До падіння путінського режиму ще далеко, але Росія близька до “традиційної смути”, — Самусь

Росія близька до “традиційної смути”. Колапс управління очевидний, але гроші та ресурси для контролю ситуації у Кремля ще є. Таку думку сьогодні, 5 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

“До падіння путінського режиму, до революції тощо ще далеко. Ці всі ознаки: пригожинський проєкт, кадировський, дії РДК — свідчать про те, що Росія дуже близька до так званої традиційної смути. Коли кожне з угруповань бояр починає діяти у своїх інтересах, намагаючись у цьому хаосі, дезорганізації, катастрофі, колапсі управління, намагатися вирвати собі шматок ресурсів, шматок території тощо. Усе це, до речі, дуже реально. Але все-таки у Кремля залишається достатньо ще ресурсів, до того ж в буквальному сенсі ресурсів. У них ще багато грошей. Якщо ми подивимося, скільки Кремль заробляє шляхом продажу нафти і газу, все ж таки до Європи вже не виходить, але до інших регіонів все одно це мільярди, а можливо, і десятки мільярдів доларів на день вони заробляють”, — сказав він.

І, як уточнив експерт, у цих умовах Кремль може, зокрема, формувати свої приватні армії, контролювати якісь певні регіони, впливати на найгрошовитіші проєкти, що існують у Росії, контролювати найпривабливіші території, що залишаються в Росії.

“Тому тут у чому проблема? Якщо подивитися, яка в Росії є зараз опозиція насправді якщо говорити про політичну або силову політичну опозицію, то ліберальну опозицію випалено фактично і на території самої Росії дуже мало залишається людей, які б могли відкрито висловлювати якісь свої ліберально-демократичні настрої. І опозиція, як би це не парадоксально звучало, в Росії формується керовано з адміністрації президента. Той самий Пригожин — це і є одна з гілок опозиції, яка покликана абсорбувати протестні настрої від тих самих турбопатріотів або людей, які вважають, що Путін надто м’який щодо лібералів усередині країни і українців, яких давно треба було б уже перетворити на ядерний попіл. Тобто ці кілька проєктів мають і політичну цінність для Путіна”, — каже Самусь.

Щодо РДК, то, на думку експерта, у них переважно військові перспективи.

“РДК намагатиметься максимально використовувати свої можливості щодо зайняття територій. Але тут ще є одна мета, яка вкладається в українські операції зі звільнення українських територій. Якщо уявити, що зараз усе-таки, нарешті, ця вертикаль влади в Росії почне діяти і підуть команди якимось чином очистити російську територію від РДК, і взяти під контроль кордон, а це сотні кілометрів з Україною, тоді доведеться з фронту знімати десятки тисяч військовослужбовців, які могли б займати ці території. Тому що там величезні території, які, судячи з усього, поки нікому контролювати, і потрібно ці сили контролю створювати по-новому”, — пояснив він.

Якщо шукати швидкий варіант рішення, це — взяти війська з українського фронту. Для української армії це був би ідеальний варіант під час проведення контрнаступальних операцій.

“Наприклад, якщо Росія знімає десятки тисяч військ, хоча б навіть тисячі військ із певних напрямків на півдні, на Донбасі, очевидно, що для України це був би дуже вигідний варіант, навіть якщо це було б із другої лінії. У будь-якому разі це було б величезне навантаження на російські війська, які обороняються, і це б створювало нові умови для Збройних сил України, для прориву фронту і вирішення своїх завдань”, — підсумував Михайло Самусь.

Читайте також: Росія наближається до внутрішньої війни всіх проти всіх, — Фесенко

Нагадаємо, раніше Самусь висловив думку, що президент РФ Володимир Путін уже за тиждень після початку так званої “СВО” зрозумів, що затіяв катастрофу і веде Росію в нікуди. Російський диктатор уже не контролює територію, а в країні-агресорі — колапс влади і нації.

Читайте також: “Приводів для страху в Путіна дедалі більше”: виклики для президента Росії назвав Фесенко