Іран без Раїсі: що зміниться в країні та на карті світу — оцінки експертів

Після смерті президента Ірану Ібрагіма Раїсі на 50 днів країну очолить перший віцепрезидент країни Мохаммад Мухбар. За цей час в Ірані мають пройти вибори. У країні оголошено 5-денну жалобу. Тим часом аналітики дають свої оцінки, що відбуватиметься в країні з оновленим очільником.

Неоднозначна фігура для Ірану та світу загалом

Влада Ірану сьогодні, 20 травня, офіційно підтвердила загибель президента країни Ібрагіма Раїсі внаслідок авіакатастрофи. Разом із ним у вертольоті, що розбився, загинули міністр закордонних справ Ірану Алі Багер, губернатор провінції Східний Азербайджан, охоронець, члени екіпажу.

Загибель президента Ібрагіма Раїсі викликала як жалобу, так і радість іранців по всьому світу. Адже він підтримував жорстокий режим у країні, придушуючи реформаторів. Ібрагім Раїсі прийшов до влади 2021 року. Однак жорстокістю він відзначився задовго до того як стати президентом.

Наприкінці 1980-х років Раїсі був прокурором у Тегерані. З його подачі було повішено тисячі політв’язнів. А сидячи в президентському кріслі, Ібрагім Раїсі наповнив свою команду військовими і священнослужителями, національна валюта Ірану — ріал — втратив більше половини своєї вартості. Його адміністрацію також звинувачують у постачанні дронів російській армії, створенні ядерної зброї, кривавому придушенні антиурядових протестів і жорсткому порушенні прав жінок.

Ібрагім Раїсі лише номінально був першою особою — згідно з державним устроєм Ірану вищу посаду обіймає Алі Хаменеї — так званий духовний лідер. Попри це експерти впевнені — загибель Раїсі вдарить по Ірану і привнесе нестабільність у розхитану й без того систему.

“Його смерть потрясе іранську політику. Це змусить режим якнайшвидше знайти нового президента у скрутний час: Іран втягнутий у регіональну війну, що передбачає прямі військові дії держави та її мережі регіональних маріонеток… Економіка йде на дно, і посилення американських санкцій може завдати ще більшого удару. Крім того, смерть Раїсі може ввергнути в хаос боротьбу, що насувається в Ірані, усунувши одного з двох провідних кандидатів на пост Хаменеї”, — пише видання The Economist.

Офіційна версія загибелі президента і міністра закордонних справ Ірану — погані погодні умови. Гелікоптер Bell 214, який був розроблений ще в 1970-х роках у США, в Ірані було складно ремонтувати в умовах західних санкцій.

Серед російських пропагандистів знайшлися ті, хто вважає винним у тому, що трапилося, Ізраїль, однак Раїсі не був військовим керівником і навряд чи міг стати ціллю для ЦАХАЛу. Ще одна версія, що загибель Раїсі — наслідок політичної конкуренції всередині Ірану. Такий сценарій більшість експертів відкидають, стверджуючи, що опозиція в Ірані системна та поміркована.

Думки експертів

Про версії загибелі президента Ірану та подальший розвиток подій на політичній арені в країні в ефірі телеканалу FREEДОM міркували:

• Еміль Шлеймович, редактор ізраїльського порталу “Деталі”;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Руслан Сулейманов, російський журналіст, сходознавець, автор Telegram-каналу SULEYMANOV.

ЕМІЛЬ ШЛЕЙМОВИЧ: В Ірані є кілька своїх веж, що протистоять одна одній

— Ситуація може змінитися в гірший бік, тому що місце Раїсі зараз зайняв заступник, віцепрезидент, а він колишній генерал Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). КВІР є найбільш яскравим прихильником як загвинчування гайок усередині країни, так і військових операцій проти Ізраїлю, проти ізраїльських об’єктів. Ця структура на відміну від президентського апарату в Ірані, через яку проходить і фінансування, і керівництво всіма іранськими проксі. Це і “Хезболла”, це і шиїтські міліції в Іраку, в Сирії, це і хусити.

Можна провести аналогію з вежами Кремля. В Ірані кілька своїх веж, які перебувають у постійному протистоянні. Коли ліквідували генерала Касема Сулеймані, главу КСІР, виникла теорія змови, що в його ліквідації брали участь свої ж, тому що він набрав надто велику силу в поєднанні з великою народною популярністю. Він став небезпечним.

Річ у тім, що про Раїсі нічого цього сказати не можна. Кажуть, що він був абсолютно слухняною людиною. Його колись пророкували на пост наступника вищого духовного лідера цієї країни, але потім його відсунули вбік. І зараз підноситься кандидатура сина нинішнього аятоли Алі Хаменеї.

А в принципі сам Раїсі був просто слухняним функціонером, він нікому не переходив дорогу, він не лаявся і не виступав відкрито проти Корпусу вартових. На відміну від своїх багатьох попередників він не становив небезпеки.

Він довів свою звірячу лояльність режиму. Його називали м’ясником, який був прокурором, входив до так званих комітетів смерті четвірки, людей 1988 року, коли були масові страти. Ці четвірки засудили, за різними оцінками, до 30 тисяч людей до смертної кари. Раїсі відзначався тим, що за деякими стратами спостерігав. Опозицію знищували просто на корені.

Далеко не кожен в Ірані може стати президентом. Кандидатів затверджує так звана наглядова рада. Її члени перевіряють і кандидатів, і їхні програми, і наслідки, і перевіряють рішення президентського апарату на відповідність ісламським нормам. Отже, відбудуться якісь чергові вибори, духовний очільник вкаже, кого б він хотів бачити. Точно так само, як було у випадку з Раїсі, допоможе адміністративним ресурсом. І буде призначений новий президент. Але його влада — виконавча і спрямована більше всередині країни. Він, до речі, є одночасно і прем’єр-міністром в Ірані. В Ірані посади президента і прем’єра суміщені.

Я не бачу причин, чому в Ірані раптом має щось змінитися. Хіба що, можливо, КВІР посилиться трошки, але він міг би, напевно, і так посилитися. Це, до речі, й одна з причин, через яку не потрібно звертати увагу на теорії конспірації — чи не вбив його Ізраїль, чи не вбили його США. Він не та фігура, яку потрібно вбивати.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Запекла боротьба може розпочатися серед консерваторів у правлячих верхах Ірану

— Ми поки що не бачимо і, можливо, не побачимо результатів розслідування падіння вертольота і того, що там сталося насправді. Говорили, що був густий туман, і, найімовірніше, ця історія так і залишиться в тумані з великою ймовірністю. Тому що я не думаю, що західних експертів допустять обстежити місце падіння вертольота.

Зараз у медійному просторі переважають думки, що це був випадковий інцидент, свого роду “чорний лебідь”. Однак можуть бути й інші версії. Існують деякі непрямі, але пов’язані фактори. Наприклад, один із членів екіпажу виходив на зв’язок, і незрозуміло, чи сталося це під час аварії вертольота, чи вже після його падіння.

Однак питання залишаються без відповідей. Чи була це трагічна випадковість, чи вертоліт збили навмисне? Чи, можливо, після його посадки було проведено спеціальну операцію з певною метою? Тому, м’яко кажучи, після цієї катастрофи в Ірані можуть виникнути серйозні внутрішні потрясіння і протистояння.

Різні групи впливу в Ірані розглядають не тільки зміну президента, а й виконавчої вертикалі. Це не протистояння консерваторів-фундаменталістів із лібералами. Насправді громадяни Ірану в більшості підтримують якраз фундаменталістські напрямки. І ось саме всередині різних фракцій за цим напрямком може бути дуже запекла боротьба.

І внаслідок може змінитися політична палітра в Ірані, як виконавчої влади, так і релігійної спрямованості. І по суті, зараз залишається тільки одне питання: чи буде духовний лідер обмежувати на майбутніх президентських виборах склад учасників? Бо поточним законодавством Ірану така можливість передбачена в разі, якщо, наприклад, питання безпеки держави підштовхують до висунення єдиного кандидата. Навколо цього питання і полягають найбільші суперечки всередині Ірану.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Вигідний для України сценарій розвитку подій в Ірані — малоймовірний

— Якщо відбудеться зміна влади, я маю на увазі, не зміниться політичний лад, ті люди, які підтримували цей режим, знову отримають владу, тобто їх буде обрано або призначено, то в цьому випадку ринки швидко заспокояться.

А в разі, якщо в Ірані почнуться різні революційні процеси, наприклад, опозиційні, збройні сили побачать у цьому можливість повстати, то, звісно, це може призвести також до обмежень постачання нафти Іраном на світові ринки.

Відповідно, може бути, зміна політики в тому числі.

У цьому випадку ціни можуть зростати. Найкращий варіант для нас це зміна політики Ірану в цілому, що є дуже малоймовірним.

Якщо влада Ірану, бачачи ті проблеми, які зараз є в країні, піде на поступки Заходу, на домовленості, на непостачання озброєння Росії, на перехід до демократичних цілей — у цьому випадку це буде більш позитивний для нас сценарій. І не тільки з точки зору неотримання зброї Росією. Адже частково будуть зняті обмеження по нафті, а відповідно, Іран зможе легше постачати, не такими манівцями своє паливо на світові ринки.

Це призведе до того, що війни, наприклад, між Іраном та Ізраїлем не буде. І також це стосуватиметься того, що в цьому випадку Іран постачатиме нафту і, відповідно, змінить той розклад гравців, які зараз постачають нафту на світові ринки.

РУСЛАН СУЛЕЙМАНОВ: Іранці не вірять у чесні вибори в їхній країні

— Хто б не був обраний, це в будь-якому разі буде людина, лояльна до режиму. Це ультраконсерватори, до яких, власне, і належав Раїсі. Останні п’ять років в Ірані немає конкурентних виборів. Раніше вибори в Ірані являли собою досить цікаву конкурентну систему з плюралізмом, зі змаганням ідей, коли реформатори могли виставляти своїх кандидатів і перемагати на виборах. Останнім таким президентом був Хасан Роухані, який, зокрема, досяг ядерної угоди зі Сполученими Штатами та іншими країнами Заходу. Але все це закінчилося.

Тепер проходячи фільтр під час реєстрації, всі реформатори відсіюються, що було, наприклад, на нещодавніх парламентських виборах 1 березня. Тому на дострокових президентських виборах, хто б не був обраний, у будь-якому разі буде людина, лояльна до того курсу, який обрав Рахбар і його найближче оточення. І це буде всього лише технічна фігура.

Зараз говорять про першого віцепрезидента Мухаммада Мухбара. Також розглядається кандидатура спікера парламенту Мохаммада-Багера Галібафа. Але, повторюся, це все вже не має значення.

У будь-якому разі перша особа в країні Рахбар — це верховний керівник, тобто Алі Хаменеї та його найближче оточення в особі “Корпусу вартових ісламської революції”.

У 2009 році, коли кандидат реформаторів програв вибори, відбулася так звана зелена революція. Люди протягом місяця не йшли з вулиць найбільших міст. Це все було досить цікаво.

У 2012 році на вибори в Ірані вперше не допустили реформаторів. Тоді була рекордно низька явка. Першого березня поточного року теж була рекордно низька явка по країні.

Іранці останніми роками втратили віру у вибори. Вони просто туди в масі своїй не підуть. З одного боку, для влади це досить зручна ситуація. Але, з іншого, це може загрожувати якимись новими хвилями протестів. Адже протестний потенціал в Ірані нікуди не подівся.

https://youtu.be/h4pa9UWJ78U

Читайте також: Можливі затримки з постачанням зброї Росії: наслідки загибелі президента Ірану оцінив політолог