Часів Яр на лінії фронту: місцеві вже близько року виживають у підвалах (ВІДЕО)

Російська окупаційна армія намагається наступати на місто Часів Яр у Донецькій області. Ситуація на Бахмутському напрямку в Донецькій області напружена, але контрольована, повідомляє командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Збройні сили України ведуть важкі оборонні бої і не дають шансів противнику просунутися далі, інформує FREEДОМ.

Траса в бік міста під обстрілом російських військ. Усі, хто тут їде, намагаються якомога швидше проскочити відкриті ділянки. Представники цивільно-військового співробітництва “CIMIC” привозять місцевим жителям гуманітарну допомогу.

“Завдання різноманітні. Ось, до речі, допомога населенню — це таке, найпростіше завдання. А основні наші завдання полягають… ми як сполучна ланка між військовими, між цивільним населенням, між військовими адміністраціями. І ми координуємо цю всю роботу в нашій зоні відповідальності. Ми забезпечуємо військові підрозділи всім необхідним, ми координуємо роботу міжнародних організацій, супроводжуємо Червоний Хрест, ООН, коли вони заїжджають у нашу зону відповідальності”, — розповів військовослужбовець цивільно-військового співробітництва оперативно-тактичного угруповання “Соледар” Руслан Колішенко.

У Часовому Яру люди здебільшого намагаються жити в підвалах. Кажуть, так безпечніше. Місцева мешканка Людмила розповідає, місто все частіше під інтенсивними обстрілами російських військ.

Вона пригощає журналістів кавою, яку варить у турці на плиті, привезеній волонтерами. Обігрів приміщення забезпечує буржуйка. Тут облаштовані місця для ночівлі, кухня. Коли є вільний час, жінки намагаються в’язати. Людмила живе в підвалі з квітня минулого року, тут у неї є четверо сусідів. Отримавши продукти, кожен продумує меню, що готуватиме для спільного столу.

“Буду пекти млинці. І нам хлопці дали печінку, я печінку посмажу, на м’ясорубку, і будуть млинці з печінкою”, — каже Людмила.

Попри те, що в місті небезпечно, Людмила дбає про кроликів та курей, яких тримає недалеко від будинку.

Електрикою мешканців підвалу забезпечує генератор — вмикають його, коли хочуть зарядити телефони чи подивитися телевізор. Наталя та Володимир розповідають, що живуть так уже близько року.

“Дітвора в нас поїхала. Менший служить у ЗСУ. Вмовляє виїхати. Нас кличуть до Києва… Чоловік там працював. Але я хочу бути тут. Це моя земля. І я не буду йти звідси нікуди, не буду”, — каже Наталя.

“Дружина не хоче, а куди я поїду?” — додає Володимир. 

Коли дозволяє обстановка, він намагається займатися спортом — у своїй квартирі на першому поверсі обладнав мініспортзал.

“Ось спортзальчик у нас. Це я дружині ще з Києва привозив. Підтягуюся, віджимаюся. З гантелями трохи”, — розповів Володимир.

На сьогодні в місті залишається близько 900 мирних жителів. Вони відмовляються від евакуації з різних причин. Переважно це люди пенсійного та передпенсійного віку. Попри те, що місто постійно обстрілюють російські війська, сюди регулярно доправляють гуманітарну допомогу та воду, щодня волонтери організації World Central Kitchen забезпечують місцевих жителів гарячими обідами.

Читайте також: “Цей укріпрайон буде триматися”: ситуацію в районі Часового Яру окреслив Маломуж