У регіонах України триває весняна посівна кампанія — друга з початку повномасштабної війни. Попри складнощі, українські фермери роблять все можливе, щоб забезпечити врожай, повідомляє FREEДОМ.
На полях Прикарпаття робота вирує вже другий тиждень. Наприклад, в угіддях Івано-Франківського міського комунального агропідприємства готуються сіяти соняшник.
“Це наше поле — 25 гектарів, попередньо проводиться дискування на глибину до 25 см і буде проводитися ще раз, тому що земля встоялася, і перше дискування не дає ефекту”, — коментує перебіг робіт агроном Денис Калинович.
Підготовчі роботи продовжуються й на інших полях громади. Аграрії пояснюють, що сіяти планують лише після того, як ґрунт добре прогріється — приблизно наприкінці квітня. Площі полів цього року підприємство збільшило більш як удвічі — до 160 га, переважно за рахунок цілинних земель. Майже половину засіють соєю, а решту — соняшником та гречкою.
“Якщо у нас є землі, що деградують, то чому їх не залучати до обробки? Ми заходимо в цілинні землі, вони не оброблені, туди важко заходити із зерновими культурами. Тому ми підібрали гречку, сою та соняшник”, — пояснив в. о. директора комунального підприємства Дмитро Сергенюк.
Попередня посівна пройшла з тотальним дефіцитом — і палива, і посівного матеріалу, і добрив. Цьогоріч на ринку усього достатньо. Щоправда, не все по кишені.
“Вартість продукції, яка нам потрібна, насіння — вони орієнтуються на валюту, і відповідно курс піднявся. Якщо ми порівнюємо із періодом до війни, то посівний матеріал подорожчав на 35%”, — розповідає Сергенюк.
Рентабельність планують забезпечити двома шляхами: збільшивши норми посівів та мінімізувавши витрати на добрива та засоби захисту.
“Просто збільшимо норму висіву гречки. Якщо в основному сіють 80 кг на гектар, ми сіятимемо 100 кг. Плюс гречку ми маємо першого сорту, перша репродукція, не другі сорти. Сподіваємось, вона дасть більший урожай. Під сою у нас планувалося підживлення селітрою, але ми її виключили, бо соя, як ми знаємо, культура себелюбна, вона азот із землі витягне. І так ми зможемо заощадити на гектарі близько 3-4 тис. грн. Якщо у нас 77 гектарів сої, то це велика економія”, — говорить агроном Денис Калинович.
Прикарпатського фермера Василя Підлуцького війна змусила знизити посіви злакових. В аграрному бізнесі чоловік уже понад 30 років. Має 200 га землі. Головні культури, які з року в рік вирощує, — соя та пшениця.
“Доводиться ставку робити більше на сою та інші технічні культури, бо дуже впала в ціні пшениця. Стала практично нерентабельною культурою. Реальні ціни на пшеницю, ну, нехай 6 500 [грн/т]. Це становить десь 160-170 дол. Водночас логістика приведе до Європи 150 дол. Часто перевезення однієї тонни дорожче, ніж вирощування однієї тонни”, — каже фермер Василь Підлуцький.
На думку в. о. директора комунального аграрного підприємства Дмитра Сергенюка, якщо ринок не стабілізується, то дрібні товаровиробники скорочуватимуть виробництво.
Через війну РФ проти України експортувати зерно до Європи стало складніше та дорожче. Торік злетіли ціни на газ, а згодом — і на добрива. Але, незважаючи на всі труднощі, прикарпатські аграрії почали посівну. Планують засіяти 390 тис. га — на 1,5 тис. га більше, ніж торік.
“Зібрали оперативну інформацію: десь близько 2,5 тис. га вже засіяно. Більшість — це зернові культури”, — повідомила директорка департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної військової адміністрації Алла Хамчич.
Фермери запевняють: хоч би як складно було, засіють усі поля. Адже головне, щоб країна була із хлібом.
Читайте також: Рятує світ від голоду: як Україна вирішує продовольчу кризу (ВІДЕО)