Черговий, але не останній: експерти коментують удар по Кримському мосту

Наслідки вибуху на Керченському мосту 17 липня. Фото: t.me/vanek_nikolaev

У ніч на 17 липня на Керченському (Кримському) мосту, який з’єднує окупований Крим із Росією, сталися вибухи. Унаслідок цього один проліт мосту зруйновано, ще один просів. Окупаційна влада заявила, що під час вибуху загинула подружня пара, яка їхала автомобілем по мосту, а їхня дитина постраждала.

Подробиці та наслідки вибухів

При в’їзді на Керченський міст з боку Криму і РФ зростають автомобільні затори.

Як повідомляють російські ЗМІ, вранці 18 липня кількість авто, які очікують на проїзд Керченським мостом з боку РФ, зросла до 400. У зворотному напрямку затор зріс із 60 до 320 машин.

Повноцінний рух двома сторонами мосту буде відновлено до 1 листопада, заявили в Кремлі. Там хочуть побудувати тимчасовий 250-метровий міст.

У Кремлі стверджують, що міст атакували українські спецслужби двома надводними дронами.

За даними українських ЗМІ, за атакою стоять Служба безпеки і Військово-морські сили України. У СБУ не стали прямо підтверджувати організацію удару по мосту. Спікер спецслужби лише зазначив, що всі деталі операції СБУ розкриє після перемоги України.

Спікер СБУ Артем Дехтяренко заявив, що спецслужба розкриє всі деталі вибуху на Кримському мосту після перемоги України.

“Усі деталі щодо організації “бавовни” Служба безпеки України обов’язково розкриє після нашої перемоги”, — зазначив він.

Дехтяренко додав, що “поки що ми з цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав військового навантаження”.

“Зараз увесь світ бачить багатокілометрові затори та порушення мостових конструкцій. Що стосується додаткових коментарів про причини цього — ми не коментуємо. Можна лише процитувати слова керівника ГУР МОУ Кирила Буданова про те, що “Кримський міст — конструкція там зайва””, заявив представник ГУР Андрій Юсов у коментарі “Суспільному”.

Він також зазначив, що через руйнування секції мосту, у росіян виникнуть проблеми з логістикою. З цією думкою згодна низка експертів.

Реакція політиків і чиновників

Кримський міст недовговічний з огляду на те, що росіяни його використовують, зокрема, для доставлення техніки та озброєння на лінію фронту в Україні. Про це написав керівник Офісу президента Михайло Подоляк у Twitter.

“Будь-які незаконні конструкції, що використовуються для доставлення російських інструментів масових убивств, недовговічні. Незалежно від причин руйнування”, — переконаний Подоляк.

У Пентагоні теж прокоментували удар по Керченському мосту.

“Що стосується мосту і відповідальних за цю атаку, я просто не можу підтвердити ті чи інші твердження. Крим — це частина України. Право говорити про свої операції залишимо за українцями”, — заявила заступниця спікера Пентагону Сабріна Сінгх на брифінгу Міноборони США.

Президент РФ Володимир Путін пригрозив Україні військовою відповіддю за атаку по мосту. Він заявив, що “відповідь із боку Росії на теракт на Кримському мосту буде. Міністерство оборони готує відповідні пропозиції”.

Коментарі експертів

Попереднього разу Кримський міст було пошкоджено внаслідок вибуху 8 жовтня 2022 року. Тоді на одній із гілок було зруйновано три прольоти. Через вибух загорівся потяг із цистернами на залізничній частині мосту.

Українські та західні ЗМІ, посилаючись на джерела, писали, що вибух на Кримському мосту влаштували українські спецслужби. Київ не підтвердив офіційно свою причетність, а Москва зробила аналогічні заяви, пригрозивши “ударами у відповідь по центрах ухвалення рішень”.

Цього разу на тлі вибухів у Криму вирішується доля “зернового коридору”. Це важлива тема для багатьох країн світу, оскільки Чорноморська зернова ініціатива опинилася під загрозою припинення через відмову Москви брати участь у домовленості.

Чи справді за вибухами на Керченському мосту стоять українські спецслужби та якими будуть подальші дії Кремля в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

  • Наталя Гуменюк, начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України;
  • Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
  • Ігор Романенко, засновник Благодійного Фонду “Закриємо небо України”, заступник начальника ГШ ЗСУ (2006-2010 рр.), генерал-лейтенант запасу;
  • Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.);
  • Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього;
  • Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу ЗСУ, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ в 2004-2020 роках;
  • Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
  • Тарас Загородній, політтехнолог.

НАТАЛЯ ГУМЕНЮК: У Кремлі розуміють, що ЗСУ знищать Кримський міст

— Це одна з найважливіших транспортно-логістичних артерій, яка з’єднувала півострів із материковою частиною. Зрозуміло, що міст використовувався максимально за можливим навантаженням. І в тому, що ворог використовував його зокрема й для підтягування відповідного військового потенціалу, немає жодних сумнівів.

Ми розуміємо, що всі безпрецедентні методи контролю і захисту, які були використані і застосовані Росією навколо цього об’єкта, були спрямовані на те, щоб його максимально зберегти. Вони розуміли, що, як заявляв наш начальник Головного управління розвідки, “конструкція явно зайва” в тій схемі, яку налагоджують росіяни для постачання свого озброєння.

Крім того, це зручний об’єкт для глобального шантажу в світлі того, що постає питання про продовження зернової угоди.

ІВАН ВАРЧЕНКО: Сухопутний коридор із РФ до Криму не врятує логістику окупантів

— Я не вважаю, що це провокація. Можливо, божевільний розум російських воєначальників і політиків усе-таки розумів, що можна використати цю історію як провокацію для того, щоб укотре звинуватити Україну в чергових вигаданих гріхах і, наприклад, обмежити зерновий коридор. Тобто те, що Росія зараз робить. Але це дуже дорога плата за провокацію.

Ні, це не Росія. Зрозуміло, що ця робота зброї відплати України. І зрозуміло, що Керченський міст є одним із двох основних шляхів забезпечення російських окупаційних військ на півдні України. Тому однозначно його потрібно знищити. Росіяни не матимуть можливості користуватися цим ланцюжком доставлення живої сили, техніки та озброєння.

Це повинно було статися. Я абсолютно впевнений, що і далі це сигнал для окупантів, що потрібно тікати вже зараз, тому що завтра вони не зможуть втекти. Це хороший сигнал, зокрема російським збройним окупаційним силам, які розуміють, що в них менше шансів втекти, вчасно зберегти свої життя, коли не буде цього шляху відступу. Україна працюватиме, щоб знищити логістичні російські шляхи.

Залишається сухопутний шлях до Мелітополя через Бердянськ, уздовж Азовського моря, на Генічеськ. Через Керченський міст ішло більш ніж 50% російського військового забезпечення.

Те, що постачатиметься сухопутним коридором, який перебуває під безперервним вогневим контролем українських сил оборони, не компенсує жодним чином ті обсяги, яких зараз потребують російські війська для оборони.

Тому, звісно, вони поставлені в дуже незручне становище, яке вже найближчими тижнями покаже, що в них провалюватиметься логістика забезпечення на окремих ділянках фронту. Звичайно, це буде на користь українських наступальних дій.

https://youtu.be/4P6vle1Gxt0

ІГОР РОМАНЕНКО: Логістика РФ погіршиться на 40%, якщо міст перестане працювати зовсім

— РФ побудувала міст, щоб розв’язувати насамперед питання логістики та забезпечення. Крім того, це економічне сполучення.

Чим гірше він функціонує або взагалі не працює, тим більше зазнає збитків РФ, як у військовому, так і в економічному плані.

Залишається Керченська поромна переправа, сухопутний коридор. Звичайно, вони можуть і будуть використовувати всі можливості, зокрема суден із Новоросійська.

У разі припинення функціонування Керченського мосту логістика погіршиться до 40%.

ВІКТОР ЯГУН: Пором не допоможе забезпечити окупаційну армію в Криму

— Зараз забезпечення 30% всього російського угруповання, яке перебуває в Україні, йде через Крим. З тих 30% через міст іде 90%.

Забезпечити постійне забезпечення угруповання, яке знаходиться в Криму, а також південні угруповання — Запорізької та Херсонської областей, за допомогою плавзасобів — неможливо.

Близько 1,5 мільйона людей, які залишаються на півострові, треба годувати. Вони залишаються без забезпечення. І в цей самий момент вони починають говорити про альтернативні шляхи — через розбомблений міст у Чонгарі та вздовж узбережжя, яке перебуває під вогневим контролем українських військ.

Якщо так станеться, їм треба проявляти “добру волю” і принаймні йти з окупованих територій Запорізької та Херсонської області. Це стане питанням номер один для противника, і для них це буде дуже серйозний удар — і іміджевий, і стратегічний.

ІВАН СТУПАК: Це не останній удар по Кримському мосту

— Українська контррозвідка доклала свою руку вже вкотре для того, щоб знищити цей великий об’єкт спільно з українськими ВМС, використовуючи надводні безпілотні апарати. Безпілотники змогли прорватися через ешелоновану оборону РФ і досягти мосту.

У РФ кажуть, що опори не постраждали, але міст якийсь час буде ще не проїзним. Через 1-2 місяці його буде відновлено. Залізничне сполучення, судячи з усього, по ньому триває. Але сполучення автотранспортом щонайменше порушено.

Найімовірніше, озброєння продовжать возити залізничним транспортом. Можливо, не в таких масштабах, щоб не робити навантаження на міст. Але, з усім тим, результат хороший. Упевнений, що буде ще продовження.

АНДРІЙ РИЖЕНКО: Українські дрони цілком могли вдарити по мосту

— Через цей міст надходило близько 25% вантажів, зокрема військового призначення. В окупований Крим постачали і важку техніку, і особовий склад, і інші об’єкти для того контингенту, який перебував в окупованому Криму. Частина цієї техніки потім переправлялася на Приазов’я, яке зараз теж перебуває під контролем російських військ. Тому використання цього мосту у військових цілях очевидне.

На відео, які були опубліковані вранці 17 липня, видно два потужні вибухи. За їхнім розміром можна зрозуміти, що вибухівки було використано близько кількох сотень кілограмів у кожному.

Ці дрони — малорозмірні і російським кораблям їх дуже складно відстежити, попри те, що, можливо, там зараз проводиться постійне спостереження.

Від нашого південного узбережжя до Керченського мосту близько 500 кілометрів. Я думаю, що є можливість для дронів подолати таку відстань, тим більше зараз погода цьому сприяє.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Пропаганда повернулася до ядерних загроз після вибухів на мосту

— Керченський міст і сухопутний коридор забезпечують постачання військ Росії в окупованому Криму, це важливі комунікації. Ми сьогодні є свідками того, коли один із таких важливих об’єктів, Керченський міст, уже вдруге виводиться з ладу. Відповідно, на етапі активних дій на лінії зіткнення це дуже важливо і для окупаційних військ, тому що вони будуть відчувати труднощі в постачанні боєприпасів.

Тепер у них залишається тільки сухопутний коридор. Сюди вони тепер направляють усі потоки з Криму. Півострів уже опинився в наполовину закоркованому стані. І тільки лише завдяки коридору Джанкой — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Таганрог здійснюється зв’язок між країною-агресором і окупованим Кримом.

Із самого раннього ранку 17 липня ті, хто першими прокинулися, я маю на увазі в Криму, почали реагувати на повідомлення про те, що рух мостом зупинено. Ще не було деталей того, що сталося. Але в проросійських колах, якщо судити з кримських пабліків, почалася чергова хвиля істерії. Знову лунають заклики до того, щоб Москва вдарила по “центрах ухвалення рішень” в Україні. Згадали і вже майже забутого Дмитра Медведєва (заступник голови Ради безпеки РФ — ред.) з його закликами вдарити ядерними ракетами по Україні.

З одного боку, істерія, з іншого боку, — поява надій на те, що звільнення Криму відбудеться незабаром.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Росії невигідно бити по Кримському мосту заради бонусів у зерновій угоді

— Якщо це була провокація, щоб зірвати зернову угоду, це була найбезглуздіша провокація росіян, тому що Кримський міст побудовано незаконно і він є легітимною військовою метою.

Я не вважаю, що ця версія виправдана, тому що росіян у світі послали не вчора і не позавчора, їх ще послали минулої осені, коли вони намагалися зірвати першу зернову угоду. Тоді зібралися Туреччина, Україна та ООН і заявили про продовження угоди.

Тому зараз так званий вихід РФ з угоди нічого не вирішує, а навпаки, показує, що Росія вже не здатна контролювати Чорне море. Там уже фактично панують дві країни: Туреччина з потужним флотом і Україна з надводними дронами, яка здатна знищити російський Чорноморський флот.

Читайте також: Що чекає на кримчан після звільнення півострова — думка чиновників і правозахисників

Прямий ефір