Фейки, маніпуляції та кібератаки: як та для кого працює ІПСО Кремля в Європі, розповіла Шнурко-Табакова

Інформаційні атаки РФ мало значущі для європейців — їхньою основною метою здебільшого є російськомовна публіка. Про це сьогодні, 7 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла голова правління громадської організації “Рада з інформаційної безпеки та кіберзахисту” Елліна Шнурко-Табакова.

“Засоби масової інформації Російської Федерації, які все ще якимось чином там впроваджені та ведуть мовлення в європейських країнах, — не можна говорити про те, що вони прямо масову аудиторію мають. Очевидно, що пріоритет на колишніх росіян: частково “хороших” росіян або “поганих” росіян, ну, і якісь відсотки невеликі місцевого населення, де є захопленість конспірологією, правим, лівим, такого роду”, — сказала вона.

Шнурко-Табакова зазначила, що, згідно з дослідженнями, часто кіберінциденти та інформаційні атаки між собою пов’язані.

“Це досить, можливо, чіткий взаємозв’язок за певними темами. І тут хочеться сказати, що дуже люблять російські мілітаристські об’єднання, силовий блок, скажімо так, звітувати. Є кампанія в Євросоюзі, там вибори. Значить, потрібно відзвітувати, яким чином вони вплинули, “ми там підвищили, прибрали тощо якісь відсотки виборчих результатів”, й списування бюджетів, й залучення всіх ресурсів, які підходять під такого роду кампанії, відбуваються, з одного боку, щоб, звісно, якось спробувати вплинути, з іншого боку, для звітності, з третього боку — показати, яка “великая, могучая” для власного населення”, — сказала вона.

За словами Шнурко-Табакової, є питання щодо співвідношення докладених росіянами зусиль та реального впливу на Європу.

Водночас вона вважає, що російські кібератаки частіше координуються з військовими діями, ніж з інформаційно-психологічними операціями (ІПСО).

“ІПСО частіше має такі прив’язки до зовнішніх подій, заходів — європейських виборів, “інавгурації” Путіна, що абсолютно не виключає задіяння спеціальних механізмів на кшталт мереж ботів, додаткових баз даних, яких можна там заражати, під’єднувати до своїх джерел, саме тих, що забезпечують ІПСО. Кібернетичний світ дуже складний й досить часто бувають абсолютно неочевидні взаємозв’язки, в яких важко знайти логіку”, — сказала голова правління “Ради з інформаційної безпеки та кіберзахисту”.

Вона констатувала, що на тлі виборів у Євросоюзі Росія явно задіяла свої ресурси, але більше триває обробка власне населення РФ.

Крім того, Шнурко-Табакова вважає не особливо дієвим такий застосовуваний Росією механізм, як створення фейкових сторінок відомих засобів масової інформації.

“По-перше, їх швидко розкривають, по-друге, для того, щоб їх прямо масово хтось прочитав, — це досить велика робота й гроші для просування заради кількох фейків. Ну, це просто неефективно. Нехай, звісно, гроші витрачають, але я не думаю, що це десь кардинально може щось змінити. Я навіть думаю, що воно не зможе вплинути на певні ситуації”, — сказала вона.

Читайте також: Україна може поділитися з Європою досвідом протистояння російським ІПСО і гібридним загрозам — думка експерта

Нагадаємо, раніше спецслужби країн Євросоюзу попередили свої уряди про те, що Росія планує диверсії в Європі.