“Хвороба” демократії, демілітаризація Європи та друге дихання НАТО: інтерв’ю з капітаном 1-го рангу ВМС США у відставці Гаррі Табахом

Дії президента Росії Володимира Путіна щодо України та інших країн змусили НАТО зміцнитися. Таку думку в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA висловив капітан першого рангу ВМС США у відставці Гаррі Табах.

Він розповів про те, чому Європа сьогодні не може поставити Україні необхідну кількість зброї, як американське суспільство реагує на пропаганду Кремля з приводу “крадіжки” оборонних поставок, а також про те, чи варто очікувати нових провокацій з боку Путіна і чому Північноатлантичний альянс має встановити йому пам’ятник.

— Як ви оцінюєте прогрес рішучості в риториці Німеччини щодо передачі зброї Україні? Від 5 тис. касок до постачання самохідних артилерійських установок PzH 2000. З чим це пов’язано?

— Це, мабуть, багато з чим можна пов’язати. Тому що є тиск німецького суспільства на своїх політиків. Бо пан Шольц (канцлер Німеччини, — ред.) — ворог суспільству. Це сприймається дуже погано, тому зараз вони намагаються відгрібти назад.

І, звичайно ж, нещодавно виступив з дуже такою сильною промовою наш колишній президент, сказав, що Європа не робить достатньо, що Америка в такий важкий час дає набагато більше, ніж Європа. Адже війна відбувається на європейській території.

Сказав, що це коштує Америці багато грошей, і це правда. Думаю, що на це Європа теж відреагувала, коли більшість Сполучених Штатів Америки каже такі речі.

Ідуть політичні ігри, від яких я, чесно сказати, далекий. Все, що я хочу, і моє оточення хоче, щоб зброя і від Сполучених Штатів Америки, і від Німеччини якнайшвидше прийшла в Україну, щоб зупинити це вбивство.

— У США є 18 сухопутних дивізій, чи це так?

— Чесно вам сказати, я не знаю точної цифри. Але це приблизно так. Наші дивізії починають змінюватися, у нас починають формуватися переважно не дивізії, а бригади, перехід на бригадну основу.

— Така кількість армії має зброю четвертого покоління, про яку в основному йдеться, коли говорять про передачу її Україні. Правильно?

— Звичайно ж. У нас також є запаси. У Європі ми маємо склади, в інших країнах, де ми тримаємо це озброєння, якщо нам треба мобілізуватися, щоб не перекидати і щоб влаштовувати логістику. Також у нас і в Аризоні, і в Каліфорнії у пустелях великі, те, що називається, цвинтарі. Але це не цвинтарі. Там сучасні літаки стоять, гаубиць тисячі й тисячі.

Я, до речі, нещодавно виклав програму у себе, де через Google maps можемо побачити, що й танків “Абрамс” у нас там тисячі і тисячі стоять. В основному це техніка, що діє, і не багато часу займе, щоб їх поставити в дію. Кораблі у нас також є. Я був відповідальним офіцером за передачу фрегатів та гелікоптерів, і всього спорядження для спецназу Польщі на початку 2000-х.

— Чому ж тоді Україні передається лише кілька десятків “Хаймарс”? Чекають на початок ленд-лізу?

— Для цього і існує ленд-ліз, щоб миттєво все зробити, щоб одразу все йшло в обхід Конгресу, щоб не треба було Білому дому, адміністрації вибивати жодного дозволу, бюджету. Через 60 днів президент має дати звіт щодо ленд-лізу, скільки передано, яка стратегія, і що збираються робити далі.

60 днів, а вже скоро 90 буде після того, як підписали ленд-ліз, а Україна отримала по ленд-лізу абсолютно нуль.

Розумієте, Сполучені Штати Америки — це 50 різних маленьких держав, складені в одну. Дуже велика кількість нашого населення, людей, громадян, для яких свобода та незалежність, американські цінності, права людини — не пусті слова. І сьогодні ми бачимо, що вже 6 сенаторів пішли в обхід Білого дому. І тепер вимагають не від Білого дому, а пішли безпосередньо до Пентагону і до Міністерства закордонних справ, Держдепу з тим, щоб якнайшвидше дати необхідну зброю, яка має бути в України, яка мала бути надана ще до початку війни, щоб запобігти їй. Щоб показати, що ми цього не дозволимо.

Але я думаю, це відбувається все від самого початку. Коли нинішня адміністрація не надіслала посла в Україну. Коли сказала, що ми ніколи не надішлемо свої війська на якусь війну, тому що в нас такої опції немає. Але у нас завжди є опція, що ми можемо надіслати свої війська, для цього у нас є авіаносці, для цього у нас є наша рідна морська піхота.

Підняли ціни на нафту, заборонивши нам добувати нафту та газ у Сполучених Штатах Америки, маються на увазі найбільші експортери, які стали імпортером. Тобто це означає дати кисень Путіну. Почали всі посилати до нього, знову його просити, з ним радитись. І я думаю, що це був показник із самого початку, що сьогоднішня адміністрація Білого дому, і я знаю, що багато хто зі мною не погодиться, або багато хто не хоче цього говорити, тому що у вас немає можливості, ви боїтеся розбудити Білий дім. Але я можу про це говорити, я громадянин, і я плачу їм зарплату. Вони — не великі друзі України. Єдине, що їх змушує щось робити, якось рухатися — це тиск із нашого Конгресу, із нашого Сенату та тиск нашого суспільства. Сьогодні про Україну майже не говорять у американських ЗМІ.

А якщо щось і кажуть, то показують, що там корупція, там ось, можливо, цю техніку нашу розкрадають, продають кудись. Все це розноситься такими проросійськими блогерами, ЗМІ. І це абсолютна брехня.

Можу вкотре повторити. Я вже кілька разів повторював на вашому каналі. Я був відповідальним офіцером за передачу нашої зброї, важкої зброї, фрегатів, F16, гелікоптерів та спецназівської зброї в іншу країну. І я можу з усією відповідальністю сказати, що красти це все, тим паче перепродати це нереально, і неможливо. Це не одна людина, не дві, не сто, не навіть тисяча — за цим усім стежать.

У нас є цілі агентства, цілі організації, які це роблять. Тому якщо ви чуєте про таке — це просто робиться, аби уповільнити постачання зброї в Україну.

— Як реагує американське суспільство на цю пропаганду Кремля з приводу крадіжки зброї і щодо того, що санкції — погано для світу, а не лише для Росії?

— Звісно, ​​це так і є. Санкції — це порушення світової економіки. Це все для нас погано. Ми всі від цього страждаємо. Але це не означає, що тому ми маємо дати Гітлеру Польщу, Чехословаччину і таке інше. Це не означає, що ми маємо Путіну віддавати все, що він хоче. Тому що він на цьому не зупиниться. І те, що російська пропаганда так працює, це мене не дивує. Звичайно, це їхня робота, і вони мають це робити. Вони воюють проти вас. Точніше, займаються вбивством ваших, українських громадян.

Але те, що це розноситься у вас у країні, коли ваші журналісти це підтримують та розносять, коли так звані “українські патріоти” розповідають подібне і подають таку пропаганду Кремля, ось це мене дивує. Що в країні, де воєнний стан, де сьогодні ми захищаємо демократію, але не практикуємо її тут, бо неможливо під час війни це робити, усі мають консолідуватися довкола лідера. І те, що походить від нього, те й має бути підтримано.

І от коли ваші колеги це роблять, чи якісь фахівці чи експерти, це мене дивує. У країні, де воєнний стан, у країні, де вбиває дітей, цивільне населення і руйнує інфраструктуру бандитська держава.

Тому по-різному всі ставляться. Тому сьогодні ми бачимо, що у Сполучених Штатах Америки, знову ж таки у нас у Сенаті та в Конгресі наполягають на тому, щоб оголосити Росію країною, яка підтримує, а точніше спонсорує тероризм. Тож у нас є там якісь зрушення.

І я сподіваюся, що в листопаді в США відбудуться вибори, які покажуть, як американське суспільство почувається з цього приводу. І в січні картина зміниться серйозно стосовно України. Річ у тому, що вам до січня треба дожити, і треба спробувати будь-якими способами пролити якнайменше вашої крові, дуже дорогої крові у порівнянні з російською. І для цього вам потрібні правильні інструменти. Тобто — важке озброєння.

— Американські солдати так чи інакше постійно отримували бойовий досвід за останні роки. Тоді як Європа проходила процес деіндустріалізації, демілітаризації протягом десятиліть. Чи може повільне постачання зброї Україні з Європи якраз і пов’язане з тим, що вони просто більше не можуть дати, в принципі?

— Абсолютно вірно. Європа вже напевно останні 30 років проходила демілітаризацію. Тобто були навіть договори щодо зменшення не лише ядерної зброї, а й конвенційної, звичайної зброї. І НАТО, в принципі, теж уже не існувало.

У Європі, прямо скажу, зброї немає. Там є американська, наша зброя. А ось ми, США, завжди озброювалися, нарощували сили та готувалися завжди. Наші війська завжди беруть участь у якомусь збройному конфлікті. У нас армія, що воює.

І знову ж таки, ви мене змушуєте згадати попередню адміністрацію Сполучених Штатів. Це попередня адміністрація сиділа і підвищувала голос на пані Меркель і на решту Європи, говорячи: ви зобов’язані платити свою частку в НАТО, ви платите менше ніж 2%. Чому мої солдати та мої платники податків повинні захищати вас від того, з ким ви будуєте “Північний потік”? Бо пані Меркель тоді казала: зачекайте, політика політикою, а економіка — економікою.

Отже так, Європа і сама роззброїлася, і роззброїлася за різними договорами.

Тому, звичайно, для Європи сьогодні забезпечити Україну всім, що необхідно, складно, але можна. Можна, якщо вони захочуть. А ось Сполученим Штатам, я вважаю, нам це неважко зробити.

Крім того, якщо ми Росію розіб’ємо, і вона зруйнується, а Україна її зараз зруйнує і розіб’є, Китай стає дуже сильним гравцем у світі. І це, напевно, якщо бути чесним, теж насторожує сьогоднішню адміністрацію Сполучених Штатів Америки.

— Після саміту НАТО Байден анонсував зміцнення Альянсу. Але все частіше лунають думки експертів, що Путін ще провокуватиме НАТО. Чи можливі такі спроби, і що на це відповість НАТО?

— Я не провісник майбутнього, але можу сказати, що від КДБ можна очікувати всього, що завгодно. Вони провокуватимуть, захоплюватимуть, підвищуватимуть ставки. Це такий менталітет, десь бандитський, бандитсько-рабський, чи що.

Так, на жаль, це все тривало навіть не з 2014 року. Я думаю, що треба було зрозуміти це ще 2008 року, а може, навіть ще раніше, коли вбивали чеченців.

Весь світ сказав, що це внутрішня проблема, хто такі чеченці, вони бандити, байдуже. Російська пропаганда тоді так уже працювала. Але у 2008 році вже було абсолютно зрозуміло, з ким ми маємо справу. А у 2014-му році вже зовсім все було ясно.

Але, знову ж таки, розгорталася влада. Напевно, це проблема чи хвороба демократії, але все одно це краще за диктатуру. Але якась країна чи якийсь народ приноситься в жертву таким чином через це. І зараз настала черга України. Тому, звичайно, це складно.

І сподіваюся тільки на те, що почнеться таки постачання зброї, почнуться серйозні блокади Росії, серйозні санкції проти РФ. Як говорила наша нинішня влада, почалися “санкції з пекла”, і всі ми чекаємо на ці “санкції з пекла”. І світу доведеться прокинутися.

І, звичайно ж, у Брюсселі, у центрі, у штабі НАТО треба буде поставити пам’ятник Володимиру Володимировичу Путіну, бо до нього НАТО практично розвалилося.

Я тоді був начальником штабу НАТО у Москві. І вже відчував, що ми не мали роботи. У 2008 він нам відкрив друге дихання, а у 2014 році вже ми зрозуміли, що треба готуватися. Але готувались погано.

Нагадаємо, Віктор Шендерович наголосив, що сьогодні відбувається розвал Російської Федерації, оскільки при владі в країні знаходиться “братва”. Він також наголосив, що воєнні поразки Росії завжди є причиною реформ у країні. Але сьогодні в оточенні Путіна, на жаль, не залишилося людей, які готові на “палацовий переворот”.

Читайте також: Якщо українців немає — з ким тоді воюють росіяни? Міфи Путіна про Україну розвінчуємо з істориком Георгієм Касьяновим