Економічна криза, рекордні втрати на фронті, зубожіння громадян: Путін продовжує тягнути Росію на дно 

Поглиблення кризи у військово-промисловому комплексі (ВПК), посилення санкцій і міжнародна ізоляція, стагнація економіки, колосальні втрати на фронті, критична ситуація з демографією — з такими проблемами путінська Росія завершує 2024 рік. На думку експертів, у новому 2025 році ситуація тільки погіршуватиметься, а невдоволення населення — зростатиме, якщо РФ продовжить свою агресію проти України. Політична нестабільність і зростання недовіри до влади посилили внутрішнє напруження. Усі ці чинники свідчать про глибоку системну кризу, до якої Кремль довів Росію. 

Кризова Росія 2024 року

Кремлівський диктатор Володимир Путін виявився одним із головних невдах 2024 року. Однією з причин, через яку він “програв цей рік”, стала Курська операція Сил оборони України. 

Про це повідомляється в регулярному зведенні Brussels Playbook від Politico. Журналіст Ніколас Винокур, називаючи Путіна переможеним 2024 року, іронічно нагадав: “Хто пам’ятає обіцянки президента Росії про захоплення України за три дні?”. У 2024 році ситуація змінилася: Україна не тільки успішно відбивала атаки Росії, а й контролює частину російської території в Курській області. 

Росію, як державу, теж можна назвати невдахою 2024 року. Країна зіткнулася з посиленням кризи у військово-промисловому комплексі. Міжнародні санкції суттєво обмежили доступ РФ до передових технологій і компонентів, що сповільнило виробництво і модернізацію озброєнь. Попри браваду Путіна і його соратників, реальна ситуація з ВПК залишається жалюгідною, і РФ змушена звертатися по допомогу до Північної Кореї, з якою було підписано угоду про військове співробітництво.  

Іноземні аналітики зазначають, що, попри спроби Росії збільшити випуск військової техніки, якість і технологічний рівень продукції залишаються нижчими за світові стандарти. За інформацією The Washington Post, російські підприємства ВПК зазнають труднощів із заміною імпортних компонентів, що призводить до зниження надійності та ефективності озброєнь.

За даними BBC News, у 2024 році спостерігалися у РФ випадки корупції та неефективного управління у сфері військово-промислового комплексу, що посилило проблеми з виробництвом і постачанням військової техніки. Ці фактори, у поєднанні з економічними труднощами, призвели до зниження експортного потенціалу російської зброї та зменшення частки Росії на світовому ринку озброєнь. 

За даними аналітичного проєкту Oryx, до травня 2024 року Росія втратила понад 3 000 танків, з яких 2 001 було знищено, 156 пошкоджено, 514 захоплено українськими військовими, а 329 кинуто на полі бою. Як зазначають аналітики, ці втрати росіян еквівалентні майже 15 рокам російського виробництва танків на довоєнному рівні. 

Наразі РФ постачає на фронт здебільшого старі моделі, виготовлені ще в 1960-1970-х роках. Така техніка потребує значних зусиль для відновлення її працездатності, що може зайняти кілька тижнів. Крім того, через санкції для країни-агресора стали недоступні важливі західні запчастини, зокрема високоточні компоненти та танкова оптика. За оцінками експертів, за нинішніх темпів виробництва Росії вистачить танків ще на два роки.

Кремль не шкодує ні військову техніку, ні людей. У 2024 році російська армія зазнала значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ), станом на 31 грудня 2024 року загальні втрати особового складу Росії становили приблизно 789,5 тис. осіб, у середньому за добу українські сили ліквідовують приблизно 1,5 тис. окупантів. 

“Знищуємо агресора всіма можливими засобами. Так, від початку 2024 року загальні втрати окупантів уже перевищили 421 тисячу осіб убитими та пораненими”, — розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

За словами Сирського, цього року росіяни заплатили найвищу ціну з початку свого вторгнення в Україну. 

Упродовж року російська армія здійснила кілька наступальних операцій, однак зіткнулася із чималими труднощами. У 2024 році навіть російська пропаганда неодноразово визнавала невдачі на фронті, що відображає реальні провали у військовій кампанії. 

Станом на грудень 2024 року російські війська виконали безрезультатні контрнаступальні дії в Курській області, прагнучи витіснити звідти українські сили, проте бої в регіоні тривають.

Війна істотно вплинула на демографічну ситуацію в Росії у 2024 році, посиливши вже наявні проблеми та створивши нові. Колосальні втрати на фронті у війні проти України призвели до зниження кількості чоловіків працездатного і репродуктивного віку. Війна також спровокувала масову еміграцію — багато росіян, особливо молодь, залишають країну в пошуках безпеки та стабільності, що загострює проблему витоку працездатного населення і знижує перспективи економічного зростання.

Економічна нестабільність, викликана війною, безпосередньо позначилася на рівні народжуваності. Молоді сім’ї дедалі частіше відкладають народження дітей або зовсім відмовляються від планів збільшення сім’ї, побоюючись невизначеності майбутнього, тоді як Кремль марно намагається стимулювати росіян заводити дітей, запроваджуючи абсурдні закони й оголошуючи черговий “рік сім’ї”.  

Замість того щоб вкладати гроші в соціальну сферу і покращувати життя простих росіян, Кремль витрачає величезні кошти на військову агресію проти України. 

При цьому у 2025 році витрати на оборону РФ заплановано в розмірі майже 13,5 трлн руб. — це близько 125 млрд доларів. Цифра становить понад 6% ВВП Росії та близько 40% усіх державних витрат. 

“Доходи зростають переважно у тих, хто заробляє на війні. Як і раніше, вкрай вразливими залишаються пенсіонери. Середня пенсія — трохи менше ніж 230 доларів на місяць”, — каже російський журналіст Дмитро Козелєв.

Санкції обмежили доступ до іноземних технологій, інвестицій і ринків, що негативно позначається на розвитку ключових галузей, таких як енергетика, машинобудування та IT. Російська економіка перебуває в стагнації, а курс долара давно перетнув позначку в 100 рублів. 

Глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна дала зрозуміти, що розглядається чергове підвищення ключової ставки. Перед новорічними святами вона становила 21%, і це не зупинило інфляцію, як розраховував Кремль. 

Ціни продовжують зростати. Росіяни починають жити нижче рівня бідності та змушені обирати — купити їжу або необхідні ліки. 

Ситуація з бідністю в Росії лише погіршуватиметься, адже цьому сприяє відтік значної частки економічних ресурсів у військову сферу, а отже, неминуче загостриться і проблема недоїдання, яку російська влада вперто воліє не помічати.

Невдачі Росії у 2024 році в оцінці експертів

Чому російська економіка продовжує котитися вниз, а витрати росіян збільшуються? Чому військово-промисловий комплекс РФ не справляється з потребами фронту? Яка ситуація склалася з ринком праці в Росії та чому країна опинилася в гострій демографічній кризі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Ян Матвеєв, військовий експерт;
• Ольга Курносова, російська політична аналітикиня;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.);
• Максим Блант, економічний оглядач і публіцист;
• Олексій Левченко, російський журналіст.

ЯН МАТВЕЄВ: Військова техніка РФ швидко виходить з ладу

— Весь 2024 рік ми спостерігали, як російська армія змушена тягнути на фронт буквально все, що тільки можливо. Приклад тому — гаубиці калібром 130 мм, який вельми незвичний для російської та радянської армії. Ці знаряддя стояли на складах, незрозуміло для чого, адже основні калібри — 152 і 122 мм. Навіть старі 130-мм гармати, які здавалися застарілими, були відправлені на фронт, коли знайшли боєприпаси для них, можливо, за допомогою Північної Кореї. Також можна побачити на фронті безліч легкових автомобілів замість бойових машин, старих БТР, БМП та іншої техніки.

Що особливо важливо, так це те, що ця стара військова техніка швидко виходить з ладу. Її відновлюють абияк, відправляють на передову, де вона швидко знищується, і з кожним днем таких машин стає все менше. Водночас російський ВПК не в змозі наростити виробництво нової техніки, тих же БМП або танків Т-90, щоб повністю покрити потреби армії. Звідси й поява колон на легкових автомобілях, наприклад, у районі Покровська, а також атаки на легкій техніці в Курській області.

З боєприпасами у РФ ситуація аналогічна. Аналітики вважають, що майже половина всіх снарядів у російській армії — це боєприпаси з Північної Кореї. Постачання з КНДР справді величезні, і це підтверджується супутниковими знімками, де видно кількість цистерн і вагонів із боєприпасами. Попри наявність усіх необхідних умов для виробництва снарядів — хімічної промисловості, металургії — Росія не може наростити їх випуск, що сильно послаблює армію РФ. У підсумку країна відчуває дефіцит як у якісній техніці, так і в боєприпасах.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Багато росіян опинилися в борговій ямі

— У Росії існує величезне розшарування між багатими та бідними. Маленький відсоток надбагатих людей, переважно це найближче оточення Володимира Путіна, і велика частина бідних, особливо в глибинці країни. 

За таких мізерних зарплат єдиний спосіб підтримати сім’ю для багатьох — це кредити. Але це призводить до боргової ями, з якої вибратися вкрай важко. Не варто забувати й про маргінальні верстви суспільства, коли люди йдуть на війну, думаючи, що це буде легкою прогулянкою, особливо якщо вони перебувають у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння.

У Кремлі ж упевнені, що вони можуть надрукувати стільки грошей, скільки їм потрібно. Поки Росія може продавати вуглеводні та інші природні ресурси, вона якось зводить кінці з кінцями. Якщо гроші залишаються всередині країни, то стає все більше державного регулювання. Тому Путін упевнений, що зможе розв’язати всі проблеми.

Що стосується набору людей в армію, то ситуація залишається неясною. Однак з’явилася можливість вербувати людей з Північної Кореї або з інших країн обманним шляхом. Людей заманюють обіцянками високої зарплати та обіцянки, що вони не братимуть участі в бойових діях, а працюватимуть у допоміжних силових підрозділах. Але ці громадяни зрештою опиняються на передовій, і урядам доводиться їх звільняти.

Проблема еміграції також залишається актуальною. Щоправда, виїхати за кордон складно, а візи отримує лише обмежена кількість людей. Отримати політичний притулок — це не так просто. Ті, хто наважується на еміграцію, повинні мати кошти та плани, чим займатися за кордоном. Здебільшого виїжджають ті, хто стоїть на порозі життя і смерті — або їм прийшла повістка, або є реальна загроза в’язниці.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Російські окупанти не досягли своїх стратегічних цілей

— Російським окупантам не вдалося досягти жодної стратегічної мети в ті дедлайни, які ставило військове командування. Курахове сьогодні не повністю під росіянами, що б не говорила пропаганда. Найскладніша ділянка — промзона, територія, де стали досить активно з’являтися диверсійно-розвідувальні групи противника. Наші підрозділи стійко обороняють цю промислову зону. 

Ворог намагався повернути до кінця 2024 року території, які він втратив у 2023 під час нашого українського наступу. Ми говоримо про частину Запорізької області. Ворогу так і не вдалося зломити захисників плацдармів на лівому березі в районі населеного пункту Кринки. Українська армія, виконавши всі завдання, скувала величезні сили угруповання військ “Дніпро” російської армії на території лівобережжя Херсонської області, окупанти відійшли на заздалегідь підготовлені позиції. 

Сьогодні ворог, намагаючись заволодіти нашими острівними зонами на Дніпрі, не досягає успіху, а навпаки, втрачає і людей, і техніку. Він оголошує про якісь повномасштабні наступи, чого не відбувається. 

Хоча є втрати українських територій, оскільки щонайменше в піхотній компоненті противник переважає, все ж таки оборонна операція українських сил виконувала й продовжує виконувати два головні завдання. Перше — не дати можливості ворогу прорвати фронт, і цього не сталося: у нас немає прориву фронту і, тим більше обвалу фронту. І друге — знищення російських окупантів та їхньої техніки. 

Крім того, немає особливих успіхів у російської армії й в Курській області, хоча була інформація, що до настання 2025 року, звідти повинні були витіснити українські сили. 

ОЛЕГ УСТЕНКО: Населення Росії біднішає

— Росіян заманюють на війну, обіцяючи списати кредити. Якщо держава вирішить пробачити кредити, наслідки будуть непередбачуваними. Списання боргів неминуче призведе до фінансових втрат, які навряд чи зможе покрити банківська система. Натомість тягар ляже на державний бюджет, який вже зараз переживає складний період, намагаючись впоратися з дефіцитом. 

Виплати за контрактників, кредитні списання та інші фінансові зобов’язання лише збільшуватимуть навантаження на російський бюджет, що може призвести до ще більшої економічної кризи. Таким чином, надлишкові витрати та довгострокові фінансові зобов’язання можуть значно послабити економічну стабільність країни.

Крім того, такі заходи явно вказують на дефіцит людських ресурсів в армії. Складнощі в наборі достатньої кількості солдатів змушують Кремль збільшувати виплати за участь у війні, намагаючись залучити нових рекрутів. Це, своєю чергою, створює ще більший тиск на бюджет, який і так насилу справляється з поточними витратами. 

Проблеми з вербуванням показують, що російська армія навряд чи зможе забезпечити собі необхідні ресурси для ведення війни без залучення все більших коштів. Такий підхід тільки погіршує фінансове становище країни, нарощуючи зовнішній і внутрішній борг.

Паралельно з цим збільшується інфляція, що значно знижує купівельну спроможність росіян. Наприклад, витрати на життєво важливі товари та послуги, як-от продукти та паливо, зростають із кожним місяцем. Вартість новорічного столу в Росії, згідно з останніми даними, значно зросла, що наочно демонструє погіршення рівня життя для більшості громадян. 

Збідніння населення безпосередньо пов’язане зі скороченням реальних доходів, що призводить до зростання соціальної напруженості та невдоволення.

В умовах економічного спаду, все більше людей змушені шукати будь-які способи виживання. Брак робочих місць, зростальна бідність і відсутність соціальних гарантій роблять людей більш уразливими для вербування в армію. Що бідніше населення, то простіше маніпулювати ним, пропонуючи гроші або обіцянки, які навряд чи будуть виконані. Це створює серйозні ризики для соціальної стабільності, адже люди, позбавлені нормальних перспектив, змушені йти на крайні заходи. У війні, яка, як правило, закінчується втратами, такі люди виявляються тими, кого просто використовують для поповнення лав армії, не забезпечуючи належною турботою і захистом.

Крім того, економічна ситуація погіршується через глобальні зміни на енергетичному ринку. Росія традиційно залежить від експорту нафти та газу, і будь-які коливання цін на ці ресурси безпосередньо впливають на доходи країни. Останнім часом світова ціна на нафту нестабільна. Наприклад, якщо в майбутньому ціна на нафту буде знижена, це може призвести до втрати значної частини доходів, які Росія отримує від експорту енергоресурсів. Це знизить можливості для фінансування військових витрат, соціальних виплат і, звичайно ж, виплати компенсацій сім’ям загиблих.

Попри всі спроби уряду впоратися з економічними проблемами через заходи на кшталт списання боргів і вербування людей в армію, ситуація насправді погіршується. Соціальна та економічна напруга зростає, і якщо не відбудуться значні зміни, країна може зіткнутися з новими викликами, що будуть ще більш руйнівними в майбутньому. 

МАКСИМ БЛАНТ: Ситуація в Росії перебуває під загрозою

— За останніми даними, третина російського бюджету, а саме 32,5%, йде на фінансування військових потреб. Це становить приблизно 6,5% від валового внутрішнього продукту (ВВП). 

Попри заяви Путіна про можливе зростання економіки на 4% за підсумками року, аналітики стверджують, що ця цифра не може бути повністю об’єктивною. Наприклад, якщо відняти 6,5% від заявленого зростання, стає очевидно, що економіка Росії фактично витрачає на війну більшу частину своїх ресурсів, що залишає мало місця для інших потреб.

Одним із яскравих прикладів того, як ця ситуація позначається на внутрішньому виробництві, є сплеск промислового виробництва, який спостерігався в жовтні цього року. Це зростання було викликане несподівано великими закупівлями Міністерством оборони, наприклад, ракет, вироблених на військових заводах. 

Військове виробництво зіграло ключову роль у підтримці офіційних показників зростання, однак це аж ніяк не свідчить про реальне поліпшення життя росіян.

На тлі збільшення витрат на оборону в країні продовжує зростати інфляція, особливо у сфері продовольства. Картопля, один з основних харчових продуктів, подорожчала на 8% з початку року. Це створює чималі труднощі для багатьох росіян, оскільки цей продукт становить важливу частину раціону, особливо для менш забезпечених верств населення. Тоді як статистика може показувати незначне підвищення зарплат, насправді реальний дохід громадян, особливо в сегменті найбідніших верств, падає, а купівельна спроможність скорочується.

Згідно з даними Міністерства фінансів, офіційна інфляція в Росії на кінець року становить близько 9,3%. Це набагато вище прогнозованих 4,5%, і, найімовірніше, наступного року ситуація тільки погіршиться. Центральний банк продовжує боротися з інфляцією, але, як зазначають експерти, підвищені відсоткові ставки та посилення кредитної політики вже призводять до падіння споживчого кредитування. Особливо це стосується кредитних карт, ліміти за якими почали різко скорочуватися.

Ситуація в банківському секторі також залишає бажати кращого. Попри спроби уряду стимулювати економіку через пільгові кредити для промисловості, включно з військовими виробництвами, це не вирішує глибших проблем. Наразі в Росії існує 65 програм пільгового кредитування, і вже зараз розрахунок показує, що для їх підтримки необхідно до 2 трлн рублів на рік. Однак цих коштів, судячи з усього, не вистачає, і бюджет опиняється під загрозою.

Проблеми з кредитуванням також позначаються на споживчому ринку. Товари тривалого користування стають дедалі менш доступними для росіян, що веде до зниження попиту і зростання економічних труднощів. Навіть такі великі виробники, як АвтоВАЗ, починають попереджати про можливі проблеми наступного року, пов’язані з падінням обсягів продажів, а отже, і з загрозою банкрутства.

Влада намагається мінімізувати наслідки, запроваджуючи заходи з контролю цін і підтримки бідних верств населення через соціальні програми. Однак ці заходи не вирішують основної проблеми: російська економіка дедалі більше залежить від військових витрат, що створює додаткове навантаження на бюджет. У такій ситуації влада може вдатися до більш радикальних методів, наприклад, до встановлення жорстких обмежень на ціни та введення товарів для бідних, які будуть доступні лише обмеженому числу громадян.

Економічні проблеми Росії, безумовно, і далі будуть загострюватися, особливо якщо міжнародна ситуація не зміниться. Навіть якщо перемир’я в Україні або інші геополітичні події призведуть до поліпшення зовнішньоекономічної ситуації, російська економіка, схоже, вже підійшла до межі своїх можливостей. Експерти попереджають, що криза неминуча і що її наслідки можуть бути вельми руйнівними. Очікується, що за цим підуть нові санкції, падіння цін на нафту або інші економічні катастрофи, які лише погіршать становище.

У найближчому майбутньому ми можемо стати свідками кардинальних змін. На тлі збільшення військових витрат, погіршення рівня життя і все більшої інфляції очевидним стає той факт, що ситуація в Росії перебуває під загрозою.

ОЛЕКСІЙ ЛЕВЧЕНКО: У Росії чималий кадровий голод

— Демографічна ситуація в Росії є однією з найгостріших і найтриваліших проблем, які країна не вирішує вже багато років. Ще 2002 року Володимир Путін запропонував запровадити материнський капітал як захід для підтримки народжуваності. Спочатку цей захід стосувався другої дитини, а з 2017 року було запроваджено материнський капітал для першої дитини. За роки дії цих програм було запроваджено й інші соціальні виплати, спрямовані на підтримку сімей та підвищення народжуваності. Однак, попри ці зусилля, демографічна криза продовжує поглиблюватися, а війна, що почалася 2022 року, лише погіршила становище.

Від початку воєнних дій в Україні Росія зазнала величезних людських втрат. Тисячі людей загинули, багато хто став інвалідом, і це ставить під загрозу подальшу демографічну стабільність. Однак російська влада, попри очевидні проблеми, продовжує заявляти про необхідність вирішення демографічних викликів. Путін у своїх заявах продовжує говорити про необхідність підтримувати народжуваність, але при цьому не пояснює, як можна розв’язувати цю проблему, коли країна втрачає таку велику кількість громадян.

Для Путіна, як здається, розв’язання проблеми демографії, по суті, зводиться до екстенсивного шляху. У 2014 році, після анексії Криму, в Росію було “переселено” близько 2 млн осіб. Те саме відбувається зараз на окупованих територіях України, де близько 1-1,5 млн людей стали “новими росіянами”. Такі кроки, як видно, стають частиною стратегії, спрямованої на розв’язання проблеми дефіциту населення.

Разом з тим, російська влада досі розглядає міграцію як спосіб вирішення кадрових проблем. Однак зараз, в умовах внутрішнього політичного тиску і посиленої роботи силових структур, мігранти стали сприйматися як загроза. 

Міграція, яка в минулому могла б допомогти в заповненні дефіциту робочої сили, тепер обмежена через політичні причини. Міграційне законодавство стає дедалі жорсткішим, що ускладнює приплив робочої сили, необхідної для розвитку економіки.

Однією з найбільш постраждалих галузей є будівництво. Після скасування програми пільгової іпотеки, російська будівельна галузь зіткнулася з дефіцитом кадрів. За оцінками фахівців, у будівельній галузі не вистачає від 50 до 70 тис. робочих рук, і ця цифра може зрости. 

В IT-сфері Росія залишилася без великої кількості кваліфікованих фахівців. В останні роки російські компанії активно використовували програмістів з Індії. Після початку війни та мобілізації сотні тисяч IT-фахівців залишили країну, перейшли в іноземні компанії й стали працювати на закордонні ринки. Російські компанії, намагаючись повернути їх на батьківщину, натрапили на труднощі, оскільки мало хто з фахівців погодився повернутися, особливо в умовах санкцій і політичної нестабільності.

Демографічні та кадрові проблеми Росії продовжать наростати. Навіть попри численні заходи зі стимулювання народжуваності та залучення мігрантів, наслідки війни та міжнародної ізоляції створюють величезні проблеми для розвитку економіки та соціальної сфери. 

Читайте також: Війна висмоктує з економіки РФ усі соки: стрімке зубожіння росіян проаналізували експерти