Демілітаризація Криму після визволення — аспект української морської стратегії роз’яснив експерт

Один із пунктів Стратегії морської безпеки України передбачає створення умов для тимчасової міжнародної військової (військово-морської) присутності на території Кримського півострова після його деокупації. Зазначається, що це необхідно для забезпечення безпеки у Чорноморському регіоні відповідно до норм міжнародного права. В ефірі FREEДОМ цей аспект роз’яснив капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу Військово-морських сил Збройних сил України (2004 -2020 рр.) Андрій Риженко. Він зазначив, що йдеться, швидше за все, про забезпечення безпечного судноплавства навколо Криму та демілітаризацію півострова.

“Там дуже багато військових об’єктів, і потрібно створювати умови [для безпечного судноплавства]. До речі, велика кількість цих об’єктів ще з часів Першої, Другої світових воєн. І тому треба буде все це розмінувати, демонтувати”, — каже він.

За словами гостя ефіру, ще коли Україна надавала Росії в оренду ті чи інші об’єкти в Криму для мілітарних цілей, говорилося, що на повне виведення активів РФ з орендованих об’єктів на території півострова знадобиться 10 років.

“Я думаю, зараз у них не менше там цих активів. Частину, звісно, ​​з них знищено. Але, певне, ця демілітаризація займе серйозний час. І саме для того, щоб контролювати ці питання, і створюється цей міжнародний орган. Для того, щоб, перше: створити умови для безпечного судноплавства в морі. І друге: забезпечити демілітаризацію Криму, від цих військових засобів, які там були сконцентровані ще з радянських часів, а потім уже з 2014 року”, — пояснив Андрій Риженко.

Читайте також: Море — це економіка України: нову безпекову стратегію проаналізував Риженко

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні реалізовуватиметься нова Стратегія морської безпеки.

Читайте також: Розробка морської стратегії України: про основні моменти роботи над документом розповів Плетенчук