Вчора о 23:29
Для авторитарної Росії немає сенсу проводити соціальні опитування, оскільки люди залякані і відповідатимуть “правильно”, побоюючись репресій. А інші просто не братимуть участі в опитуваннях держави. Саме тому не варто робити висновок про суспільні настрої в РФ, судячи із соціології. Таку думку висловив російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА.
— Путін запевняє росіян, що Росія тільки процвітатиме, голова Рахункової палати Олексій Кудрін раніше заявляв, що за збереження нинішнього рівня санкцій російській економіці знадобиться два роки для того, щоб перелаштуватися під нову реальність. Як Ви вважаєте, росіяни вже якось починають усвідомлювати, як війна Росії проти України вплине на їхнє майбутнє? Чи розуміють вони, що їх “зомбують”? Наскільки ми можемо довіряти результатам досліджень Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) зараз?
— Дослідження ВЦВГД не мають жодного відношення до реальності. Глава ВЦВГД Федоров, взагалі ніякий не соціолог, він піарник. Після того, як ВЦІОМ віджали у “Левади”, він був, по суті, людиною Путіна. Це приблизно таке саме явище, як Мединський у “культурі”, Рогозін у “космосі”. Федоров – ставленик. Але річ навіть у тому , що у тоталітарній країні опитувальна соціологія безсила. Поясню, як це виглядає: ось у мене задзвонив телефон. Хто говорить? ВЦИОМ. Звідки? Від системи держбезпеки, і далі починають ставити запитання. А як ви ставитеся до “спецоперації Z”. Людина, якій ставлять ці питання, чудово розуміє, що відповідальність за неправильну відповідь означає або термін до 15 років, або якусь неприємність у вигляді штрафу. У цій ситуації від 70% до 90% росіян відмовляються відповідати на ці питання, просто відмовляються взаємодіяти, кладуть трубку. Решта 30% або 10% відповідають, як треба товаришу майору, який чомусь прикинувся соціологом. Це приблизно так, як 100% жителів Лівії підтримували Каддафі, а після того, як його вбили, не підтримував ніхто. Це сталося буквально наступного дня. Те саме з Чаушеску – його підтримували 100% громадян Румунії, після чого його вбили, і на його підтримку не висловився ніхто. Ось і вся історія, ось ціна цим питанням.
Як ставляться росіяни до цієї війни, можна здогадуватись. Можу сказати, що в Москві напівсвастики Z, яка є емблемою цієї “спецоперації”, практично немає. Вона присутня тільки на таких офіційних майданчиках, тобто в громадському транспорті, на офіційних виданнях і так далі. Якщо георгіївська стрічка була в 2014-2016 роках дуже популярною, майже на кожній машині можна її зустріти, то цієї напівсвастики Z практично немає.
Я не намагаюся сказати, що цю спецоперацію не підтримують, що телевізор не впливає. Впливає. Але принаймні не 70% і не 80%, а значно менше. Основна маса росіян взагалі про цю “спецоперацію” не думає, просто не думає.
— Чи можна сказати, що люди не підтримують ні Путіна, ні цю спецоперацію? Чи ці люди аполітичні? Зважаючи на те, що жителі Російської Федерації, судячи з Ваших слів, дуже залякані, вони бояться йти врозріз офіційним меседжам влади.
— Так, безумовно. ТБ каже, що в Україні — нацисти, і ось, начебто, Путіну нічого не залишалося робити, окрім як напасти. З іншого боку, люди розуміють, ну які там нацисти? Тобто людина вмикає дві різні фази своєї свідомості. З одного боку, в ній говорить от ця отруєна субстанція, яка закладена телевізором, а з іншого боку — якийсь здоровий глузд, розуміння. Величезна кількість росіян має родичів в Україні, знайомих в Україні, і загалом це теж спрацьовує.
Люди бояться. І цей страх панічний, тому що на сьогоднішній момент масових репресій немає, але вони, безумовно, будуть. Знов-таки, який процес швидше розвиватиметься — загибель путінського режиму чи перетворення його на справжній тоталітарний сталінський режим? Про це, до речі, зараз постійно говорить російський телевізор. Він стоїть на позиціях негайного перетворення путінізму на сталінізм у найжорсткішій формі. Про це говорять усі: Соловйов, Скабєєва, Симонян. Тому страх, безперечно, є, але страх у різному діапазоні: побоювання, небажання зв’язуватися, бажання зберегти залишки комфортного життя. Хоча життя у росіян стало гіршим — у всіх. Ну, єдиний виняток, можливо, це мешканці телевізора. І те, я думаю, що той самий Соловйов, який втратив свої численні вілли, теж навряд чи став жити краще. Але це поки що не так відчувається, щоб народ якось прозрів.
— Як сильно повинні мучитися росіяни, якою мірою постраждати, якщо не сказати більше, щоб люди згадали, що у Конституції РФ прописано, що влада виконує волю народу, і змушувати Путіна до миру – це все-таки законне право народу?
— Такої опції просто не існує, жодної Конституції у РФ немає, Путін її вчасно ліквідував — це перше. Жодні посилання на те, що там написано в Конституції, тут не працюють. Тут, безумовно, може спрацювати тотальний обвал того способу життя, який росіяни вели протягом попередніх 20 років. Прямо скажемо: загалом вони непогано жили, особливо у нульові роки, незважаючи на авторитарність та відсутність свободи: “ну і Бог із ним, подумаєш, ця свобода, кому вона потрібна, нас і так непогано годують”. І годували справді непогано.
Що має статися? Тут по-різному, можливо. По-перше, я думаю, що кількість втрат і кількість вантажів-200, які неминуче приходитимуть до російських осель, – це один фактор. Інший фактор – це втрата роботи. І третє – я все-таки думаю, що якоїсь революції в Росії, швидше за все, не буде, а буде щось інше. Зокрема, буде втрата керованості, коли внаслідок усіх цих санкцій не буде просто грошей на те, щоб годувати регіони. А в Росії так влаштована економіка, що все концентрується у Москві.
З іншого боку – військова поразка, ось що найголовніше. Тому зараз значною мірою доля путінського режиму перебуває в руках української армії та українського народу. Відповідальність за цю поразку Путін спробує скинути на генералітет, який, швидше за все, цього не захоче, та й самі військові теж не будуть миритися з тим, що їх просто шлють на забій. Ось зараз іде друга фаза війни, і все насправді зараз у руках української армії. Наголошую: все.
— А що означає перемога для росіян у цьому випадку?
— Оскільки завдання цієї війни невідомі нікому, вони по-різному транслюються різними людьми, зокрема й Путіним, то жодних критеріїв перемоги не існує. Ця війна не потрібна нікому, критеріїв цієї війни немає, тому критеріїв перемоги теж немає.
Верещук: 19 квітня гуманітарні коридори не працюватимуть
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
