Історичним називають 36-й саміт НАТО у Мадриді. На ньому порушили питання нової стратегічної концепції НАТО на наступні 10 років, зокрема розширення блоку найближчим часом за рахунок Швеції та Фінляндії. Також на порядку денному — тема війни Росії проти України. Про основні події мадридського саміту Північноатлантичного альянсу — у сюжеті шефредактора телеканалу UA Олексія Мацуки зі столиці Іспанії.
За 12 років відносини Москви та Брюсселя, Росії та Північноатлантичного альянсу бачили чимало. Це насамперед стосується поведінки Володимира Путіна, який то намагався будувати стратегічне партнерство з НАТО в 2010 році, то звинувачував НАТО в розширенні зон впливу, як це сталося в грудні 2021-го. І ось зараз, влітку 2022 року, саміт НАТО в Мадриді ухвалює: Росія несе реальні загрози системі міжнародної безпеки на всій планеті, а також робить висновок: Росію треба стримувати, Росію потрібно карати за агресію проти України.
“Якщо ви дійсно визначаєте Росію своєю головною загрозою, ви маєте повністю підтримати її головну, першу мету. Це не війна Росії тільки проти України, це війна за право диктувати умови в Європі”, — звернувся президент України Володимир Зеленський по відеозв’язку до учасників саміту НАТО.
У зверненні також зазначив, що політика відчинених дверей НАТО не повинна нагадувати старі турнікети київського метро: вони відкриті, а коли ти підходиш — турнікети закриваються, доки не заплатиш.
“Хіба Україна ще недостатньо заплатила? Хіба наш внесок у захист і Європи, і всієї цивілізації досі недостатній? Що ж тоді ще треба?” — порушив питання Зеленський.
Турнікети є також у будівлі, де зібралися лідери країн НАТО. Вони нові та відкриті завжди.
Деякі учасники в кулуарах саміту спілкувалися із журналістами, деякі, як, наприклад, президент США Джо Байден, пообіцяли зробити це після закінчення форуму. Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа на полях саміту прокоментував підтримку України з боку країн-членів НАТО.
“Я хотів би наголосити, що дуже важливо бути впевненим у тому, що швидкість ухвалення рішень має збільшитися. Ми розуміємо, що Україна гостро потребує техніки, особливо важкого озброєння. Але іноді бюрократичні процедури займають так багато часу, що неможливо надати цю допомогу в найкоротший термін… Як висловився мій дорогий друг президент Зеленський, наступний саміт НАТО ми проведемо у Вільнюсі, і висловив сподівання, що можливо, що за рік він зможе бути присутнім на нашому саміті НАТО особисто”, — зазначив Гітанас Науседа.
Прокоментував президент Литви й євроатлантичні перспективи України.
“Вас надихає наше нещодавнє рішення у Раді Європи, тому що ми вирішили надати статус кандидата Україні та Молдові. І це відкрите питання. Я наголошую у своєму виступі, що висновки Бухарестського саміту 2008 року все ще залишаються життєздатними”, — констатував Науседа.
Литовський президент говорить про саміт, де Північноатлантичний альянс оголосив, що двері для України залишаються відчиненими і пообіцяв Києву План дій щодо членства (ПДЧ). Але йде вже 2022 рік, а Україна, як і раніше, не в НАТО. Президент Зеленський дорікнув Альянсу за таку неквапливість і попросив більше зброї для перемоги над російськими агресорами.
Втім, на саміті йшлося не лише про Москву.
“Сьогодні ми стикаємося з епохою стратегічної конкуренції. Ми бачимо, що стратегічне партнерство між Москвою і Пекіном, що поглиблюється, і зростаюча наполегливість Китаю і його політика примусу громадян, мають наслідки для безпеки союзників і партнерів по НАТО”, — констатував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
У новій 10-річній стратегії НАТО Китай фігурує як системний виклик для цінностей, безпеки та інтересів членів Альянсу.
“Китай суттєво нарощує свої збройні сили, включаючи ядерну зброю; знущається зі своїх сусідів і погрожує Тайваню; інвестує значні кошти в критично важливу інфраструктуру, зокрема в союзних країнах НАТО; веде моніторинг і встановлює контроль над своїми громадянами за допомогою передових технологій і займається поширенням російської брехні та дезінформації. Китай не наш противник, але ми маємо бути чітко ознайомлені з проблемами, які створює сьогодні Пекін”, — наголосив Столтенберг.
Щодо російсько-української війни, генеральний секретар НАТО каже, що ця війна, як і більшість інших, закінчиться за столом переговорів, але важливо, щоб Україна могла отримати угоду про мир на своїх умовах. Саме тому увага сьогодні зосереджена на полях битв, про тил уже потурбувалися Сполучені Штати.
“Ми продовжуватимемо коригувати нашу позицію на основі загроз у тісній консультації з нашими союзниками. Тут, в Іспанії, ми працюватимемо з нашими союзниками над збільшенням есмінців ВМС США, дислокованих в Іспанії, — з чотирьох до шести есмінців. У Польщі ми створимо постійний штаб для 5-го армійського корпусу США. Ми підтримуватимемо додаткову ротаційну бригаду, яка становить 3 тис. винищувачів, і ще 2 тис. осіб бойової команди тут, у Європі, зі штаб-квартирою в Румунії. І ми збільшимо наше ротаційне розгортання в країнах Балтії та відправимо дві додаткові ескадрильї та F-35 до Великої Британії й розмістимо додаткові засоби протиповітряної оборони та інші можливості в Німеччині та Італії”, — заявив президент США Джо Байден.
Друзів України на саміті НАТО — більшість. Якщо президент США навесні оголосив про ленд-ліз, то лідер Польщі практично постійно говорить про Україну: переймається, підтримує, живе її проблемами.
“Будь ласка, пам’ятайте, що сьогодні найбільшу військову підтримку Україні надають держави НАТО. Особливо наголошується, що Україна потребує ще більшої військової підтримки, коли йдеться про далекобійну артилерію, а також про системи протиракетної та протиповітряної оборони. І я вірю, що країни НАТО будуть надавати цю підтримку Україні”, — зазначив президент Польщі Анджей Дуда.
Саміт НАТО відбувся під гаслом єдності. Фінляндія та Швеція офіційно запрошені до членів Альянсу, а це означає, що кордони НАТО розширюються, зокрема стають ближчими до Росії. Допомога Україні продовжується і збільшується, політична підтримка не лише декларується, але й реально втілюється у життя. Все це — сигнали на підтримку незалежної суверенної демократичної України.
Читайте також: