Для російських військових рік почався з великих пожеж: експерти оцінили шкоду, яку ЗСУ завдають агресору

Сили оборони України в ніч на 16 січня вразили нафтобазу “Ліскінська” у Воронезькій області Росії. Виникла велика пожежа. І вона – не єдина за останні два тижні.

Українські безпілотники роями атакують російські об’єкти, які обслуговують військову машину кремлівського режиму. Результатом стають масштабні пожежі. У вогні знищуються комплектуючі для військової техніки, паливо та інші необхідні елементи. Також ламається логістика військ РФ.

Росія втрачає дорогоцінне паливо для своїх військових машин

Три резервуари з паливом пошкоджено після атаки БПЛА на нафтобазу “Ліскінську” у Воронезькій області РФ. За даними російських ЗМІ, два дрони вдарили по резервуару з дизельним пальним об’ємом 10 тисяч кубометрів, ще один влучив у місткість із бензином об’ємом 5 тисяч кубометрів.

“За наявною інформацією, зафіксовано влучання в ціль щонайменше трьох ударних БпЛА. На об’єкті виникла масштабна пожежа”, — повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

У ніч на 15 січня безпілотники залетіли в Тамбовську область РФ. Під атаку потрапив спиртзавод.

У ніч на 14 січня кілька регіонів Росії зазнали наймасованішої атаки цього року. Під удар потрапили стратегічні для російської армії об’єкти в Брянській, Саратовській, Тульській областях і Татарстані.

Повторно успішно вражена база зберігання нафтопродуктів в Енгельсі Саратовської області, де тільки нещодавно завершили гасити пожежу, що тривала п’ять днів після попередньої атаки. Також було пошкоджено Брянський хімічний завод — стратегічний об’єкт військово-промислового комплексу РФ. Там виробляють боєприпаси для ствольної артилерії, реактивних систем залпового вогню, авіації, а також інженерні боєприпаси і компоненти крилатих ракет Х-59. Крім цього, внаслідок атаки було знищено два російські зенітні ракетні комплекси “Тор” і “Бук”.

Як зазначили представники Сил безпілотних систем України, ця операція стала зразком координації між розвідкою, ракетними військами, реактивною артилерією і безпілотними системами. Дрони успішно відвернули російську ППО, що дало змогу ракетам точно вразити ключові цілі.

Уражено стратегічні об’єкти військово-промислового комплексу РФ — Саратовський нафтопереробний завод і завод “Казаньоргсинтез”. На обох об’єктах сталася пожежа.

Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко підкреслив, що нафтобаза біля аеродрому “Енгельс” є однією з ключових для потреб стратегічної авіації Російської Федерації.

Сили оборони України в грудні 2024 року вразили ударними безпілотниками понад 54 тис. цілей противника. Майже половину результату забезпечили дрони-камікадзе. Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

“Спостерігається подальше зростання кількості застосування безпілотних систем на полі бою. Противник збільшив частку ударних БпЛА з оптоволоконним каналом управління, що створюють загрозу для бойової техніки під час її переміщення. Однак і ми не стоїмо на місці і почали застосовувати FPV-дрони на оптоволокні, що розширює можливості для ураження і знищення російської військової техніки та особового складу. Загалом у грудні операторами безпілотних систем Сил оборони України було уражено понад 54 тис. цілей противника. Майже половину цього результату — 49% — забезпечили дрони-камікадзе”, — написав Олександр Сирський у Facebook.

Удари ЗСУ по російських об’єктах в оцінках експертів

Яких успіхів Сили оборони вже досягли далекобійними ударами по російських об’єктах? Чому російським військам так важко відбивати ці удари? Чому атака на авіабазу в Енгельсі так важлива для успішного відбиття російських атак по Україні? На ці теми в ефірі FREEДOM міркували:

• Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках;
• Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI”;
• Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків “АОПА Україна”;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт і аналітик;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: Тактика ЗСУ збиває з пантелику російську оборону

— Ми перейшли до масованих ударів, що давно передбачалося новою стратегією. Для цього готувалися всі сили і засоби — далекобійні безпілотні літальні апарати, безпілотники балістичного типу, ракети, що використовуються для уражень на прифронтовій та окупованій територіях, і, звісно, це іноземні ракети — ATACMS, Storm Shadow і SCALP EG.

Комплексні удари по об’єктах насамперед військового виробництва, яке виробляє ракети, комплектуючі, системи наведення, композитні матеріали, з яких виготовляють літаки, ракети, безпілотники, фактично знищують базу, що створюється для ударних сил, які надають нам проблеми кожного дня.

Миттєво діють удари по сховищах палива, особливо на “Енгельсі”. Це дефіцитне паливо з компонентами, які дуже складно виробити. Їх знищення це практично нейтралізація ударів стратегічної авіації. Наприклад, частина літаків Ту-22 і Ту-95 не змогли піднятися в небо, тому що не було заправки.

Масовані удари по багатьох об’єктах — аеродромах, пускових установках ракет, будь-яких типах безпілотників, прифронтовій зоні та місцях концентрації військ — це найефективніша модель, щоб знищити ресурси ворога, щоб він не міг уражати сьогодні та готувати резерви для нових наступальних операцій. Такі методи зараз мають застосовуватися комплексно.

Багатопланові масовані удари роз’єднують систему ППО ворога. Він не може зорієнтуватися, куди ми б’ємо, а ми б’ємо по різних об’єктах. Вони захищають, наприклад, аеродроми, а ми завдаємо ударів і по аеродромах, і по об’єктах зберігання палива, боєприпасів. Вони не знають як, як ми будемо діяти.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Знищуючи заводи в РФ Україна уповільнює виробництво нових ракет

— “Енгельс” — закрите військове містечко. Воно було базою стратегічної авіації Радянського Союзу, а потім і Росії. Після ядерних ударів стратегічні бомбардувальники мали продовжувати заправлятися, отримувати ракети з ядерними боєголовками, летіти і завдавати ударів по Європі, по Атлантиці і по східному узбережжю США. Для цього на базі “Енгельс-2” було створено величезні склади пального для літаків, які мали діяти автономно. Запаси мали забезпечувати вильоти та експлуатацію бомбардувальників тривалий час.

Там обслуговують ракети, якими бомблять Україну. Ще це цілий комплекс військових частин – підприємств, які мали обслуговувати елементи ядерної тріади. Крім складування пального в “Енгельсі” був цілий комплекс військових частин і підприємств.

Кілька разів наші спецслужби небезуспішно намагалися дотягнутися до нього — у 2022, 2023, 2024 роках було завдано ушкоджень літакам, що там базувалися, і зачеплено інфраструктуру. Але такого масштабного удару, як 8 січня (коли 5 днів горіла нафтобаза “Росрезерву”) і в ніч на 14 січня, ще не було.

Фактично, як заявили в нашому Головному управлінні розвідки, операція ударів по “Енгельсу” завершується. Це може означати, що тилова інфраструктура в Енгельсі практично нейтралізована.

Велика частина пального для “Енгельса” вироблялася на Саратовському нафтопереробному заводі. Місткості вигоріли. Зруйновано, принаймні зазнало значної шкоди виробництво пального. Це єдиний комплекс ударів. Те ж саме стосується удару по Брянському хімзаводу і Олексинському комбінату. Тут, навпаки, об’єкти розставлені на велику відстань, але мета та сама. Брянський хімзавод виробляє порохи і тверде паливо для ракет, починаючи від “Градів” до твердопаливних ракет повітряного і наземного базування. Знищуючи, руйнуючи цю інфраструктуру, ми принаймні на значний період уповільнюємо виробництво нових ракет, нових боєприпасів. Це ж стосується Олексинського хімкомбінату.

ГЕННАДІЙ ХАЗАН: ЗСУ залишили без палива один із найдорожчих літаків РФ

— Десь наприкінці 80-х років я мав змогу розмовляти з одним із офіцерів радянської армії, який був трошки в темі розроблення взагалі систем Ту-160… Гігантські суми було витрачено на розроблення цього літака. І для того, щоб він міг виконувати своє бойове завдання, було розроблено двигуни НК-32. А для того, щоб ці двигуни НК-32 працювали на злітних режимах, на режимі форсажу, на надзвукових швидкостях, їм потрібно було спеціальне паливо. Не звичайний авіаційний гас, а спеціальне згущене паливо. І якраз було зроблено паливо з індексом Т8В. Так ось на сьогодні воно коштує нечуваних грошей. І на сьогодні тільки два заводи можуть їх робити. Це дуже дороге паливо.

Те, що Збройним силам України вдалося знищити стратегічні запаси цього пального, свідчить про те, що цей тип авіаційної техніки [Ту-160] простоюватиме на аеродромі.

Судячи з усього, на кілька місяців ці літаки будуть прикуті до своїх місць стоянки, тому що на форсованих режимах чотири двигуни цього літака під час польоту спалюють від 50 до 60 тонн цього палива. Наразі відсутність спеціального палива не дасть змоги цим літакам виконувати завдання, які, можливо, ставитимуть перед ними.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Результати ударів по “Енгельсу” проявляться пізніше

— Для мене показник — це послідовність, спрямованість наших ударів по базі біля “Енгельса”. Це база держрезерву, тобто коли закінчуються всі резерви скрізь і не підводяться нові, тоді використовують цю базу. Результати цих ударів проявляться дещо пізніше.

Ми б’ємо по тих об’єктах, які викликатимуть потім або додаткові загоряння. Це нафтобази, артилерійські склади, арсенали зі зброєю або хімічні заводи, які займаються виготовленням вибухових речовин.

Наприклад, у Ленінградській області був вражений завод, де горів ацетон — це теж інгредієнт, який використовується не тільки для приготування наркотиків у домашніх умовах, а й для того, щоб виготовляти вибухові речовини.

Коли ми вражаємо нафтову промисловість, то збиваємо логістику російських військових.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Україна здійснює безпрецедентні операції в Росії за допомогою своїх безпілотників

— На цей час українські безпілотники можуть вражати законні цілі на території Російської Федерації на відстані до 2 тисяч км. Причому йдеться про ройовий характер атаки. Це показали останні події. Удар одночасно було завдано по декількох військових об’єктах РФ приблизно 200 українськими ударними безпілотниками. Це безпрецедентний випадок за весь період війни.

Українська сторона пішла шляхом поліпшення тактико-технічних характеристик своїх безпілотників і масштабувала їх виробництво.

Одного з останніх ударів було завдано з використанням новітнього гібриду БПЛА і ракети — “Пекло” і вже легендарний “Бобер”.

Крім того, російські окупанти зазначають, що українські системи радіоелектронної боротьби стали серйозним викликом для російських безпілотників.

Якщо ми подивимося на зведення Генштабу ЗСУ, то близько 30-40 російських дронів під час масштабних атак вважаються локаційно втраченими. І йдеться саме про українські розробки радіоелектронної боротьби.

Читай також: Під ударом ЗСУ командні пункти та штаби: армія РФ втрачає офіцерів і солдатів елітних військових підрозділів