Гранична ціна на російську нафту — чому вона не задовільнила низку країн та коли на Росію чекає потужніший удар

Євросоюз остаточно схвалив граничну ціну на російську нафту в 60 доларів за барель. Далі тариф переглядатимуть кожні два місяці так, щоб ціна була нижчою за ринкову на 5%, інформує FREEДОМ.

“Це цінове обмеження переслідує три мети. По-перше, це посилення дії наших санкцій. По-друге, це призведе до подальшого скорочення доходів Росії. І, по-третє, водночас це стабілізує глобальні енергетичні ринки, оскільки дає змогу торгувати деякою частиною російської морської нафти, здійснювати посередницьку діяльність і транспортувати цю сировину операторами ЄС до третіх країн за умови, що її будуть продавати нижче встановленої межі”, — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Стеля могла бути й нижчою — це позиція Польщі, Латвії, Литви та Естонії. Вони вважають, що обмеження в 60 доларів незначне, ціновий максимум на російську нафту має бути 30 доларів за барель. З такою ж заявою виступив і президент України Володимир Зеленський.

“Логіка очевидна: якщо обмеження ціни на російську нафту — 60 доларів замість, наприклад, 30, про які говорили зокрема Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько 100 мільярдів доларів. Ці гроші підуть не тільки на війну і не тільки на подальше спонсорування Росією інших терористичних режимів і організацій. Ці гроші підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які зараз намагаються уникнути серйозних рішень”, — сказав Зеленський.

Однак, на думку експертів, добре, що стелю взагалі запровадили, зробити і це було непросто. З іншого боку, попереду на Росію чекає потужніший удар — ембарго.

“Введення ембарго на російську нафту з 5 грудня і на російські нафтопродукти з 5 березня — це справді захід, саме ембарго завдасть серйозної шкоди російській економіці й для нафтової галузі”, — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

У російській економіці є сектор, якого ще не торкнулися західні санкції — атомна енергетика. І це при тому, що російська армія в перші тижні війни захопила Чорнобильську АЕС, а потім і Запорізьку. Постійні обстріли ЗАЕС створюють загрозу безпеці всього континенту, вважають у МАГАТЕ. Український персонал станції змушують підписувати документи про перехід до “Росатома” і працювати під дулами автоматів. Тільки за ці дії “Росатом” має бути покараний.

“Санкції мають бути запроваджені якнайшвидше і проти безпосередньо топменеджерів “Росатома”, і проти тих проєктів, які наразі реалізуються, бо найперше завдання — позбавити державу-агресора фінансового ресурсу, який потім спрямовується на фінансування виробництва ракет, а ті ракети вбивають мирне цивільне населення”, — сказав аналітик енергетичних ринків Максим Білявський.

Найімовірніше, на думку експертів, Будапешт буде проти запровадження санкцій щодо “Росатома”, бо російська компанія будує в Угорщині атомні електростанції. Але, як і з нафтою, цю процедуру варто розпочати. Крім того, у попередніх восьми пакетах антиросійських санкцій не було розроблено чіткого механізму покарання третіх країн, які допомагають Росії обходити обмеження, і його теж можуть включити в новий пакет. Серед пропозицій від Литви, Латвії та Естонії — також заборона на експорт безпілотників та імпорт алмазів з Росії. Усі ці пункти можуть увійти до нового, 9-го пакету санкцій, який єврокомісари вже почали обговорювати.

Читайте також: Росія втратить 89% експорту нафтової сировини до Європи: наслідки спрогнозував експерт (ВІДЕО)