Продовження санкцій ЄС проти РФ, які й надалі позбавлятимуть Кремль доходів для фінансування війни, було під питанням через погрози вето з боку Угорщини. 27 січня ЗМІ, з посиланням на джерела, повідомили, що Будапешт погодився не перешкоджати ухваленню рішення нібито в обмін на гарантії своєї енергобезпеки.
Раніше прем’єр-міністр Віктор Орбан заявляв, що санкції ЄС щодо Росії нібито коштували Угорщині 19 млрд євро. Крім того, він відкрито визнавав, що має намір перешкоджати продовженню санкцій Євросоюзу, доки Україна не погодиться відновити транзит російського газу своєю територією.
Віктор Орбан знову проти
Віктор Орбан стверджує, що Будапешт нібито втрачає мільярди євро через обмеження ЄС щодо Росії. У Євросоюзі ж Орбана відкрито критикують за його проросійську позицію.
У листопаді 2024 року Угорщина стала найбільшим у ЄС покупцем російського газу. Судячи з даних Євростату, країна отримала 753 млн кубометрів палива і заплатила за нього 258 млн євро. За 11 місяців 2024 року Угорщина купила в Росії більше газу, ніж за весь 2023 рік, підрахували журналісти “Радіо Свобода”.
Але 1 січня 2025 року закінчився термін контракту між українським “Нафтогазом” і російським “Газпромом”. У Києві заявили, що продовжувати договір не мають наміру. Угорщина і Словаччина, як основні імпортери російського газу в Євросоюзі, негативно відреагували на це рішення. Глави урядів обох країн зажадали відновити транзит палива.
“Я вважаю, що ми поділяємо одну й ту саму думку, коли говоримо, що таке рішення зашкодить не тільки Словацькій Республіці в плані транзитних зборів, а й усьому Європейському Союзу, включно з Угорщиною, оскільки воно створює величезний тиск на зростання цін на енергоносії в Європі. І ми будемо працювати разом, щоб змусити Європейську комісію прислухатися до нашої філософії”, — сказав прем’єр Словаччини Роберт Фіцо.
Також глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що відмовиться продовжувати санкційний режим ЄС щодо Росії, якщо Євросоюз не доб’ється від України відновлення транзиту газу. Обмеження щодо країни-агресора продовжують кожні пів року. Останній термін встановили на 31 січня.
“Зараз на порядку денному стоїть питання про продовження санкцій, і я натиснув на гальмо, попросив європейських лідерів зрозуміти, що так тривати не може”, — сказав Орбан.
За його словами, через санкції ЄС щодо Росії Угорщина нібито втратила близько 19 млрд євро. Як саме велися підрахунки, глава угорського уряду не пояснив. Зате зажадав від Брюсселя змусити українців “відкрити вентилі”. Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що якщо Віктор Орбан ветує продовження санкцій, то проявить себе як член команди Путіна.
“Якщо Віктор Орбан дійсно заблокує європейські санкції в ключовий момент війни, стане абсолютно ясно, що в цій великій грі за безпеку і майбутнє Європи він грає в команді Путіна, а не в нашій. З усіма наслідками, що випливають із цього факту”, — заявив Туск.
На слова польського прем’єр-міністра відреагував глава угорського МЗС Петер Сійярто. Він назвав Дональда Туска “агентом Сороса” і додав — Будапешт “не збирається платити за чужі війни та ставити під загрозу безпеку енергопостачання країни”.
Водночас вочевидь у Євросоюзі вдалося вплинути на Віктора Орбана і він пішов на поступки.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз ухвалив 15 санкційних пакетів проти Кремля. Однак, як заявив глава українського МЗС Андрій Сибіга, виступаючи сьогодні перед міністрами закордонних справ ЄС, обмеження необхідно посилити.
“16-й пакет має бути ухвалений найближчим часом і бути сильним. Позиція США щодо санкцій чітка. ЄС теж має діяти рішуче. Я також поінформував своїх колег з ЄС про поточну ситуацію на полі бою і потреби українських захисників. Україна та ЄС готові розширювати оборонну співпрацю та інвестиції. Я вдячний ЄС та його державам-членам за їхню постійну рішучу підтримку України”, — написав глава МЗС України у соцмережі Х.
Поведінка Віктора Орбана в оцінці експертів
Чому Віктор Орбан продовжує ставити палиці в колеса в Євросоюзі? Чи існують важелі впливу на угорського прем’єра? Чиї інтереси відстоює Орбан? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Петар Танєв, позаштатний радник болгарської делегації Європарламенту, експерт Free Russia Foundation у справах ЄС;
- Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
- Ольга Брусиловська, завідувачка кафедри міжнародних відносин ОНУ ім. І. Мечникова.
ПЕТАР ТАНЄВ: Орбан влаштовує необґрунтовану “драму“
— “Драма”, яку влаштовує Угорщина з приводу зупинки транзиту російського газу через територію України, абсолютно необґрунтована. Знайти альтернативу російському газу Угорщина може, але для цього потрібне політичне рішення. Зараз дії Орбана спрямовані на те, щоб впливати на геополітичну картинку в рамках процесу ухвалення рішень ЄС.
Усі розуміють, що Віктор Орбан намагався натякнути Європейському Союзу, що потрібно почекати, що ж скаже Трамп у контексті санкцій щодо Росії. Хоча вже є заява Трампа про те, що якщо Путін не піде на якусь угоду і поступки, то Сполучені Штати Америки запровадять масивні обмежувальні заходи в тих секторальних процесах, у рамках яких ці санкції були ще не запроваджені.
Угорщина намагається торгуватися, використовувати різні інструменти, щоб чинити тиск на Європейський Союз, проте в підсумку зазвичай приймає всі умови, які запропоновані їй іншими країнами-членами Євросоюзу.
Я вважаю, що необхідно змінити інституційні взаємовідносини всередині Євросоюзу, особливо в контексті ухвалення рішень щодо спільної зовнішньої політики. Слід знайти юридичні можливості, за яких рішення ЄС у певних ситуаціях не ґрунтуватимуться виключно на консенсусі, коли всі країни мають домовитися між собою.
Наприклад, запровадження санкцій не має залежати від одностайного рішення всіх членів. Я розумію, що це непросто, і такий підхід може спричинити ефект доміно, коли деякі країни не погодяться з цим і почнуть виступати проти. Але якщо ми говоримо про підтримку України, то в цьому випадку я точно вважаю, що консенсус під час ухвалення рішень потрібно скасувати.
МИХАЙЛО ПАШКОВ: Віктор Орбан обслуговує інтереси Кремля
— Це не перший шантаж з боку угорського прем’єра Віктора Орбана. Такі ситуації періодично виникають у Європейському Союзі. Уже давно обговорюється ідея продовження терміну затвердження санкцій з пів року до року, і на це, зокрема, підштовхували американці. Росія зараз є країною під найбільшою кількістю санкцій: понад 17 тис. індивідуальних і секторальних обмежень. За найскромнішими підрахунками, навіть на минулий рік Росія втратила понад 400 млрд доларів.
Твердження Орбана про те, що санкції не впливають на Росію, а економіка ЄС стає слабшою, значною мірою повторюють кремлівські фейки. Це варто сприймати як своєрідне обслуговування інтересів Москви. Для угорського прем’єра подібні заяви — це інструмент шантажу Брюсселя, розрахований як на внутрішній електорат, так і на консолідацію своїх проросійських союзників. Цей шантаж спрямований також на вибивання чергових фінансових траншів від ЄС.
Деякі експерти вважають, що Орбан демонструє авторитарну солідарність із путінським режимом. Проте, як ви помітили, президент Трамп заявляє про можливе посилення санкцій у разі провалу свого мирного плану. Його заяви про зниження цін на нафту також можна розглядати як санкційний інструмент. У цьому контексті заяви Віктора Орбана про ослаблення санкцій виглядають протилежними поточним тенденціям, які розвиває США.
Віктор Орбан намагається постати універсальним перемовником, прихильником човникової дипломатії між Москвою і Вашингтоном. Він прагне бути корисним Трампу.
Угорський прем’єр переслідує суто меркантильні цілі, шантажуючи ЄС і демонструючи свою “золоту акцію”. Однак європейці теж мають у своєму розпорядженні інструменти тиску.
Європейському Союзу належить ухвалити серйозні рішення, щоб мінімізувати проблеми, пов’язані з діями Угорщини та Словаччини. Віктор Орбан, зі свого боку, орієнтується на підтримку Трампа, позиціонуючи Угорщину як союзника для США в розробці політики щодо ЄС. Проте він змушений враховувати й внутрішню опозицію. Найімовірніше, він не відмовиться від своєї проросійської риторики, але зрештою погоджуватиметься на компроміси.
ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Орбан і його оточення багатіють на дешевих енергоресурсах
— Віктор Орбан — людина з великим досвідом. Те, що він робить зараз, він робить уже останні 30 років. У нього завжди є програма максимум, і він, звісно, не розраховує на її повне виконання. Йому можуть вставляти палиці в колеса, але в підсумку він все одно отримає хоч щось.
Це дуже простий принцип: проси багато — отримаєш хоч щось. Мені здається, що сьогоднішня тактика Орбана повністю вкладається в цю схему.
Усім очевидно, що газовий вентиль “закручений” і вже не буде “відкритий”. Шантаж у цьому випадку не допоможе. Це було стратегічним рішенням України, яке її партнери зрозуміли й підтримали. Усі давно до цього готувалися, включно з Угорщиною. Важливо розуміти, що Угорщина практично не залежить від російського газу. Але сам Орбан і його режим залежать від дешевих енергоносіїв.
Дешеві газ і нафта дозволили Орбану, Фіцо і деяким іншим політикам Центральної Європи побудувати недемократичні режими. По суті, це вже більше схоже на олігархію. Править невелика група людей, наближених до Віктора Орбана, які багатіють на дешевих енергоносіях. Якщо в них це відібрати, то ситуація стане схожою на те, що відбувалося в Україні, коли вона “злазила з газової голки”.
Українські еліти довгий час діяли в дусі клептократії, націлюючись на особисте збагачення. Якщо позбавити Орбана подібних можливостей — це стане кінцем його влади. Тому він і його оточення боротимуться за свої привілеї до останнього. Вони можуть висувати абсурдні вимоги, які європейська комісія буде спростовувати своїми розрахунками, але мета угорського прем’єра проста: зберегти хоч щось. Наприклад, якщо вже газ забрали, то хоча б нафту залишити.
Європейці — прихильники ліберальної демократії. Для них важливо поважати вибір народу, навіть якщо йдеться про таких лідерів, як Віктор Орбан. Яким би не був цей вибір — мудрим чи ні — європейці ставляться до нього з повагою. Але при цьому ліберальні цінності обмежують можливості для більш жорсткого тиску на Орбана.
Щодо особистих стосунків угорського прем’єра з президентом США Дональдом Трампом, то зараз уже зрозуміло, що Віктор Орбан або переоцінював їхню значущість, або обдурився. Можливо, він грав на ілюзії цих відносин, але для Трампа Орбан ніколи не був ключовою фігурою. Якщо він мріяв стати головним партнером Трампа в ЄС, то тепер йому доведеться відмовитися від цих амбіцій і перебудуватися.
У Євросоюзі чудово розуміють, що Віктор Орбан вимагає не те, що йому справді потрібно. Однак питання в тому, чи зможе ЄС не дати йому нічого. Я сумніваюся, бо досвід показує, що щоразу, коли Орбан висуває черговий ультиматум, йому дають якісь подачки. Це нехороша тенденція, але раз вона склалася, угорський прем’єр буде продовжувати в тому ж дусі.
Читайте також: Час розвінчати міф про “гуманітарний газ” від РФ: як Молдова намагається розв’язати проблему з постачанням газу