Хочеш жити — здавайся в полон: експерти розповіли про шанси полонених російських солдатів

Україна в рамках проєкту “Хочу жити” пропонує російським кадровим військовим, мобілізованим громадянам Російської Федерації, а також жителям тимчасово окупованих територій України, яких було насильно призвано до армії РФ, добровільно здатися в полон.

Цей офіційний проєкт, верифікований Міністерством оборони України, є реальним шансом залишитися в живих для всіх тих, кого путінський режим мобілізував на війну з Україною, хто не бажає виконувати злочинні накази військового керівництва і не хоче брати участь у кривавій м’ясорубці.

Як інформує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, для всіх, хто здався в полон, гарантовано:

• дотримання Женевських конвенцій.
• триразове харчування;
• медичне обслуговування;
• юридичний супровід з боку міжнародних організацій;
• регулярний зв’язок із рідними;
• можливість обміну на військовослужбовців ЗСУ, які перебувають у полоні Російської Федерації (якщо таке бажання виявить російський військовополонений).

Проєкт “Хочу жити” було запущено в середині вересня поточного року. Тільки за перший місяць його роботи добровільно здалися в полон ЗСУ понад 3 тисячі російських військовослужбовців. У грудні кількість заявок на здачу в полон досягла 4,5 тис.

Водночас у Росії сайт проєкту “Хочу жити” було двічі заблоковано Генпрокуратурою РФ. Таким чином, на території РФ на сайт проєкту можна зайти за допомогою VPN або користуватися Telegram-каналом і його ботом.

На “гарячу лінію” проєкту телефонують також громадяни РФ, які побоюються призову.

“До нас на телефони гарячої лінії й в месенджери звертаються як і сім’ї, родичі військовослужбовців РФ, так і ще не мобілізовані, які кажуть, що з дня на день їм прийде повістка, мовляв, що нам робити, ми не хочемо воювати, ми хочемо вижити, ми заручники ситуації, ми не можемо виїхати з Росії. Вони в паніці. Були в чоловіків і сльози. Це відчувалося. Також телефонують і вже чинні військовослужбовці, які на території України перебувають”, — розповів спікер проєкту “Хочу жити” Віталій Матвієнко.

Творці проєкту запевняють, що потенційним військовополоненим гарантована повна безпека всіх розмов і листувань. При цьому, їх оформляють як військовослужбовців, які були взяті в полон під час бою. Це робиться для того, щоб убезпечити росіян від можливих переслідувань у РФ, коли вони можуть бути обміняні на українських військовослужбовців. У такому разі вони навіть отримуватимуть усі відповідні соціальні виплати.

Для тих росіян, хто виявив бажання здатися в полон, командування ЗСУ склало спеціальну інструкцію, в якій детально, крок за кроком, описано весь процес.

Під час здачі в полон російських бійців може супроводжувати безпілотний літальний апарат (БПЛА), що робить цей процес максимально безпечним.

Як повідомив представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, більшу частину аудиторії сайту проєкту “Хочу жити” складають громадяни РФ.

“Якщо говорити про сайт “Хочу жити”, то маємо понад 1,2 млн заходів, з них понад 70% — з території РФ. Це дуже хороші показники. Дуже важливо, щоб люди, які живуть насправді, на жаль, у рабській країні, розуміли, що вибір є завжди. Якщо тебе хочуть використати як “гарматне м’ясо” або зробити з тебе вбивцю, то не обов’язково йти слухняно на заклання. Вибір є завжди. Нехай використовують цей вибір. Україна свої гарантії, свої зобов’язання точно виконує”, — підкреслив він.

Влада України неодноразово заявляла, що Україна неухильно дотримується Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими й гарантує гідне ставлення до них.

“Ми для себе обрали цивілізований шлях. Ми, Україна, — не Росія, ми якраз є частиною цивілізованого світу, ми взяли на себе зобов’язання у вигляді, наприклад, Женевської конвенції та інших конвенцій. Ми їх виконуємо”, — розповів радник глави МВС України Ростислав Смирнов.

Щоб добровільно здатися в полон Збройних сил України, необхідно звернутися в Telegram-бот “Хочу жити” або за телефоном “гарячої лінії” (+38 066 580 34 98; +38 093 119 29 84) і повідомити про своє бажання. Після цього з військовослужбовцем триматимуть контакт, перевірять інформацію та встановлять місце розташування. Сам процес відбувається відповідно до всіх заходів безпеки.

Читайте також: Ніхто не дізнається, що здавання в полон було добровільним: про гарантії безпеки полоненим РФ з боку України говоримо з експертами

Про те, як відбувається здача в полон російських військовослужбовців і які подальші перспективи в потенційних військовополонених, в ефірі телеканал FREEДОМ розповіли:

• спікер проєкту “Хочу жити” Віталій Матвієнко;
• спікер Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий;
• військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Віталій Матвієнко: Проект “Хочу жити” — для тих росіян, які хочуть живими і цілими повернутися додому

— Інформація з моменту старту проєкту [“Хочу жити”] поширилася досить швидко територією Російської Федерації. Один із найцікавіших і найдієвіших методів її поширення — це сарафанне радіо. Тому люди там уже знають про цей проєкт.

Вони цікавляться ним, звертаються до нас за додатковою інформацією щодо цього проєкту: як відбувається здача, наскільки це безпечно, що на них чекає після того, як їх візьмуть у полон? І чи буде можливість у них повернутися назад додому?

До нас дуже часто звертаються ще не мобілізовані люди та їхні родичі. Вони керуються тим, що вони не хочуть брати участь у цій війні проти України. Вони вважають, що це дурна війна, що режим Путіна невиправдано напав на Україну, і брати участь і виконувати накази терористичного режиму вони не хочуть.

Тому вони намагаються знайти варіанти, як зберегти собі життя з огляду на те, що виїхати з території Росії у них немає можливості як такої. Тобто вони, як загнані в кут, і коли вони отримають повістку, їх у будь-якому разі відправлять на фронт воювати проти України. І таким чином вони хочуть собі зберегти життя.

У нас бували такі випадки, що до нас зверталися і молоді хлопці з Росії, і дорослі люди, кому за 30. У них були сльози на очах, вони проявляли таким чином своє нерозуміння їхнього режиму.

І були такі випадки, коли люди говорили, що вони, мовляв, не те, що не хочуть воювати, а максимально за мир, але вони заручники ситуації. І вони розуміють, що в їхній країні свободи слова не існує. Свободи вибору не існує. Тобто як режим сказав, так і треба робити.

Але якщо росіяни не хочуть цього робити, то Україна якраз створила такий проєкт “Хочу жити” для того, щоб такі люди змогли зберегти собі життя і повернутися до своїх рідних. Живими й цілими.

Примусова мобілізація відбувається і на тимчасово окупованих територіях. Але відсоток мобілізованих ми озвучити не можемо в цілях безпеки. Але такі випадки є, і Україна намагається максимально убезпечити наших громадян, які потрапляють під примусову мобілізацію на тимчасово окупованих територіях.

А те, що стосується військовополонених Російської Федерації, ця інформація засекречена з метою безпеки самих же військовополонених РФ.

Сергій Череватий: У нас полонених не б’ють і не принижують їхню гідність

— У нас в Україні діють усі конвенції та міжнародне право. У кожного командира є спеціальна пам’ятка, в якій зазначено, як поводитися з полоненими. Ніхто їх не б’є, не принижує їхню гідність. Їм надають першу медичну допомогу.

Зараз є спеціальна програма для здачі в полон, але, як правило, не завжди в реальному бою ти можеш вийти й здатися, тому що тебе або свої, або чужі вб’ють.

Як правило, це відбувається під час бойових дій, коли підрозділи стають нездатними воювати, хтось любить, а когось встигають захопити в полон. Вони кидають зброю, здаються, і з ними відбуваються всі належні заходи.

Тобто огляд, за потреби надається медична допомога, і далі з ними відбуваються всі інші необхідні дії.

Іван Ступак: У тих росіян, за яких думає Маргарита Симоньян, шлях один — залишитися в українській землі

— Я вважаю, що можливість здатися в полон — це правильна ініціатива. Тому що завжди повинна існувати маленька хвіртка, через яку можна було вискочити з Кремля. Тобто ця маленька лазівка дає можливість росіянам, які не хочуть воювати, одразу здатися в полон, і вони не нестимуть відповідальності за участь у бойових діях проти України.

Якщо вони не вчиняли якихось протиправних дій, то мають шанс отримати громадянство України, залишитися в Україні. Можуть працювати, якщо ти, приміром, класний айтішник, якщо в тебе є якісь знання, вміння, які ти готовий застосовувати в новій країні, але ти не хочеш бути в Росії – будь ласка, тобі дадуть усі можливості. І це справді не гучні слова.

Не подобається Україна? Будь ласка. Якщо ти чистий перед законом, ти можеш їхати кудись у Грузію, в країни Балтії, хочеш ще кудись? В Ізраїль? Будь ласка, це для тебе лазівка. Тобто для тих, хто розумний, ті, хто міркує головою.

Хто не міркує, за кого думає Маргарита Симоньян (російська пропагандистка, головна редакторка ІА “Россия сегодня”, — ред.), у тих один шлях — залишитися в українській землі або залишити частину себе в українській землі і повернутися на одній нозі або з однією рукою.

Читайте також: Скільки росіян готові добровільно здатися в український полон, розповів спікер проєкту “Хочу жить” (ВІДЕО)