Вбивство та смерть президента Володимира Путіна, переворот чи революція — аналітики прогнозують різні варіанти зміни нинішнього кремлівського режиму. Але зрозуміло, що поразка Росії у повномасштабній війні проти України наблизить його крах, інформує FREEДОМ.
“Найімовірніший сценарій — це військова поразка Путіна, яку йому не вибачать ні виборці, ні еліти. І далі збігатимуться різні фактори: різке зростання протестних настроїв, розкол в елітах, і все це конвертується у зміну режиму. Або це буде м’яке відсторонення Путіна, або це буде якийсь палацовий переворот”, — сказав російський опозиційний політик, ексдепутат Державної думи РФ Дмитро Гудков.
Потім, у прихованій чи явній формі, розпочнеться боротьба за владу і, як наслідок — затяжну та гостру політичну кризу.
“Я його називав би смута. Хто прийде до влади? Прізвища абсолютно не мають значення, має значення статусу. Це будуть силовики. Ну от Патрушев (секретар Ради безпеки РФ, — ред.), у союзі з кимось ще. Бортніков (директор ФСБ — ред.) просто його підпорядкований фактично. Але реально лідер цієї партії силовиків це Патрушев”, — наголосив голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
“Швидше за все, прийдуть якісь сили, які більш ліберально налаштовані. Помірні якісь технократи, якийсь Мішустін (голова уряду РФ, — ред.), Собянін (мер Москви, — ред.). Ось я більше в таку історію вірю”, — сказав Гудков.
Натомість зростає вплив і неформальних центрів сили. Йдеться про засновника приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євгена Пригожина та главу Чечні Рамзана Кадирова, які при розділі влади також захочуть отримати свій шматок… У такому разі Росія може зануритися у міжусобну війну.
“Зараз є чинник приватних армій. Люди, які не в Кремлі, але вже мають реальну владу і боротимуться за своє місце у майбутньому політичному режимі за допомогою своїх приватних армій. Це Пригожин та Кадиров. І тут є ризик ще й фашизації цього режиму майбутнього, постпутинського”, — зазначив Фесенко.
Силова зміна влади у Росії, затяжна смута чи навіть розпад призведе до дестабілізації у регіоні, вважають західні аналітики. Такого сценарію там побоюються, адже є ризик, що влада візьме ще більш непередбачувані та агресивні сили. Тому розраховують на демократичні визвольні рухи.
“Метою має бути не руйнація Росії, а демократична Росія без Путіна. Навіть якщо це не може бути реалізовано у найближчому майбутньому. Саме тому сьогодні ми маємо підтримувати найменші прояви демократичної та громадянської активності. І коли дозволить ситуація, перейти до наступальної тактики нарощування демократичного потенціалу російського цивільного населення, навіть якщо зараз про швидку зміну режиму неможливо навіть подумати”, — заявила депутатка Бундестагу, заступниця голови Комітету із закордонних справ Занда Мартенс.
І якщо одні експерти вважають, що краху путінського режиму достатньо, аби запустити демократичні процеси в Росії, інші передбачають тривалий шлях.
“Демократизація якщо й станеться, то поетапно. Ну, це можна дуже умовно порівнювати із горбачовською перебудовою. Якщо до влади прийдуть технократи, якщо вони вирішать, що треба використовувати механізм вільніших виборів, у чому я не впевнений, але тоді з’явиться шанс, що деякі з лібералів зможуть повернутися до Росії, зможуть увійти до команди або співпрацювати з цим кимось із технократів. І тоді, можливо, почнеться поступова, навіть не демократизація, а лібералізація Росії”, — наголосив Фесенко.
Експерти сходяться на думці, що Росія після Путіна має стати передбачуваною, інтегрованою в глобальне демократичне суспільство і, головне, безпечною. Але для цього вона має відмовитись від імперських амбіцій. Інакше кардинальних змін чекати не варто.
Читайте також: Найсильніший удар по російській агентурній мережі у сучасній історії — подробиці (ВІДЕО)