Танкісти 30-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені князя Костянтина Острозького про свою роботу в гарячих точках Донеччини кажуть, що виконують десятки бойових завдань, штурмують російські позиції та рятують побратимів. Своє професійне свято вони зустріли на найскладнішому напрямку фронту — Бахмутському. Як живуть і воюють українські танкісти, дізналася кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова, яка побувала на бойових позиціях.
Побратими інших військових спеціальностей називають танкістів “Титани війни”. За словами бійців 30-ї ОМБр, попри грізність їхніх машин, у танкових підрозділах вони як одна сім’я.
“Ми танкісти. Ми живемо сім’єю, як мурахи. Нас мало в організаційно-штатній структурі, але ми виконуємо багато завдань, швидко мобілізуємося і робимо роботу. І живемо ми в тісному колі, ми сім’я”, — сказав військовослужбовець 30 ОМБр із позивним “Вовк”.
На рахунку “Вовка” десятки бойових завдань. До зустрічі з противником, згадує військовий, його підрозділ був готовий ще до 24 лютого 2022 року. Воїни розуміли, що вторгнення Росії неминуче. Перші сутички, згадує танкіст, були там, де росіяни проводили наймасовіші атаки. Це Луганська область.
“Усе почалося дуже швидко і дуже сильно. Якщо їхати на танку або стояти десь на позиціях, то з усіх боків, ліворуч, праворуч були спалахи снарядів, артилерії, літали літаки, вертольоти. Таке відчуття, чистилище було, всюди йшли бої”, — пригадує “Вовк”.
Під час активних бойових дій військовослужбовці насамперед думають про місцевих жителів, які не евакуювалися і фактично стали заручниками в епіцентрі бойових дій. Це заважає захисникам вести повноцінний бій зі звільнення українських територій. За півтора року повномасштабної війни таких історій достатньо, кажуть танкісти.
“Вів вогонь із танка, вирішив змінити своє місце ведення стрільби. Заїхали в город до людини поважного віку і трохи йому знесли паркан і теплицю. У цей час, коли йде бій, реальний бій, наші підрозділи штурмують, ми їх прикриваємо, вибігає дідусь і кричить, що ми йому теплицю знесли. Так вийшло, так треба було. Тому що одна дорога була, а мені потрібно було проїхати. А зробити це я міг, на жаль, тільки через городи людей”, — розповів військовослужбовець 30 ОМБр із позивним “Малина”.
За словами танкістів, освоїти керування багатотонною броньованою бойовою технікою не складно. Спробувати свої сили в цій спеціальності може кожен. Хлопці розвінчують міф і про те, що для спеціальності “танкіст” підходять військовослужбовці лише невисокого зросту.
“Танкістом може стати хто завгодно, навіть повна людина. У мене є в підрозділі людина метр дев’яносто. Психологічні дані, як і скрізь, як і піхота, артилеристи. Єдине, якщо говорити з піхотою, то він каже: “Ні, я в танку б не поїхав, це перша ціль, згориш у танку”. А танкіст каже: “Я в піхоту не хотів би, бігати по полях”. Танкіст скаже: “Я — кавалерист, у мене є свій кінь, взяв і поїхав””, — каже “Вовк”.
Під час боїв, прикриваючи піхоту, часто буває, що танкісти змушені максимально близько наближатися до позицій противника. Тому їхні екіпажі стають цілями номер один на полі бою.
“Головна мета — це танки. Для всіх, для нас, для них. Якщо бачать танк, особливо зараз у них є “Ланцети”, вони злі на танки і кидають на нас усе, що можуть. І “Гради”, і міномети, щоб танк знищити”, — сказав військовослужбовець 30 ОМБр Ігор.
Танкісти 30-ї ОМБр зараз несуть службу на Бахмутському плацдармі. Кажуть, попри складнощі, з якими стикаються під час бойових дій, у своє професійне свято бажають побратимам:
“Перемоги і трака сили! [А що таке трак сили] танкісти знають”.
Нагадаємо, як заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні до громадян, вперше саме сьогодні, 14 вересня, Україна відзначила День танкістів. Раніше була ще радянська дата професійного дня танкових військ. І зараз є не просто мотив дати саме український сенс усім таким дням, не просто бажання людей, але й той конкретний результат українських воїнів, який варто вшановувати на рівні всієї держави.