Імперіалізм у крові: розбір характерних ознак ідеології РФ (ВІДЕО)

Скріншот: uatv.ua

Перемога України дасть Європі століття миру, якому не загрожуватиме російський імперіалізм, заявив глава Міністерства закордонних справ Польщі Матеуш Моравецький. Тим часом на російському державному телебаченні вкотре звинуватили сусідню державу в неспроможності, інформує FREEДОМ.

Цього разу етнічна вірменка і пропагандистка Маргарита Симоньян заявила, що якби не Російська Федерація, Вірменію населяли б дикі племена.

“Імперіалізм — державна політика, практика або публічний захист розширення влади і панування, особливо шляхом прямого територіального захоплення або за рахунок отримання політичного та економічного контролю над іншими територіями”, — з офіційного сайту Encyclopædia Britannica.

Для імперіалізму не потрібно називатися імперією, сьогоднішня Росія про це свідчить, адже її дії точно відповідають поняттю з енциклопедії. Ба більше, імперіалізм можуть проявляти й окремі люди. Особливо сильно це помітно з поблажливого ставлення до культури іншого народу.

“Їм щиро здається, що високу культуру, щось значуще, можуть продукувати тільки вони. І тому вони прийшли принести світло розуму.  Тобто ось цю ось відсутність поваги вони компенсують: “Але мені ж подобається. Вони такі милі. Борщ, шаровари. Які красиві жінки, які запахи! Дніпро — до середини Дніпра!” Ось це ось усе — це поверхове ставлення. І це дуже образливо”, — каже телеведуча, психологиня Лариса Волошина.

На жаль, російський імперіалізм став буденним явищем, і навіть у якомусь сенсі традицією для громадян Росії. Його витоки сягають XVI століття, епохи Івана Грозного. Пізніше ці ідеї відобразилися в мистецтві: вірші Пушкіна “Клеветникам России” і “Полтава”, або, наприклад, увесь кавказький цикл Лермонтова — це буквально свідчення імперіалістів на самих себе ж. 

Водночас такі ідеї почали поширюватися і в масах.

“Російський імперіалізм характерний для Московської держави впродовж усього часу з XVI до XXI ст. Але на побутовий рівень він був вийшов наприкінці XIX століття. І тут не можна відзначити когось із конкретних правителів Московської держави, тоді Російської імперії, тому що ми бачимо його вже як явище, народжене в самому народі, який, звільнившись від гніту кріпосного права, намагається заговорити до світу”, — зазначає історик, лейтенант Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Алфьоров.

І сьогодні імперські фрази можна почути навіть від багатьох російських лібералів. Це і захист верховенства російської мови за межами Росії, і збереження спільного інфополя, культурних маркерів. Словом, засуджуються сьогоднішні методи Кремля, але не кінцева мета — поширення впливу Москви.

“Ми маємо бути привітні, логічні, і зручні для приїжджих. І тоді наша мова не буде сприйматися як мова ворога. Тоді російську захочуть вивчати в школах так само, як зараз вивчають англійську. Тоді “Рунет” знову об’єднає всі країни регіону. Тоді той самий “русский мир” — не пропагандистський, а справжній — заживе мирним і щасливим життям. Не тому, що хтось погрожував вторгненням або стукав кулаком по столу, а тому, що це буде природне бажання людей”, — із заяви російського політика і блогера Максима Каца.

І це теж імперіалізм. У такий спосіб Україну намагаються позбавити суб’єктності, і навіть у фантазіях про світле майбутнє намагаються створити якийсь спільний простір. І багато країн, а особливо Східної Європи, також побоюються російського імперіалізму, навіть у таких нібито “демократичних” формах. 

Адже де гарантія, що і в майбутній Росії не приживеться теза Путіна про те, що кордони Росії ніде не закінчуються?

“Проблема з безпекою в Європі в майбутньому полягає не тільки в російському диктаторі Володимирі Путіні, а в імперіалізмі народу Росії”, — вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

Сьогодні на Заході остаточно закріпилося розуміння небезпеки російського імперіалізму. Повномасштабна війна Росії проти України стала продовженням низки конфліктів: у Грузії, Азербайджані, Молдові та Україні. 

Проблема імперських амбіцій Кремля — тепер пріоритет для Заходу. А ось скільки часу знадобиться росіянам для того, щоб змити з себе статус імперіалістів, поки що навіть неможливо прорахувати.

Читайте також: Наука і влада, культивування ненависті та імперськість Росії: інтерв’ю з російським істориком Юрієм Пивоваровим

Нагадаємо, письменник Михайло Шишкін один із небагатьох відомих росіян, який висловлюється проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак, багато його слів і дій, як і раніше, грають на руку Кремлю. Таке припущення озвучив у своєму дослідженні професор британського університету Сент-Ендрюс Томаш Камуселла. Він пише, що з 2013 року Шишкін критикує Кремль, і водночас у його публікаціях простежуються наративи російського імперіалізму.

Читайте також: Доведення регіонів до злиднів і асиміляція — корінні народи РФ потерпають від агресивної політики колонізаторства Кремля (ВІДЕО)

Прямий ефір