Генасамблея ООН, формат “Рамштайн”, багатосторонній договір: що допоможе створити спецтрибунал для Путіна — огляд думок

За створення міжнародного спецтрибуналу проти російських військових злочинців уже виступили 29 держав. І кількість прихильників цієї ідеї зростає. Україну підтримують у всьому світі в прагненні покарати тих, хто віддав наказ розв’язати агресію проти неї, а також тих, хто чинив і продовжує чинити безчинства на українській території.

Кроки України і Заходу у створенні трибуналу проти злочинців РФ

На початку березня у Львові відбулася міжнародна конференція United for Justice. Підсумком зустрічі став Меморандум про взаєморозуміння між міністерством юстиції США та країнами-членами спільної слідчої групи, яка розслідує військові злочини російської армії в Україні.

“Рік терористичної війни. Тільки один рік… Уже зареєстровано понад 70 тисяч російських військових злочинів. Але не про всі злочини нам, на жаль, поки що відомо. Значна частина нашої території поки що залишається окупованою, і ми не можемо достовірно спрогнозувати, яку кількість російських злочинів ми виявимо після вигнання окупантів… Особливу увагу слід приділити злочинам, які були скоєні й чиняться Росією щодо наших українських дітей. Йдеться про депортацію дітей, про викрадення і спроби стерти національну та сімейну ідентичність наших дітей”, — заявив президент України Володимир Зеленський на конференції.

Групу організували Україна, Польща та Литва, пізніше до роботи долучилися Естонія, Латвія, Словаччина, Румунія, Євроюст та Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).

Крім цього, уряд України схвалив проєкт угоди з МКС про створення Офісу в Україні.

“Уже є дієва співпраця в Україні Міжнародного кримінального суду та Офісу генерального прокурора. Особливу увагу приділяємо таким російським злочинам, як депортація наших людей, депортація українських дітей. Усю цю російську геноцидну систему — від гвинтиків до архітекторів — демонтуємо і доведемо до законних вироків”, — зазначив президент.

Однак Міжнародний кримінальний суд не може переслідувати за злочин агресії. У зв’язку з цим Україна ініціювала обговорення міжнародного спеціального трибуналу.

Влітку в Гаазі розпочне роботу Міжнародний центр із розслідування злочину агресії. Орган займеться підготовкою матеріалів, які пізніше стануть обвинувальною базою в міжнародному спеціальному трибуналі.

Однак ключовим може стати рішення Генасамблеї ООН, на якій Україна має отримати максимальну підтримку. Експерти вважають, що це складно реалізувати, адже Росія, як і раніше, має вплив на країни-учасниці ООН.

Експерти вказують, якщо рішення не буде ухвалено в рамках Генасамблеї ООН, є інші варіанти. Детально про різні формати спецтрибуналу, а також про те, чому Україні все ж важливо домогтися підтримки на майданчику ООН, в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснили:

• Юрій Білоус, адвокат;
• Олег Гавриш, головний консультант кабінету керівника Офісу президента, член робочої групи зі створення міжнародного трибуналу щодо агресії Росії проти України;
• Марк Фейгін, російський правозахисник;
• Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
• Михайло Буроменський, професор кафедри міжнародного права Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка;
• Олена Сотник, правозахисниця, радниця віце-прем’єр-міністра України з питань євроінтеграції.

ЮРІЙ БІЛОУС: Навіть 70 голосів може не вистачити для створення спецтрибуналу в рамках ООН

— Міжнародний кримінальний суд, який розташований в Гаазі, може судити воєнний злочин геноциду і злочин проти людяності. А судити за факт агресії він може тоді, коли держава є учасником Римського статуту. Але Росія не є і не визнає цей суд. Тому судити її за агресію в Міжнародному кримінальному суді неможливо. Саме тому з’явився дискурс про те, що потрібно створювати новий механізм. Спеціальний трибунал розглядатиме тільки питання агресії. Є думки про те, щоб розглядати факти агресії, починаючи з 2014 року.

Через політичний імунітет керівництва РФ точиться дискусія про те, чи потрібен нам спеціальний трибунал, чи потрібні якісь гібридні палати. Злочин агресії, початок війни — це найгірший злочин. Про це сказав ще Нюрнберзький трибунал у своїх висновках після закінчення Другої світової війни. Цей злочин є міжнародним. І для того, щоб судити президента РФ і тих осіб, які в Росії мають імунітет, нам потрібен саме міжнародний трибунал. Імунітет президента Росії перед ним діяти не буде. І найоптимальніший варіант для нас — це голосування в Генеральній асамблеї ООН. Після цього — укладення договору між генеральним секретарем ООН і нашою державою про створення трибуналу.

Трибунали і щодо Руанди, і щодо Югославії були створені за кілька місяців у 1993-1994 роках відповідно. Але це було рішення, санкціоноване і спрямоване Радою безпеки ООН, у якої є спеціальні повноваження для підтримання миру і безпеки на планеті Земля. У цій ситуації сам агресор сидить у Радбезі ООН і паралізує цю роботу. Відповідно, не варто очікувати того, що справу буде скеровано до кримінального суду щодо воєнних злочинів і геноциду.

Для нас тут найголовніше не чекати результату сьогодні-завтра. Це велика робота, яку проводить наша держава, і нам потрібна підтримка великої кількості країн.

Сьогодні в коаліції налічується 29 держав, а буквально місяць-півтора тому була 21 держава. Але є думка, що навіть 60-75 держав буде замало для створення трибуналу. Тому що ООН — це 194 члени, і тут мають враховуватися інтереси різних держав із різних точок планети.

ОЛЕГ ГАВРИШ: Вже наступного року ми можемо отримати ордер на арешт Путіна

— Є низка країн, які говорять про те, що можна було б створити механізм гібридного трибуналу. Якби ми зараз на це погодилися, то, напевно, він був би створений уже до травня-червня. Але для нас важливіше переконати партнерів у тому, що все-таки має бути інший варіант. Має йтися про міжнародний договір або про рішення ООН. Він означає, що буде розглянуто винуватість усієї російської камарильї, включно з Путіним.

Як нас запевняють, це питання техніки. Тобто ми зможемо довести винуватість Путіна через два-три місяці з моменту початку роботи суду. Буде виписано обвинувачення та ордер на арешт.

Мерія Гааги вже видала всі дозволи на те, щоб трибунал працював у Голландії.

Створення трибуналу — безповоротне, тому що понад 20 країн, включно зі США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, вже домовляються про те, яким він буде. Питання тільки в тому, яким він стане. Відповідно, найближчим часом ми напрацюємо всю роботу над деталями.

Я дуже розраховую, що до кінця року трибунал уже буде створено, а наступного року Путін отримає ці підозри й ордер на арешт. Ми не зможемо його депортувати, найближчим часом заарештувати і привезти з Москви. Але те, що він стане нев’їзним у всі ті країни, які причетні до трибуналу, це факт. І найголовніше, для Росії це буде зовсім інший рівень проблем.

На Нюрнберзькому процесі було тільки 24 людини. З них 10 — були страчені, одна — отруїлася, іншу — не знайшли, двох — виправдали, ще двоє — взагалі не дожили до суду, а решта — отримали термін.

А що стосується Путіна і його компанії, тобто йдеться про 31 людину, членів Ради безпеки Росії, то для них існує покарання за злочин агресії. Там досить серйозне покарання у вигляді 30 років або довічного ув’язнення. І всі вони, як кажуть юристи, які нас консультують, отримають його, якщо ми створимо міжнародний трибунал, ми над цим працюємо.

МАРК ФЕЙГІН: Що раніше буде створено трибунал, то швидше ми покараємо воєнних злочинців

— Безумовно, більшість у Генасамблеї ООН має консолідовану позицію з приводу створення трибуналу. Тим не менш, у Росії залишаються важелі для того, щоб блокувати ці рішення.

У цього питання є і юридичний, і політичний аспекти. Важлива сама готовність провідних країн. Якщо щонайменше 50 країн, які входять до пулу союзників України в рамках формату “Рамштайн”, створять свій трибунал, це не сильно відрізнятиметься від міжнародного трибуналу. Тому що навіть рішення міжнародного трибуналу, якщо уявити, що він створений на підставі рішень ООН, виконували б не всі країни. Такі країни-ізгої як Іран, Північна Корея чи Китай можуть ігнорувати рішення міжнародного трибуналу, як вони це робили в інших кейсах.

Тому політична воля тут навіть важливіша. Якщо вона буде проявлена, у Росії не буде можливості блокувати рішення.

Є альтернативний договірний трибунал, за яким країни підписують відповідний меморандум чи інший документ. І на території цих країн рішення такого трибуналу діють, а потім поступово вже до нього можуть приєднуватися й інші країни. Якщо 100 демократичних країн приєднаються, і там діятимуть рішення такого трибуналу, я б не сказав, що ця система відносин відрізнятиметься від міжнародного права на підставі рішення ООН.

Я прихильник того, щоб форсувати процес і створювати трибунал уже зараз. Уже стільки скоєно злочинів, і вони досить добре детально зафіксовані, що можна вже почати всі ці процедури. Тому що такий трибунал працюватиме навіть не роки, а десятиліття, виявляючи винних, розшукуючи цих злочинців, виписуючи ордери, супровідні заходи… Що раніше почнеш, то швидше матимеш результат.

ОЛЕКСАНДР ПАВЛІЧЕНКО: Створення трибуналу за злочин агресії стрімко розвивається

— Зараз розглядають кілька моделей трибуналу. Гібридний трибунал — це одна з моделей, яка пропонується фахівцями з Європейського Союзу. Про що йдеться? У межах наявного національного українського законодавства є можливість залучити до роботи в судових органах міжнародних суддів. І для цього потрібно внести певні зміни до законодавства. І створити, наприклад, у рамках Верховного Суду палату з розгляду злочинів агресії, в команді якої будуть українські та міжнародні судді. Це найпростіший спосіб, який не потребуватиме досить великих ресурсних та організаційних підготовчих кроків.

Але тут є і слабкість, на яку вказує українська сторона. Згідно з національним законодавством ми не можемо притягнути до відповідальності осіб, які наділені функціональним імунітетом. Тобто той же Путін, Шойгу, вище керівництво РФ опиняться поза зоною досяжності для цього суду. А Міжнародний кримінальний суд наділений такими повноваженнями.

Пропонована модель створення міжнародного трибуналу з питань агресії, яка розглядатиме виключно злочини агресії з погляду української влади, має бути не на національній українській платформі, а на міжнародній.

Тому варіант гібридного трибуналу тут розглядається як варіант трибуналу з обмеженими компетенціями.

Процес створення трибуналу за злочин агресії зараз набув дуже чітких форм інституції. Створено офіс, який працюватиме зі збору доказів і з включення в процес створення трибуналу ключових гравців на світовому рівні. Уже є рішення Парламентської асамблеї Ради Європи та Парламентської асамблеї Європейського Союзу. А міністри країн СНД ухвалили Берлінську декларацію і зафіксували необхідність створення такого трибуналу.

Питання про те, який мандат буде у трибуналу — глобальний чи регіональний. На найближчих сесіях Генасамблеї ООН це буде вирішено.

Ми зараз перебуваємо у фазі інтенсивного ведення бойових дій. Прямо сьогодні йдуть бої за Бахмут, за цілу низку українських населених пунктів. Це унікальна ситуація, — коли ми розглядаємо вже фактично в судовому порядку можливість притягувати агресора до відповідальності та засуджувати за цю агресію, ще не здобувши над ним перемогу. Тобто одна з ключових умов роботи цього трибуналу — співпраця російської сторони, яка буде змушена йти на цю співпрацю і видати воєнних злочинців.

Значна кількість держав Південно-Східної Азії, держави Африки мають свою політику і своє бачення війни. І іноді ховаються за маскою невтручання.

Ще один варіант трибуналу – регіональне утворення, рішення європейських інституцій і європейських держав. І йдеться про регіональний вимір цієї війни. Варіант — не гібридний, він просто працюватиме на європейському рівні.

МИХАЙЛО БУРОМЕНСЬКИЙ: Українські правоохоронці не повинні захлинутися у валі доказів і злочинів

— Для покарання міжнародного злочину існує універсальна юрисдикція. Тобто не важливо, де скоєно злочини, неважливо – ким, неважливо – проти кого. Будь-яка держава має право переслідувати винних за вчинення цих злочинів. Понад 20 держав, зокрема, відкрили провадження справи щодо злочинів, вчинених на території України. Це якраз завдяки універсальній юрисдикції ЄС.

Якщо ж говорити про воєнні злочини і злочини, скоєні російськими військовими, виникає питання доказів. Якщо ми говоримо, наприклад, про Україну, цих злочинів дуже багато. Дуже важливо, щоб будь-які правоохоронні органи не захлинулися в цьому валі злочинів, скоєних російськими військовими. Міжнародні бази доказів дадуть змогу це все систематизувати і більш ефективно переслідувати військовослужбовців.

Міжнародна система правосуддя вимагає жорсткої системи доказів, щоб ефективно притягнути відповідних осіб до відповідальності. Створення цих механізмів у рамках Євросоюзу дасть змогу не просто збирати докази, а й зберігати їх відповідно до найвищих міжнародних стандартів.

ОЛЕНА СОТНИК: Не всі ще зрозуміли, що Росія — країна воєнних злочинців

— На тлі міжнародної підтримки трибунал має бути створений або багатостороннім договором, або резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Інакше я маю певні сумніви, тому що, з одного боку, ми бачимо величезну підтримку в тому, щоб засудити Росію за війну в Україні, а з іншого боку, є низка інших країн, які зберігають нейтральну позицію щодо створення такого трибуналу.

Ще один важливий момент — який вигляд матиме цей суд і його структура? Тому що він вимагатиме дуже якісного складу прокурорів, суддів і високих стандартів.

Дуже важливо, щоб цей трибунал був максимально публічним, щоб під час його роботи від самого початку і до самого кінця були показані всі злочини і всі докази, які зібрані. Це буде абсолютно безпрецедентний процес. І він дійсно вимагатиме дуже великої кількості зусиль. І в тому, як активно зараз нас підтримують партнери, і як ми швидко розвиваємо цей процес, лежить основа успіху.

Усі російські військові та політики, які вчинили злочин проти українського народу, мають понести покарання. Але далеко не всі у світі розуміють це. Люди досі не розуміють, що з агресором ніхто домовлятися не буде.

Єдиний спосіб у майбутньому уникнути такої війни – це якраз притягнути насамперед Путіна і його оточення до відповідальності. І цей спеціальний трибунал ООН має виконати ключову роль.

Читайте також: Спецтрибунал для Путіна: як довго до Гааги і репарацій — шлях описав Лисянський