Перемовини України та Росії зараз важливі для того, щоб вирішити низку гуманітарних питань у зруйнованих містах. Проте, як вважає російський соціолог та публіцист Ігор Ейдман, переговори України з путінською Росією найближчим часом не приведуть до справжнього миру. Про це він сказав під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.
– Ігоре Віленовичу, як Ви оцінюєте позиції, які вже озвучив Давид Арахамія про те, що гарантами безпеки України можуть стати країни Радбезу ООН – США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Ізраїль та Польща?
– Я не вірю в можливість домовлятися про будь-що з Путіним, з путінською Росією. Справа в тому, що путінський режим вже багато разів виявляв себе як цілком неадекватний, який не дотримувався жодних домовленостей. Він заснований на абсолютній брехні. Це як домовлятися про щось із бандитом. Крім цього, він поводиться як психічно неадекватна людина і мислить вкрай нераціонально, живе в якомусь своєму шизосвіті. І при цьому він є абсолютним диктатором Росії та крутить російською політикою, як хоче. Нині у нього одна маячня в голові, завтра буде інша. Домовлятися з ним, як на мене, марно.
– Чому представник РФ у перемовинах Володимир Мединський нібито каже про те, що Росія приймає українську позицію. Це аби затягнути час?
– Мединський – це не якийсь відомий путінський олігарх або чиновник, це клоун, який відомий у Росії тим, що пише анекдотичні книжки на історичну тему, які, мабуть, дуже подобаються Путіну, бо він іноді повторює у своїх промовах дурнуваті наративи, які є у цих книжках.
Для яких хитрих планів усе це потрібно Путіну? Сказати складно. Швидше за все, Путін бачить, що вони вже у воєнній сфері нічого досягти не можуть. Водночас Захід руйнує російську економіку, там каменя на камені не залишилося. Йому треба якось зараз вийти із цієї ситуації. А чекістська, вона ж злодійська, логіка керується тим, що вийти з будь-якої складної ситуації можна, обдуривши когось. Ось він цю брехню і реалізує. Я цілком згоден з тим, що гуманітарні питання необхідно вирішувати. Це життя людей, безумовно, там просто треба рятувати людей. Але у стратегічному плані сподіватися, що можна домовитися про щось із кремлівськими бандитами, – це абсолютно нереально.
– Спробуймо з’ясувати, як у головах жителів Російської Федерації можуть укладатися дві тези: “ні війні” і “можемо повторити”.
– Російське суспільство не монолітне, і про нього не можна говорити як про одну людину. Є умовна більшість людей, яка справді пройшла ось цей шлях до фашизму, і є меншість, яка фашизм активно не приймає. Так от, ви думаєте, більшість вважає, що зараз точиться якась війна, що відбувається захоплення України? Ні, вони живуть не в реальному світі, а в тій картинці, у тому сконструйованому мареві, яке створює проросійська телевізійна пропаганда. І там все навпаки, у цьому світі, у цьому королівстві кривих дзеркал, що створює телебачення. Там доблесні російські миротворці звільняють бідолашних закатованих українців від якихось фашистських полчищ, чи то бандерівців, чи то американців, чи незрозуміло кого.
Я нещодавно читав цікаве дослідження одного психолога, в якому він пише прямо, що людей, які перебувають під впливом тотальної пропаганди, зокрема російської, можна порівняти лише з двома видами інших людей – це з “важкими” наркоманами та учасниками тоталітарних сект. Ці люди хворіють, у них важка інтоксикація на телепропаганду, як хворіли свого часу німці на нацизм, потім їх союзники довго лікували. Те саме доведеться робити і з російським суспільством рано чи пізно, тобто лікувати, і щоб воно проходило тривалу стадію повернення до реальності.
– Досі жива теорія: що більше світ тисне саме на оточення Володимира Путіна, то швидше почнеться мирний процес. Ми не говоримо про ліквідацію російського президента. Мабуть, це останній варіант, який, можливо, хтось і обговорює, проте наскільки ефективним є такий тиск?
– Я гадаю, що Путін уже давно абсолютний диктатор Росії. Тільки Сталін, напевно, мав таку повноту влади. Ми бачимо і на засіданні Радбезу, що він абсолютно не залежить від свого оточення, він його формує, як формував своїх наркомів Сталін. Ось це збіговиська навколо нього ні на що не може вплинути, тим паче, вони побояться усунути Путіна.
Але санкції – позитивна річ. І, безумовно, їх треба запроваджувати, тому що вони дезорганізують російську політичну та економічну системи, вони діють на те, щоб позбавити путінський режим ресурсів для війни, ресурсів для відновлення, для тих витрат, яких він уже зазнав, для того, щоб його військова та економічна системи занепали. Але в жодному разі не можна сподіватися, що якийсь Сергій Наришкін чи Олександр Бортніков візьме та скине Путіна. Це абсолютно неможливо.
ЄС зобов’язується створити Трастовий фонд солідарності для відновлення України – висновки саміту