На деокупованій торік Силами оборони України території Бахмутського району, поблизу Курдюмівки, не вщухають бої. Зайнявши нові позиції, російські війська продовжують атакувати. На першій лінії оборони, куди ще не заїжджали журналісти, побувала кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.
За її словами, глибока ніч — це єдиний час доби, коли можна дістатися на бойові позиції піхоти — першу лінію оборони. Знімальна група пересіла на бойову машину, попереду був непростий шлях. Потім від точки вивантаження відстань у 2 км потрібно було пройти пішки. У повній темряві, по грязьових канавах і відкритому полю. Дорогою до позицій українських захисників всюди лунали вибухи. Саме так бійці й добираються на оборонні рубежі. Водночас із собою несуть якомога більше необхідних речей.
“Змінний одяг, їжу, крім боєприпасів. Ось так, вистачає і це все потрібно пронести. 20-30 кг приблизно на собі несемо разом із БК”, — розповів військовослужбовець 28-ї ОМБр імені лицарів Зимового походу з позивним “Санич”.
На першій лінії оборони піхоти, 28-ї бригади, до позицій противника, зі слів воїнів, близько 100 метрів. Вночі там не менш небезпечно, ніж удень. Противник постійно використовує дрони з боєприпасами на борту, оснащені тепловізорами.
На цій ділянці фронту загарбники в штурм не йдуть, але вогневі атаки — щоденні.
“Міномети, все стріляє в наш бік”, — каже військовослужбовець 28-ої ОМБр імені лицарів Зимового походу з позивним “Грозний”.
Українські захисники теж не дають розслабитися противнику. Щойно настає світанок, бажають “доброго ранку”.
“Коли ми йшли, ззаду був спалах і пішов по небу вогник як бенгальський. Це СПГ, у нього максимальна висота польоту 400 метрів. Був протитанковий, став протипіхотний. Зробили, придумали уламкову гранату, і дистанція збільшилася з 1,5 км до 4,5”, — розповів військовослужбовець 28-ої ОМБр імені лицарів Зимового походу з позивним “Недок”.
Знімальна група покинула передові позиції на світанку. Тоді стало чітко видно, як уся територія навколо всипана уламками снарядів, зокрема й тих, що не розірвалися.
За тим, як проводять ротації російські окупанти, українські військовослужбовці ретельно стежать.
“Були тут піхотні, зараз прийшли морпіхи, річкові. Трохи, як зайшли, хочуть себе показати, починають обстрілювати, але отримують по зубах і знову відкочуються”, — сказав військовослужбовець 28-ої ОМБр імені лицарів Зимового походу з позивним “Юрист”.
У середині минулого року Сили оборони України на цій ділянці фронту в Бахмутському районі значно відсунули російські війська і зміцнилися на нових позиціях.
Знімальна група пройшла близько 4 км у два боки, для того, щоб побувати на позиціях української піхоти, брудом, бездоріжжям, десятки разів у небі літали дрони, територія ця була непідконтрольна українській армії, тому там розтяжки і боєприпаси на кожному кроці. Така робота в української піхоти.
Читайте також: “Надійна, потужна, високоточна”: як САУ “Гвоздика” працює по позиціях окупантів на Соледарському напрямку (ВІДЕО)