Дипфейки, фальшиві сайти, шпигунські мережі: чи зможе Кремль вплинути на виборчий процес у ЄС (ВІДЕО)

Ілюстративний колаж: euroradio.fm

Кількість загроз, пов’язаних зі шпигунством і кібератаками з боку Китаю, Росії, Ірану і КНДР, є “жахливою”, повідомив глава Національного центру з контррозвідки і безпеки США Майкл Кейсі. Крім того, бельгійська прокуратура почала розслідування російського втручання в європейські вибори. Детальніше — в матеріалі журналістів FREEДОМ.

У червні 2024 року в 27 країнах-членах ЄС відбудуться вибори до Європарламенту. Як повідомляє видання Politico, їхня прозорість може опинитися під загрозою через посилення російських шпигунської та пропагандистської мереж.

Російська дезінформація вже почала поширювати дипфейки, неправдиві новинні сюжети і створювати фальшиві вебсайти. Кремль створив цілу мережу підконтрольних медіа, стверджують аналітики видання.

“Головна проблема цих операцій для Європи полягає в тому, що вони є воєнними діями, які не переходять у відкриту війну. Вони руйнують кордон між миром і війною, створюючи дилему — як реагувати. А в умовах сучасного медіаландшафту, що розвивається, який несе в собі свої власні проблеми, такі як нові тенденції в соціальних мережах, це ускладнює процес модерації контенту”, — йдеться в публікації Politico.

Європейські лідери стверджують, що готові протистояти таким загрозам. Бельгійський прем’єр-міністр Александр Де Кроо заявив, що в межах боротьби з російською дезінформацією у країні тепер можуть переслідувати людей за втручання в загальноєвропейські вибори.

За словами Де Кроо, він порушить питання протидії російському втручанню на зустрічі європейських лідерів у Брюсселі наступного тижня.

“Наш федеральний прокурор розпочав розслідування, що ґрунтується на розсекреченій доповіді, яку представили наші спецслужби… Ми маємо залишатися дуже пильними щодо будь-яких майбутніх виборів і, безумовно, щодо європейських виборів, які відбудуться на початку червня… Послабити європейську демократію і підтримку України — це одна з цілей Росії”, — зазначив прем’єр Бельгії.

Як пояснюють експерти, кремлівський вплив на Європу простежується ще з 1960-х років минулого століття. Тоді Москва активно почала постачати нафту в європейські країни, що дало їй змогу маніпулювати енергетичним фактором і підкуповувати місцеві еліти.

Якщо говорити про європейських виборців, то, на думку аналітиків, останнім часом Москва зробила ставку на поширення фейків у соціальних мережах. Мета Кремля — розпалити в європейській політиці якомога більше конфліктів, підтримуючи різні радикальні рухи.

“Є крайні праві, які йдуть із такою ось екстремістською антимігрантською, наприклад, позицією, і крайні ліві, які підтримують мігрантів із таким самим перегином. Для Кремля важлива поляризація суспільства, щоб вони не могли знайти порозуміння всередині себе, це дає можливість йому реалізовувати свою політику”, — сказав керуючий партнер “Національної антикризової групи” Тарас Загородній.

28 лютого Служба безпеки та інформації Чеської Республіки повідомила, що ввела санкції проти колишнього депутата від забороненої партії “ОПЗЖ”, кума Путіна Віктора Медведчука, який керував низкою мереж впливу з РФ.

До санкційного списку також потрапила компанія “Голос Європи” та медіапродюсер і пропагандист Артем Марчевський. За інформацією відомства, сайт поширював дезінформацію і пропаганду, спрямовані проти України.

Читайте також: РФ посилює антиукраїнську пропаганду в світі: про причини розповів політолог

Прямий ефір