Глобальний саміт миру: з ким Україна хоче говорити про закінчення війни та чого варто очікувати

Україна проведе Глобальний саміт миру вже цього літа. У середині червня у Швейцарії відбудеться дводенна конференція високого рівня. Її головним питанням стане припинення російської агресії.

Зустріч відбудеться 15-16 червня на курорті Бюргеншток недалеко від Люцерна. В основу зустрічі міжнародних лідерів ляже представлена президентом України восени 2022 року формула миру.

Основні завдання учасників саміту — знайти шляхи реалізації української формули миру і розробити дорожню карту для залучення Росії до процесу припинення війни.

Для чого потрібен Глобальний саміт миру

Київ переконаний, що завершення війни має бути повною капітуляцією РФ. Інакше Москва використає перемир’я, щоб відновити сили та продовжити атаки.

“Тяжкість підготовки до саміту полягає в тому, що світовий порядок потребує переосмислення і певної роботи над виправленням помилок. Потрібно переосмислити роль і місце глобальних інституцій, які не працюють сьогодні, а імітують якісь дії. Тобто потрібно подивитися на себе пильно й оцінити все, що зараз відбувається. А головне – потрібно правильно оцінити ризики. Росія не воює за якусь територію. Росіяни знищують українців через люту ненависть. Світу вони показують, що треба переглянути правила — хто сильний, той і домінує”, — пояснив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

Путіну довіряти не можна, впевнений президент України.

В інтерв’ю Bild Володимир Зеленський прокоментував ініціативу Дональда Трампа щодо плану закінчення війни Росії проти України. Якщо йдеться про те, що ми просто маємо віддати свої території, то це дуже примітивна ідея, зазначив він.

“Нам потрібні вагомі аргументи. Нам потрібна не фантастична думка, а справжня. Йдеться про людські життя, ми не можемо жартувати і не можемо ризикувати. Ми тут маємо справу з Путіним. Усе, про що він говорив до цього, надалі він чинив по-іншому. Ми не можемо йому довіряти… Можна домовитися про все, але питання в тому, чи буде він цього дотримуватися”, — наголосив глава Української держави.

Приблизно так само оцінюють амбіції Кремля в Північноатлантичному Альянсі.

“Навіть якщо вони [влада Росії] згодом почнуть говорити про мир, то йтиметься не про мир як такий, а про перемир’я для переозброєння і подальшого повернення… Ми нехтували обороною, бо вірили, всі ми вірили, що живемо в більш спокійному світі. А тепер жорстоко прокидаємося в новій реальності”, — заявив заступник генсекретаря НАТО Мірча Джоане.

Ще в листопаді 2022 року президент Володимир Зеленський запропонував світовій спільноті українське бачення формули миру, щоб зупинити повномасштабну війну Росії проти України. А в січні 2024 року Швейцарія та Україна почали підготовку до проведення Глобального саміту миру, на якому обговорюватимуть запропоновану формулу.

“На саміті має відбутися фіксація, що є тільки одне справедливе закінчення війни, тобто повернення до міжнародного права і до територіальної цілісності України. Росія повинна все-таки покинути територію України в повному обсязі. Інакше це означатиме не мирний процес, не закінчення війни, а тільки заморозку війни до наступних її етапів. Потрібно, щоб якомога більше країн, які займають сьогодні нейтральну позицію, остаточно побачили, у чому сутність цієї платформи, чому не буває половинчастого миру, чому це дорога назад до війни тощо”, — сказав радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

У Москві вже заявили, що брати участь у саміті не планують. Київ не наполягає на участі Росії в саміті, поки її очолює Володимир Путін.

“Інформаційно Росія намагатиметься саботувати саміт. Вона вже це робить. Вона вже починає у своїй манері максимально неадекватно розповідати про готовність до миру, але на своїх умовах. Це триватиме до початку саміту”, — розповів Подоляк.

Ще невідомий повний перелік країн-учасниць. Відомо, що в саміті візьмуть участь країни-члени Європейського Союзу та “Великої сімки” (G7). Аналітики називають інтригою участь у заході Китаю та США.

“На саміті будуть присутні всі країни, які входять до проукраїнської коаліції. Тут немає ані найменших сумнівів. Тривають важкі переговори з країнами, які займають нейтральну позицію і належать до так званого поясу глобального Півдня. Зрозуміло, що бажана присутність максимально різних країн”, — вважає Подоляк.

Читайте також: Гарантії безпеки та посилення українського ППО: лідери 12 країн ЄС обговорили підтримку України на саміті Тримор’я (ВІДЕО) 

Конкретним результатом саміту, на думку української сторони, має стати чітка позиція світу щодо того, як має закінчитися війна. Але також є і проміжні питання, які необхідно вирішити вже зараз. Наприклад, повернення українських військовополонених додому.

“Безумовно, цей форум буде без Росії, але все ж таки, коли сто держав це підтримають, це буде дуже сильним тиском на Росію. Один із головних пунктів – досягнення домовленості щодо обміну за принципом “всіх на всіх”. Я думаю, що це буде серйозний поштовх для того, щоб ми все ж таки до цього прийшли. Тому що, ще раз вам скажу, для нас це дуже важливо. Ми не зупинимося, поки не повернемо всіх наших людей”, — заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.

На тлі масованих обстрілів цивільної інфраструктури Росією та посиленої мобілізації в країні-агресорі, експерти впевнені, на Глобальному саміті миру порушуватимуть питання постачання необхідного озброєння для України.

Коментарі експертів

У чому полягатиме особливість Глобального саміту миру? Якщо на ньому говоритимуть не про переговори про закінчення війни з РФ, тоді про що? Які країни Україні важливо бачити серед учасників саміту? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли політологи Дмитро Васильєв, Олеся Яхно, Володимир Фесенко та Олег Лісний.

ДМИТРО ВАСИЛЬЄВ: Позиція Китаю поки що незрозуміла

— Найімовірніше, у цій конференції може взяти участь спеціальний представник КНР щодо України Лі Хуей. І якщо він братиме участь, Китай змушений буде показати, що він є частиною світової спільноти. Очевидно, що Китай у нинішніх умовах підтримує Росію.

Очевидно, що та “формула миру” Китаю з 12 пунктів, яка ніколи не обговорювалася з Україною, є похідною відносин Китаю з Росією. Ця формула спирається на довгострокові інтереси Китаю, в яких Росія є всього лише інструментом реалізації його інтересів. Китай декларуватиме свою позицію. Поки що вона незрозуміла.

Коли в Кремлі розуміють, що є події, на яких росіянам не раді, вони розганяють інформаційно-дипломатичну хвилю, в якій вони засуджують Захід. Вони говорять про те, що немає сенсу Росії туди їхати. Ну і зрештою, коли Росію туди не запрошують, вона всім розповідає про те, що вона і не збиралася там бути. Відповідно, Росія після того, як цей захід пройде, скаже, що раз Москва не брала в ньому участі, він був безглуздим. І рішення, які там ухвалено, виконувати не варто — це підхід Росії, вона так завжди робила.

Я сподіваюся, що буде ухвалено три ключові пункти. Перше — буде світове засудження Росії за її агресію. Друге — визнання того, що українська формула миру з 10 пунктів стає юридичною рамкою для всього світу. І третє — буде обговорено і задекларовано чітку позицію, що всі злочини проти міжнародного права, проти людяності та всі воєнні злочини мають бути покарані.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Розмови про мир не виключають військову допомогу Україні

— Я думаю, що всі прекрасно розуміють, що саміт миру — це не безпосередньо переговори про мир або безпосередньо пункти, які можна вирішити у двосторонньому порядку. Ні. Всі прекрасно розуміють, що це не так. Але від цього саміт миру не є менш важливим процесом, бо він — довгостроковий. Навпаки, він дуже важливий з точки зору того, що війна, як ми бачимо, триває в довгу.

Війна, як усі побачили, зачіпає різні регіони. І на рівні прямих конфліктів, якщо ми говоримо про Близький Схід і участь або інтерес Ірану, це вже очевидно. І Росії з точки зору співпраці, зокрема, з Іраном. Також це зачіпає на різних рівнях країни, якщо ми говоримо про продовольчу безпеку, війна зачіпає, стосується близько чи опосередковано всіх регіонів світу. І зараз, особливо в цей рік передвиборчих, електоральних випробувань у різних країнах.

Глобальний саміт миру — великий майданчик, який має задати рамку не перемовин про мир, а рух до досягнення миру або рух проти війни. Перш за все, це повага до суверенітету і територіальної цілісності, повага до міжнародного права і відповідальність, особливо, якщо ми говоримо про гуманітарні злочини.

Тому для України важливо зібрати якомога більшу кількість країн, навіть якщо є ті, які не готові підписатися під усіма пунктами. Наприклад, Китай не коментує прямого виведення військ. Але в питаннях ядерної безпеки Китай може зіграти певну роль. Тому для України важливо зібрати це якомога більшу кількість країн-учасниць і узгодити більшу частину пунктів, навколо яких можна далі рухатися до досягнення миру. Це не скасовує військову допомогу.

Усі чудово розуміють, що реальні переговори про мир або про статус війни, або про компроміси, все одно будуть визначатися реальною військовою ситуацією. Якщо Росія відчуватиме слабкість України і свою перевагу, слабкість і острах Заходу, то, звісно, вона виходитиме з позиції сили і диктуватиме свій перелік умов.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Рано чи пізно переговори з Росією мають відбутися

— Саміт миру спеціально прив’язаний за часом до саміту країн Великої сімки, до інших дипломатичних заходів, які відбудуться в цей час у Європі. Така логістика зроблена спеціально. Поки що немає підтвердження щодо участі Байдена, але я думаю, що представник США точно буде.

Росія буде, я думаю, вмовляти Китай не брати участь. Китай поки що розглядає це питання. Поки що більш імовірно, що Китай може і не брати участі саме через російський фактор. Але я не виключаю, що якщо мирний процес, ініційований Україною і підтриманий у Швейцарії, набере обертів і може бути дуже значущим, то Пекін може направити свого представника для участі в саміті.

Майже напевно це не буде Сі Цзіньпін. Знову-таки, тут статусні ігри важливі й особливі відносини з Росією. Але може бути мінімум спецпредставник Китаю, який займається мирними переговорами.

Щодо Індії питання відкрите. Я теж допускаю, що від Індії хтось буде, якщо добре попрацюють наші західні друзі. Тому що участь Індії залежить не стільки від України, Швейцарії, скільки від країн, які мають тісні стосунки з Індією, зокрема у сфері безпеки та економіки, — це США і Велика Британія. Багато в чому від них залежатиме участь Індії і, головне, рівень цієї участі.

За офіційною інформацією від Швейцарії, запрошення надіслано приблизно 100 країнам. Братимуть участь, напевно, менше. Але якщо, навіть із дуже великим запасом обережності, буде більше 56 країн, це вже буде великий успіх, на мій погляд.

Більшість воєн закінчуються якимись угодами. Рано чи пізно переговори доведеться вести. Питання — коли і на яких умовах. Що стосується Глобального саміту миру, Росію туди не запрошували, але, наприклад, Швейцарія — співорганізатор цього саміту — теж виступає за те, щоб у перспективі починати якісь переговори з Росією.

Президент Зеленський говорив, що завдання саміту у Швейцарії — сформувати досить широку коаліцію країн, які хоча б частково підтримують формулу миру України і фактично представити цю позицію Росії, щоб вона розуміла — це не тільки позиція України, а позиція значної частини країн світу. Це буде більш вагомий дипломатичний тиск на Росію.

Але миру не буде, якщо не буде жодних перемовин з Росією, навіть якщо ми виходимо на кордони 1991 року, нам доведеться домовлятися про припинення вогню і на суші, і на морі, і в повітрі. Це не будуть переговори з Путіним. Найімовірніше, це в перспективі будуть переговори про припинення вогню. Але це не повинні бути переговори на умовах Росії.

І поки що про переговори з Росією не йдеться. Йдеться про вироблення спільної позиції великої кількості країн, які б брали до уваги українські інтереси щодо завершення цієї війни.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: США вже мають перехоплювати ініціативу, Саміт миру — хороший привід

— Китай — це, як на мене, Троянський кінь цього саміту. Його всі хочуть побачити, буквально, як Діда Мороза, але ніхто не знає, є він насправді чи ні, подарує подарунки чи ні. А те, що Китай, ще не прийшовши, починає туди кликати Росію, — дуже поганий дзвіночок.

Наприклад, російський опозіціонер Ілля Пономарьов каже, що Росію можна покликати, тільки тих представників, які воюють зі зброєю проти Путіна. Її можна покликати, і ця Росія розповість про те, як вона бачить мирне співіснування з Україною. Але Росію як опозицію — в жодному разі, тому що опозиції немає, і Кремль — в жодному разі. За логікою української формули миру, Путін має прийти наприкінці цього свята для того, щоб йому сказали, що буде далі.

Але в логіці формули миру немає Росії в жодному з усіх пунктів. Є тільки останній, якщо не помиляюся, в якому описана фіксація закінчення війни. Не можна кликати агресора на саміт і ще питати в нього його думку.

Я щось не пам’ятаю, щоб фашистську Німеччину кликали на так звані саміти, де ділили Німеччину або розподіляли світ після її поразки. А чим нинішня РФ відрізняється від фашистської Німеччини? Тим, що її ще не перемогли. Але я думаю, що це потрібно зробити.

США повинні перехоплювати ініціативу, тому що з їхніх рук, на мій погляд, ініціатива випала. Її підхопила Європа в особі того ж президента Франції Макрона і тієї ж Британії. Насправді і є інші країни, які в принципі готові сформувати логіку встановлення справедливого миру.

Якщо туди приїде президент США, то це буде теж один із таких моментів, якщо не вирішальних, то таких, що підвищать статус цього саміту дуже високо.

Основною ідеєю всіх учасників має бути не пошук способів, як би вмовити Україну на якісь компроміси. З іноземного погляду — це квадратні кілометри, з українського погляду — це мільйони людських доль, і Україна не збирається ними розкидатися.

Читайте також: Глобальний саміт миру відбудеться у Швейцарії — названі дати