бориса Нємцова тощо. Тобто всі гріхи Путіна чеченці брали на себе. І вони стали страшилкою для російського народу. Знаючи, що йому доведеться відповідати, якщо не буде Путіна, Кадиров не хоче своєю армією ризикувати в Україні.

Я думаю, він може заявити про відокремлення від Росії, сподіваючись, що тоді чеченський народ простить йому всі гріхи.

— Ваш чоловік був льотчиком. І зараз, коли російська авіація бомбардує українські міста, що б Ви сказали російським дружинам льотчиків, які злітають з аеродромів і кидають бомби на країну?

— Коли я була в Ічкерії й коли нас бомбили, доводилося ховатися у підвалах. І найбільше ми тоді ненавиділи літаки. Я пам’ятаю, що навіть армія не викликала таких почуттів у чеченців, як льотчики, які бомбили.

— “Живіть вільними”. Це фраза, яку говорив Джохар Дудаєв, і я всім нам цього бажаю.

— Чеченці під час зустрічі кажуть це замість “здрастуйте”. Цей народ завжди був найдемократичнішим. Коли Олександр Дюма приїжджав на Кавказ, дивувався демократії чеченського народу, бо там ніколи не було князів та панів. Народ, який звик бути вільним, шанує свої традиції, звичаї та дуже шляхетний.

Читайте також:

В Україні вже працюють 42 слідчі Міжнародного кримінального суду (МКС), які розслідують злочини проти людяності та воєнні злочини Росії. Кому з російських підозрюваних слід побоюватися вироку, в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів доктор політичних наук, голова правління громадської організації “Експертна група “Сова” Михайло Савва.