Дружина, яка не хотіла бути політикинею: чи зможе Юлія Навальна стати лідеркою російської опозиції — думки

Вдова Юлія Навальна заявила, що продовжить справу свого чоловіка. Дружина загиблого опозиціонера Олексія Навального йде у велику політику. Але чи здатна вона стати новим лідером російської опозиції, за яким підуть тисячі прихильників? Думки експертів щодо цього розділилися.

Хто така Юлія Навальна

Юлія Навальна завжди в інтерв’ю говорила, що не має політичних амбіцій. Але після смерті свого чоловіка вона зробила заяву:

“Я не мала бути на цьому місці, я не повинна була записувати це відео… Я буду продовжувати справу Олексія Навального. І далі боротимуся за нашу з вами країну, і я закликаю вас стати поруч зі мною. Розділити не тільки горе і нескінченний біль, який огорнув нас і не відпускає”.

Політичних амбіцій не було, але для свого чоловіка-політика вона була опорою. Принаймні так про неї говорять прихильники Олексія Навального.

Навальна закінчила факультет міжнародних економічних відносин у Плеханівському інституті в Москві та стажувалася один семестр у данській бізнес-школі. Працювала в одному з московських банĸів, потім у зовнішньоторговельній ĸомпанії.

Вона була першою секретаркою і помічницею свого чоловіка. Усі знакові події для опозиціонера Олексія Навального — вибори в Державну думу (2011), участь у протестах 2011-2013 рр., вибори мера Москви (2013) — дружина пройшла разом із ним. З 2008 року у неї не було сторонньої зайнятості — всі обов’язки були пов’язані з роботою чоловіка. На той момент у них уже було двоє дітей.

“Коли антикорупційна діяльність Олеĸсія стала більш відомою, стало зовсім очевидно, що я просто не зможу працювати. У яку б я організацію не прийшла, буде важко і для організації, і для мене”, — міркувала Юлія Навальна в інтерв’ю “Афише”.

Юлія Навальна супроводжувала чоловіка завжди — і на судових засіданнях, і на мітингах.

Олексій Навальний і його Фонд боротьби з корупцією приділяє багато уваги майну російського президента Володимира Путіна та його оточення. Зокрема, розслідування його команди викривають масштаби корупції серед вищих чинів у РФ.

Улітку 2020 року Олексія Навального отруїли отрутою “Новачок”. Тоді жінка активно домагалася, щоб лікарі та силовики віддали їй чоловіка для його транспортування до Німеччини. Для цього вона навіть публічно звернулася до Путіна, після чого Навального вдалося вивезти на лікування за кордон.

Після лікування в Німеччині Навальний разом із дружиною повернувся в Росію, там його затримали і засудили.

Як вказує журналістка Фаріда Рустамова, в останні роки Юлія Навальна перебувала за кордоном. Вона входить до ради директорів міжнародного Фонду боротьби з корупцією ACF, внесеного в Росії до списку “небажаних організацій”.

Після того як Юлія Навальна оголосила про своє рішення продовжити справу чоловіка, вона виступила перед радою ЄС із закордонних справ і зустрілася з лідерами Євросоюзу. Також вона з дочкою Дариною побували на зустрічі з президентом США Джозефом Байденом.

Думки експертів про політичне майбутнє Навальної

Дружина покійного опозиціонера може зайняти місце свого чоловіка в політичному житті, але цього також недостатньо для того, щоб спонукати народ РФ повстати проти Кремля. Таку думку висловив режисер, президент “Артдокфесту” (Латвія, Рига) Віталій Манський.

“Юля Навальна — дуже сильна, цілісна, потужна, красива, гідна людина. Але гідність Юлі, як і гідність самого Олексія Навального, на жаль, не зустрічає відповіді у російських громадян, які мовчать. Це мовчання російських громадян і є запорукою продовження війни в Україні, нескінченної влади [президента РФ Володимира] Путіна, усіх тих злочинів економічних, етичних, моральних, політичних, воєнних, кримінальних. Я не вірю, що цю владу, яка закріпилася в Кремлі, можна скинути революційним шляхом. Цього не буде. Тут немає жодних перспектив. На революцію, як ми бачимо, російські люди не готові, не в змозі”, — пояснив він.

Також свої думки про майбутнє російської опозиції в ефірі телеканалу FREEДОМ висловили:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Ольга Курносова, політична аналітикиня і головна редакторка порталу After Empire;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Я очікую появи нових опозиційних політиків

— Юлію Навальну напевно можуть сприймати в ролі нової опозиціонерки. Зараз це знак поваги. Вона скоріше виконуватиме роль символу, який має об’єднати російську опозицію. Щось на кшталт білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської.

Юлія Навальна спробує це зробити. Можна побажати їй успіху, але ще раз підкреслю: нинішня російська опозиція роздроблена. Я, скоріше, очікую появи якихось нових опозиційних лідерів.

Не знятого кандидата в президенти Бориса Надєждіна. Адже вважати, що він — головний суперник Путіна — це ілюзія. Бажане видається за дійсне. Який він суперник? Його, судячи з усього, у Кремлі розглядали як зручного спаринг-партнера. Надєждін, скоріше, розглядався російською опозицією просто як можливість, як варіант протесту проти Путіна. Але його не сприймають як лідера російської опозиції.

Зараз російська опозиція думатиме, як діяти далі. Її уламки відходять у минуле. Але боротьба проти Путіна триватиме і в самій Росії. Тому я більше сподіваюся на нове покоління, яке має, зрештою, висунути нових лідерів. Як Навальний з’явився на початку 2000-х років. Він став новою зіркою російської опозиції, коли старше покоління пішло. До речі, багато хто тоді намагався співпрацювати з Путіним.

Але мало хто пам’ятає, що Сергій Кірієнко, який зараз курує внутрішню політику в Кремлі і брудну інформаційну політичну війну проти України, був у ліберальних російських колах із Нємцовим і деякими іншими російськими опозиціонерами. Надєждін, до речі, там теж був. У нього теж був досвід співпраці з “Единой Россией”.

Частина російських опозиціонерів або пішли до Путіна, або зберігають нейтралітет для власної безпеки. А хтось змушений був виїхати. Серед тих, хто залишився, Навальний загинув, фактично вбитий російським режимом. Опозиційні політики Володимир Кара-Мурза та Ілля Яшин отримали величезні тюремні терміни.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Життя російських опозиціонерів у небезпеці

— Юлія Навальна прямо звинуватила Путіна у вбивстві свого чоловіка і сказала, що найближчим часом надасть докази. Це неприємна історія для нього.

Усе-таки вона не в Росії. Я думаю, що всі прекрасно розуміють, наскільки будь-який серйозний опозиціонер сьогодні перебуває в небезпеці. Не так давно стало відомо про вбивство пілота Максима Кузьміна, який викрав вертоліт в Україну. В Іспанії з ним розправилися.

ФСБшники, наймані вбивці нікуди не поділися. І загалом, усім потрібно бути обережними. Проте, якщо Юлія Навальна зможе об’єднати опозицію, то це буде дуже сильний удар по Путіну і його системі.

ОЛЕГ СААКЯН: Російське суспільство “вагітне” альтернативою Путіну

— Об’єднати всіх опозиціонерів — це проти природи самої політики. Подібні об’єднання завжди є нестійкими. У російському випадку опозиція не є настільки впливовою, значною мірою перебуває в екзилі, і серйозного впливу на внутрішній соціальний політичний процес у Росії не має.

Навіть Юлію Навальну сьогодні як фігуру, що об’єднує, не можна порівнювати зі Світланою Тихановською, наприклад. Інша справа, що назріває всередині самої Росії, і я більше б робила ставку на те, що там накопичиться управлінське напруження всередині самої системи.

І вбивство Навального, зокрема, я пов’язую з тим, що крісло під Путіним почало хитатися. Про це свідчить ціла низка непрямих показників, починаючи від соціологічних даних і того, що відбувається з електоральним ядром Путіна, закінчуючи інтерв’ю Такеру Карлсону. Російське суспільство не дивилося його і не особливо оцінило. Навіть “Поле чудес” у повторі зібрало більше відсотків аудиторії, ніж уся ця двогодинна лекція Путіна. Я вже мовчу про казус Надєждіна, який мав стати градусником для вимірювання температури по палаті в Росії. А в результаті виміряли і вжахнулися.

Виявляється, що виборець — неліберальний і опозиційний — перекочовує під потенційного альтернативного не воєнного кандидата, а насамперед перетікання відбувається з ядерного електорату Путіна. Відповідно, російське суспільство хоч і не декларує напоказ, але демонструє, що воно “вагітне” альтернативою Путіну.

Якщо це буде державник, ясна річ, не радикальний, не пов’язаний із Заходом, як показала ситуація з Надєждіним, цілком імовірно, що він може перейняти частину цього кон’юнктурного “державницького” російського виборця.

Читайте також: Марш пам’яті Навального і Нємцова — останній шанс для російської опозиції показати, що в Росії не вмер опір, — Тізенгаузен