Чи вийде Казахстан з ОДКБ: перспективи окреслив Альжанов

Казахстан навряд чи вийде з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), попри відповідні настрої в частині суспільства. Таку думку сьогодні, 5 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив казахстанський політолог Дімаш Альжанов.

Він зазначив, що Казахстан днями ратифікував зміни до угоди про “миротворчу діяльність ОДКБ”.

Альжанов звернув увагу, що вперше про ці поправки заговорили відразу після вторгнення РФ в Україну.

“Я так вважаю, ці поправки були спеціально ініційовані Росією для України. Тобто розрахунок, вочевидь, був окупувати частину території, потім завдяки ООН, Радбезу чи іншим структурам отримати мандат на розміщення контингенту. І ось згідно з цими поправками, керівна координуюча роль за контингентом ОДКБ мала бути в Росії, і вона через свою роль провідного в ОДКБ розміщувала б так званих миротворців в Україні по лінії розмежування. Але, як бачите, ситуація пішла зовсім в іншому ключі. І сьогодні попри те, що ці поправки схвалено і фактично закріплено координуючу роль Росії, є великі сумніви щодо того, що взагалі колись розміщуватимуться під її егідою або координуючою роллю війська ОДКБ. Але, тим не менш, бачите, Казахстан підписав, ратифікував ці поправки, і вони тепер — частина угоди в межах ОДКБ”, — сказав політолог.

За його словами, зараз усередині Казахстану існує думка про те, що країна має вийти з ОДКБ, оскільки ОДКБ було використано для того, щоб придушити внутрішні протести в країні.

“І, звичайно, ми не бачимо подальшої доцільності з урахуванням ізольованої ролі Росії, воєнних злочинів тощо. Тобто це має бути переглянуто. А чи буде це переглянуто чинним політичним керівництвом, президентом Токаєвим? Ні”, — сказав Альжанов.

Він наголосив, що влада Казахстану зацікавлена у збереженні близьких відносин із Росією попри всю її токсичність.

“Тобто Росія при всьому тому, що вона робить, — для них це не проблема, на жаль. Тобто вони все ще пов’язують із Росією, оскільки це споріднений авторитарний режим, режим, який допомагає зберігати владу. Це важливий елемент їхньої стратегії виживання”, — вважає політолог.

Він також зазначив, що Казахстан використовує фактор продажу вуглеводневих ресурсів, намагається балансувати між Китаєм і Росією, частково задовольняти запити західних країн.

“І ви бачите, що останні 10-15 років питання прав людини, прогресу демократичних реформ з боку Європи й Сполучених Штатів абсолютно не порушується в Казахстані. Тобто ось це така стратегія виживання з боку Казахстану, яка використовується останні 30 років, і вона поки не зазнала серйозних змін”, — сказав Альжанов.

Політолог не виключає, що програш РФ у війні проти України або колапс путінського режиму може створити хвилю серйозних політичних змін в інших пострадянських країнах.

Читайте також: Казахстан виходить з-під політичного впливу Москви — подробиці (ВІДЕО)