“Іскандери”, “Калібри” та С-300: чи вистачить Росії ракет для обстрілів України — думки експертів

Остання ракетна атака Російської Федерації по Україні показала, що українська протиповітряна оборона (ППО) може досить ефективно протистояти ракетним ударам з боку армії РФ. 5 грудня російські війська випустили по українській території понад 70 ракет, з яких понад 60 були збиті.

Про те, що росіяни планують завдати ракетного удару по українській території, раніше попереджали як представники політичного керівництва України, так і військове командування.

Так, згідно з інформацією Повітряних сил ЗСУ, 29 листопада існувала небезпека ракетного обстрілу із наземних носіїв. У зв’язку з цим того дня по всій Україні було оголошено повітряну тривогу.

Крім того, на військовому аеродромі в російському місті Енгельс супутник зафіксував чотири бомбардувальники Ту-160 і 14 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, готових до вильоту. Сумарно ці літаки можуть нести близько 130 крилатих ракет. На аеродромі також знаходилися і літаки забезпечення, зокрема, чотири повітряні танкери Іл-78.

У свою чергу, керівництво Військово-морських сил повідомило, що на бойове чергування в Чорне море вперше за останній час вийшли 12 російських кораблів, багато з яких мали на своєму борту крилаті ракети “Калібр”.

Дані, отримані з відкритих та агентурних джерел, дозволяють говорити про те, що Росія не збирається припиняти обстріл громадянської та енергетичної інфраструктури України, і має для цього ще достатньо ресурсів.

Запаси ракет та авіапарк ВПС РФ

Як заявив речник Командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат, зараз Росія сконцентрувала на підступах до України кілька сотень літаків-ракетоносіїв, тому цілком можливо, що через деякий час будуть нові ракетні удари.

“Один літак Ту-95 може від восьми ракет нести, і їх досить-таки в РФ ще багато. Все-таки сотні одиниць техніки — це близько 300 — 400 літаків, залежно від ситуації, знаходяться на підступах до України. Це і Білорусь, і окупований Крим і територія Росії. Там близько 40 аеродромів, є там достатньо ще техніки”, — повідомив Юрій Ігнат.

Він зазначив, що останнім часом Росія провела модернізацію літаків, які становитимуть загрозу на кордоні України.

“Відповідь Заходу — модернізації, які провела Росія. Ну, не можна сказати, що там модернізація — все-таки новий літак, але створений на базі того ж таки Су-27, який є у нас на озброєнні… Тому, випустили ще партію, так, це певна нова техніка, яка з’являється на фронті, буде створювати загрозу навколо наших кордонів. Наша справа стежитиме за небом та збиватиме всі повітряні цілі”, — пояснив спікер.

Ігнат підкреслив, що літаки четвертого покоління, які має Україна, за своїми тактико-технічними характеристиками поступаються цим модернізованим літакам. Однак, у свою чергу, новим російським авіамоделям дуже далеко до американських літаків 5 — 6 покоління.

“Тому і наполягає Україна постійно, і ведуться переговори про надання Україні західних зразків техніки. Такий варіант реальний — це літаки F-16, які є у світі, які могли б стати на озброєння авіації повітряних сил. І тут той широкий спектр озброєнь, які має цей літак, може робити дуже багато речей і захищати небо від повітряних атак, збивати крилаті ракети, також дуже ефективно й успішно працювати за наземними цілями. Ось тому чекаємо. Чекаємо на це політичне рішення, яке зможе розправити крила нашої авіації повітряних сил”, — сказав речник.

Що стосується ракет, то на цей момент їхня точна кількість не відома. Експерти наводять різні цифри та дані.

Як заявив в ефірі телемарафону міністр оборони України Олексій Рєзніков, на сьогодні російська армія перевищила необхідний резерв використання крилатих та балістичних ракет.

“Вони багато вже робили без прорахунку своїх власних наслідків. Вони дійсно використовують запас крилатих і балістичних ракет, у багатьох позиціях зайшли вже далеко за межі необхідного їм резерву на випадок нападу на них. Якщо ви подивіться на ракети “Іскандер”, їх менше ніж 13% у них залишилося. Хоча правила кажуть, що мінімум 25%, а то й 30% потрібно залишати”, — розповів Резніков.

Глава Міноборони підкреслив, що в Росії впало виробництво деяких типів ракет, а за деякими через відсутність складових взагалі немає. При цьому, як зазначив Рєзніков, Росія має дуже великий запас боєприпасів С-300, кількість яких обчислюється тисячами.

“Вони дозволяють їм бути не лише ракетами протиповітряної оборони, вони запускають їх у режимі “земля-земля”. І таким чином намагаються тероризувати прикордонні наші області чи регіони, що межують із тимчасово окупованими територіями — Харківська область, Запоріжжя, Херсонська область, Донецька та Луганська області. Тому вони поки що мають використовувати цей ресурс”, — повідомив міністр.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в ефірі телемарафону повідомив, що у Росії залишилось ракет ще на кілька масованих ударів по Україні.

“Насправді запаси високоточного озброєння у РФ вже підходять до завершення. Вони вже давно увійшли до критичного мінімуму. Виробництво нових ракет є, але воно абсолютно мізерне в порівнянні з тією кількістю, яку вони застосовують. Реально вони залишилися ще на кілька масштабних атак, і вони вийдуть на повний нуль. Як ми бачимо, вони впевнено до цього йдуть. Виробництво нових досить обмежене і виробляється лише кілька типів високоточного ракетного озброєння”, — розповів Кирило Буданов.

За даними Міноборони, 2022 року в Російській Федерації виробили близько 300 ракет. Але водночас за два місяці РФ випустила по Україні близько 400 снарядів, тобто більше, ніж виробили оборонні підприємства Росії.

Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський зазначив, що до кінця року у РФ встигнуть виготовити до 60 крилатих ракет типу Х-101 і стільки ж ракет типу “Калібр”. Таким чином, теоретично Україні потрібно приготуватися щонайменше до одного ракетного удару.

“Якщо брати середню цифру, що в одному ударі росіяни відстрілюють близько 70 крилатих і балістичних ракет, росіяни мають запас як мінімум ще на п’ять — вісім ракетних атак. Це без поправки на те, що вони не втратили можливість виробляти крилаті ракети. Навіть навпаки: з поправкою на воєнний час вони темпи виробництва збільшили. Є ще інші специфічні моменти. Вони мають також крилаті ракети для комплексів “Іскандер”, і ці ракети чомусь у статистиці не проходять. Їх кількість, на жаль, невідома”, — розповів Киричевський.

Експерт додав, що в Російській Федерації є ще багато інших ракет іншого радіусу дії.

“У росіян ще залишилося, на жаль, близько 300 крилатих надзвукових ракет типу Х-22, якими знищили Кременчуцький нафтопереробний завод. них є ще й ракети меншого радіусу дії, і вражати якусь критичну інфраструктуру на віддаленні близько 100 — 150 кілометрів від лінії фронту, на жаль, можливості у них теж є. Для ілюстрації: у місті Запоріжжі, наприклад, останні кілька тижнів” не фіксуються прильоти дозвукових крилатих ракет, але це місто постійно обстрілюється комплексами С-300. І як заявляє наше Міноборони, у росіян до таких комплексів є щонайменше 6 тисяч ракет”, — констатував експерт.

У свою чергу, військовий аналітик Олексій Гетьман вважає, що на сьогодні в Росії залишилося близько 120 балістичних ракет для ОТРК “Іскандер” та по 200 високоточних далекобійних ракет Х-101 і Х-555. На його думку, ЗС РФ витратили вже більше, ніж половину своїх ракетних запасів.

“На початок повномасштабного вторгнення у них було 900 ракет “Іскандер”, вони готові були використовувати балістичні ракети. Вони використали вже 700, залишилося у них близько 120 цих ракет. Що стосується Х-101 і Х-555 — це високоточні далекобійні ракети, у них було 500 Х-555 і 444 Х-101, їх залишилося 200 з чимось на кожну, тобто витрачено більше, ніж половину тих і тих ракет. Ракет, які давно витрачені, Х-22 — це не високоточні ракети. З того, що залишилося, багато ракет, які вони переробили з зенітно-ракетного комплексу С-300 в балістичну ракету, але вона не дуже далекобійна, вона може стріляти, залежить від того, яка модифікація ракети, але максимум до 200 км. Тобто вона не зможе атакувати, скажімо, якісь населені пункти в центрі України”, — повідомив Гетьман.

Читайте також: Загибель людей, руйнування, відключення світла та води: результати ракетної атаки по Україні

Ракетні обстріли як садистська стратегія Путіна

Скільки триватимуть обстріли? Яку мету має Путін, обстрілюючи ракетами Україну? Як Україна може захиститись від ракетних атак Росії? Чи надасть Захід Україні кошти для захисту від російських ракет і ударів у відповідь по території Росії?

Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко;
• військово-політичний експерт групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко;
• речник Командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат;
• керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко;
• оглядач Deutsche Welle Костянтин Еггерт;
• військово-політичний експерт Юрій Федоров;
• військовий експерт Сергій Грабський.

— Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що взимку РФ продовжить атакувати енергетичну систему інфраструктури України. Наскільки частішими можуть бути такі ракетні атаки?

Вадим Денисенко: Виходячи з аналогії з попередніми тижнями, ми можемо сказати про те, що росіянам для того, щоб підготувати масований ракетний удар, потрібно щонайменше сім днів.

Тобто, загалом, найбільший проміжок між ракетними ударами був 13 днів, якщо не помиляюся. Ось, в принципі, у цих межах їм потрібен час для того, щоб зібрати відповідну кількість ракет та запрограмувати цілі за координатами.

Те, що каже наша розвідка, наше Міноборони, їм ще має вистачити максимум на три — чотири такі атаки. Якщо ми виходимо з того, що вони б’ють 70 — 80 ракет за один запуск. У принципі, на більше у них, зважаючи на все, поки техніки немає.

Питання в тому, чи дасть, чи дав Іран балістичні ракети. Поки що цієї відповіді у мене немає. Але якщо говорити лише про запаси РФ, то тут теоретично вистачить на таку кількість обстрілів.

Олександр Коваленко: Удари продовжуватимуться. Якщо ми говоримо про те, що колись можуть припинитися ці удари — ні, вони ніколи не припиняться.

Протягом одного такого удару має бути запущено від 70 до 100 ракет. Щоб нагромадити таку кількість, відтворити їх, зняти зі зберігання, відновити, відправити на аеродроми, розмістити на пускових майданчиках, має пройти якийсь проміжок часу.

Оптимістично звучить те, що паузи між цими ударами зростатимуть, оскільки виробничий, відновлювальний, логістичний потенціал знижується.

Якщо ми зараз можемо говорити в середньому про паузи між ударами два тижні, то через якийсь період це вже буде середньостатистично три тижні, зросте до чотирьох тижнів або місяця.

Олександр Мусієнко: Черговий виток ракетного терору Росії розпочався 10 жовтня з кількох десятків ракет. Коефіцієнт збитих української ППО ракет становив близько 55%.

Це я не вважаю ще дрони, і не вважаю масований удар 23 листопада ракетами С-300 по Миколаєву та по Харківській області, який становив вже практично близько 100 ракет, коефіцієнт був 76%.

Інтенсивність, тимчасові проміжки між ракетними ударами свідчать, що Росії необхідно від тижня до двох тижнів у тому, щоб збирати приблизно 100 ракет. Принаймні так було раніше. І це математика.

Відповідно, вони збільшували інтенсивність ударів, а ми збільшували кількість збитих ракет. Тут також математика на нашу користь. І наступний момент: ризики ракетних ударів є.

— Яка головна мета цих ракетних атак по Україні? У чому взагалі логіка запусків ракет?

Костянтин Еггерт: Ракетний терор Путіна по Україні триватиме доти, доки має боєприпаси, а вони в нього, судячи з усього, ще є.

Стратегія глави Кремля очевидна та проста – завдати максимальних руйнувань, знищити максимум всього в Україні.

Цим він сподівається на загальне спустошення, втому та страх і в Україні, і на Заході. І тоді до нього прийдуть і скажуть: “Ну давайте поговоримо”.

Мені здається, що такого роду повітряні тривоги та обстріли не припиняться. Я з жахом думаю, що буде там новорічної різдвяної ночі. Це їхній фірмовий стиль, на жаль.

Вадим Денисенко: Головна мета — це, безумовно, зупинити країну, зробити так, щоб у нас, у принципі, був блекаут не на добу, а на тижні. А коли в тебе мороз на вулиці і коли температура може опуститися нижче за 10 градусів, це буде дуже критично для всіх міст України, на жаль. Я гадаю, що вони розраховують на це.

Щодо інформації в російських Telegram-каналах про те, що українці нібито скоро втомляться сидіти без світла води та вийдуть на вулиці з протестами, то тут ми маємо чітку роботу їхньої ІПСО (інформаційно-психологічна операція, — ред.).

І коли вони й у своїх пабліках, і особливо, запускаючи на українську територію своїх ботів, які дуже активно розганяють історію про те, що треба сідати за стіл переговорів, треба змушувати Зеленського зупиняти цю війну, треба виходити на вулицю, пікетувати щось — це чистої води інформаційно-психологічна операція.

Юрій Федоров: Логіку можна вирахувати, спостерігаючи за конкретними діями російської влади та командування. Можна припустити, що дати удару так чи інакше корелюються з певними подіями, що відбуваються на фронті, або з певними датами.

Так, перший удар був ніби присвячений до вибуху на Кримському мосту. Тут російською пропагандою складається враження, що такі удари завдаються ніби на помсту за ті чи інші дії ЗСУ.

Але є ще один момент, який зазвичай не згадується. Річ у тому, що ремонтні служби України досить успішно справляються із відновленням пошкодженої інфраструктури.

Тому я припускаю, що Путін та його команда обрали таку стратегію: нехай в Україні відновлять те, що можуть відновити, а ми потім ударимо ще раз, щоби весь час тримати не лише у напрузі, щоб створити враження про безглуздість відновлювальних робіт.

Це скоріше такий психологічний момент, але дуже важливий. Тому що, якщо керівництво України дійде висновку про те, що безглуздо все відновлювати, за цим буде ще удар, і вся робота, всі зусилля підуть прахом.

Це реалізація тієї людоїдської стратегії, якої дотримується Володимир Путін. Він спирається на більшість російського населення, і це робить його особливо небезпечним. Я думаю, що в нього ці садистські комплекси розвинені досить сильно.

— Чи ведеться в Україні робота з виробництва чи закупівлі засобів захисту від ракетних атак?

Сергій Грабський: Треба розуміти насамперед, що жодна система ППО не може гарантувати 100% захисту, тому що просто фізично неможливо перехопити всі повітряні цілі.

А щодо посилення саме цих аспектів оборони, то, безумовно, ведеться дуже активна робота зі створення протиповітряної та протиракетної оборони. І мало того, міжнародний інтерес до цієї проблеми дуже високий, бо всі розуміють, що Україна є лише одним з епізодів, і хто знає, як ситуація розгортатиметься у XXI столітті.

Сказати, що один комплекс, наприклад, Patriot чи HAWK, є панацеєю від цієї зброї, на жаль, не можна. Тому створюється багаторівневий захист, куди входять і стрілецьке озброєння, і зенітно-артилерійські системи, системи придушення дронів і ракетні системи знищення повітряних цілей.

Вона вже показує, що ефективність цієї роботи вже видно на власні очі. Якщо стандартний рівень захисту від повітряних атак забезпечує до 50% відбиття всіх цілей, то в нашій ситуації ми маємо поразку об’єктів на рівні 65 — 70%, що є дуже добрим показником.

Але ми розуміємо, що ті 35 — 30%, які все-таки долітають, це поразка наших критичних об’єктів. І ця ситуація залишається досить складною, виходячи з того, які обсяги використовуються російськими окупантами у разі атаки.

Але робота йде, ми нарощуємо ці потужності, якщо можна сказати. І я маю надію, що згодом ефективність протиповітряної оборони зростатиме і за допомогою, звісно, союзників.

— Наскільки змінилося постачання озброєння Україні озброєння чи систем ППО після масованих обстрілів мирних українських міст та населених пунктів?

Юрій Ігнат: Потрібно розуміти, що Захід веде дуже обережну політику щодо передачі Україні озброєння. Є шантаж держави-агресора, є загрози ядерною кнопкою тощо. Тому країни дуже акуратно надають Україні озброєння.

Але нам дуже хотілося б мати все і зараз, і літаки хотілося б мати, і засоби протиповітряної оборони. Те, що нам надали на сьогоднішній день, — це крапля в морі.

Спасибі Німеччині та США з Норвегією, які поставили сучасні зенітно-ракетні комплекси, а також важке озброєння, яке просто так у магазині не купиш. Нам надали IRIS-T, NASAMS. Вони дуже ефективно працюють. IRIS-T дійсно не можна отримати швидше, тому що за цей час його не можна виготовити.

Але нам обіцяють у найближчі місяці надати системи, які доповнять батарею, що є в Україні. Що стосується NASAMS, то це можна зробити набагато швидше.

Потрібне політичне рішення країн, які мають це озброєння. Це й Австралія, і Іспанія, і Сполучені Штати, і 12 інших країн. Нам дуже непогано мати цей комплекс (NASAMS), який може працювати в єдиному інформаційному полі з іншими комплексами.

Тому Захід сьогодні нам також постачає системи HAWK, системи для протиповітряної оборони сухопутних військ, які насамперед працюватимуть по дронах-камікадзе.

Те, що сьогодні ми маємо із західного озброєння, вкрай мало для того, щоб більш ефективно посилити систему протиповітряної оборони. Але в нас працює ще той парк озброєння, який дістався ще з Радянського Союзу, він був і є в українській армії, це є основою нашого ППО: С-300, Бук-М1.

Так, є деяке посилення і комплексами, і боєкомплектами від країн Центральної Європи, які мали ці комплекси на озброєнні. І тому ця вся система у нас працює, бачите самі як. Є досить високий показник збиття. Але треба ще, тому що виснажується система ППО, і західні партнери мають про це знати.

Олександр Мусієнко: Якщо ми подивимося на проміжок часу, починаючи десь із 12 жовтня, це ті числа, коли було засідання “Великої сімки” якраз після чергового обстрілу та загострення ракетного терору проти інфраструктурних об’єктів України.

І саме на засіданні “Сімки” було ухвалено рішення щодо необхідності розширення допомоги Україні саме по лінії засобів протиповітряної оборони. Після цього саме відбувався “Рамштайн”, де було вирішено, що Україні необхідно допомогти створити цілісну систему протиповітряної оборони.

І з того часу ми бачимо, що рішення, які були ухвалені, обговорювалися і на “Рамштайні”, і під час засідання “Великої сімки”, і на саміті НАТО, який проходив ще раніше у жовтні. І на тому, що проходив 29 та 30 листопада у Бухаресті.

Питання саме щодо надання додаткової допомоги засобів протиповітряної оборони були одними з пріоритетних у сфері нашого військово-технічного співробітництва та надання допомоги Україні.

За цей час Україна отримала комплекси Aspide, комплекс HAWK з Іспанії, французький комплекс Crotale, німецький IRIS-T та американський NASAMS. І в принципі зараз тривають переговори.

Ми очікуємо також на постачання шведської системи протиповітряної оборони. Швеція вирішила виділити військову допомогу Україні. Основу цього нового пакету складають засоби протиповітряної оборони. Ось таким чином сьогодні відбувається робота.

Буквально напередодні Німеччина оголосила про постачання додаткових семи зенітних установок Gepard. Я навіть не вважаю рішення про надання ПЗРК ближнього радіуса дії, які є дуже ефективними саме на фронтах для підтримки лінії оборони та захисту саме сухопутних військ.

Тому можна підсумувати й сказати, що буквально за період із середини жовтня і до сьогоднішнього дня прогрес щодо надання Україні допомоги саме засобами протиповітряної оборони очевидний. І це ще не фінал. Тобто очікується продовження постачання.

Читайте також: Радикальний варіант захисту від російських ударів по Україні назвав військово-політичний експерт (ВІДЕО)