“Бункерний оригінал” і всі інші, яких не шкода: інтерв’ю про двійників Путіна з психологом Дмитром Поповим

Президент РФ Володимир Путін має двійників — це розхожа думка багатьох експертів, які спостерігають за його публічною поведінкою. Однак самі ж фахівці попереджають: не варто сильно заглиблюватися в конспірологію.

На те, що двійники все ж є, вказують різні факти. Раніше Путін намагався уникати людей, а з підлеглими вважав за краще зустрічатися за багатометровим столом. Саме тому його прозвали “бункерним”, адже саме у своєму укритті Путін проводив найбільше часу. Однак тепер російський диктатор все частіше виходить на публіку.

Проте, він так само ретельно стежить за своєю безпекою, що вказує на його боязнь бути відстороненим від справ або вбитим.

Як відрізнити реального від фальшивого і що буде з “оригіналом”, якщо двійника публічно вб’ють? Які загрози існують для людини, що користується послугами двійників? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ журналісти поговорили з психологом ДМИТРОМ ПОПОВИМ.

Дзюдо на допомогу

— Останнім часом у ЗМІ все частіше з’являється інформація про те, що президента РФ Володимира Путіна підміняють двійники. Наскільки така інформація може бути правдивою, на ваш погляд?

— Я з 2015 року стверджую, що двійники у Путіна є. У мене є докази, що це правда. Ба більше, вони змінюються.

Команда двійників — непостійна, тобто вона схильна до змін.

І в мене є кілька нових фактів, які я зміг отримати за допомогою великої кількості друзів, як виявилося. І ці факти можуть бути сьогодні навіть сенсаційними.

Я давно стверджую, що не знаю, чи живий справжній Путін, який прийшов до влади після Бориса Єльцина. Ми провели одне дослідження з майстром спорту з дзюдо, який надіслав мені відеофрагменти різних років, коли Путін боровся на татамі в Санкт-Петербурзі.

Останній фрагмент датований 2019 роком. Дзюдоїст, який виступив у ролі експерта, вловив, що Путін на кадрах 2000 року технічно проводить кидки точно так само, як проводила кидки та людина, яку називали Путіним у 2016 і 2019 роках. Це ідентичні кидки. Я уважно подивився це відео. Дійсно, складно технічно навчити літню людину, яка раніше не займалася дзюдо, робити аналогічні кидки. Я ще провів заміри обличчя.

Безумовно, обличчя Путіна у 2015 році сильно відрізняється від його обличчя у 2000 році. Але, як не дивно, параметри геометрично дійсно схожі. Тобто “бункерний” Путін — це той самий, який прийняв владу у Єльцина. Він живий.

“Бункерний” і “мандрівник”

— Навіщо тоді “бункерний” Путін використовує двійників?

— Я бачу два фактори, якщо не вдаватися в конспірологію.

Перший фактор — це зниження рівня небезпеки нападу на “оригінал”.

Давайте прямо говорити, що людей, які незадоволені “русскім царем”, дуже багато як усередині Росії, так тим паче в ближньому і далекому зарубіжжі. Про Україну ми взагалі мовчимо. Навіть у Казахстані, Грузії, Білорусі є люди, які не зовсім задоволені тим, що Путін чинить із Росією і з ближнім оточенням.

Другий фактор — “цар” старий. Йому чи то 70, чи то 72 роки, за різними джерелами. У цьому випадку двійник — це розвантаження літнього організму, який, найімовірніше, ще й хворий.

Не смертельно, але все ж таки це захворювання зачіпає якісь системні частини організму. І це теж усе забирає сили, енергію і час. Необхідно, щоб хтось його заміняв.

Припустімо, якщо в людини призначені фізіологічні процедури, якісь крапельниці, вона не може бути в цей час на зустрічі в Грозному з Рамзаном Кадировим.

На мене вийшла людина з Гродно (Білорусь, — ред.), яка розповіла, що людина, дуже схожа на Путіна, два роки тому була одним із районних суддів у Гродно. Два роки тому він зник так, що його взагалі ніхто не може знайти, як не дивно. Зовсім недавно з’явився двійник Путіна, якого я називаю “мандрівником”. Він був в окупованих Криму, Маріуполі, Луганську. У Дагестані він цілувався, братався, обіймався з населенням.

Мені надіслали фотографію того судді, і я провів заміри. Як не дивно, вся геометрія дуже схожа. Я не можу стверджувати, що це одна й та сама людина, але справді геометрія черепа у гродненського судді, який зник два роки тому, і в нового двійника Путіна, що з’явився зовсім нещодавно, дуже схожі.

Ба більше, цього двійника-“мандрівника” зовсім не шкода російській системі охорони. Тому що його саджають у вертоліт Мі-9, який є тихохідним і легко уражається засобами ППО. Цей вертоліт летить за 100 кілометрів від лінії бойового зіткнення, тобто — “ласий шматочок”. Його садять у неброньований Toyota Land Cruiser Prado. Його просять брататися, обійматися, цілуватися з абсолютно різними людьми, які не пройшли карантин.

Можливо, рано чи пізно його підставлять, щоб сказати, що Путіна більше немає.

— Чи можна створити абсолютну копію людини так, щоб її неможливо було відрізнити від оригіналу?

— На жаль, чи на щастя, ні. Все-таки якісь речі будуть проскакувати. Навіть та проста геометрія, якою я займаюся, показує наявність двійників. Журналісти видання DW досліджували, окрім таких самих геометричних вимірів черепа, як я, досліджували вушні мочки і раковини, враховували зміни на рогівці ока, родимок тощо.

Поодинці всі ці речі, в принципі повторити можна. Але ось у комплексі створити повний портрет не можна. Ба більше, я за свою практику переконався, що люди, старіючи, на певному етапі змінюються. Навіть близнюки змінюються в старості по-різному. Що довше життя людини, то більш мінлива її зовнішність.

На якийсь етап, на рік чи два, ми можемо створити двійника, який буде більш-менш схожий. Але в період його старіння він все одно буде все більше і більше відрізнятися від “оригіналу”. І буде необхідність або додаткових операцій, або ж пошук чогось нового.

Читайте також: Від карантину до обіймів із натовпом — один заколот: як змінилася поведінка Путіна

Гадання на Лукашенко

— Коли двійник замінює Путіна на якихось офіційних заходах, люди, присутні там, помічають цю підміну чи ні про що не підозрюють?

— І російська, і зарубіжна еліта помічає. Ба більше, вона ще й поінформована, хто перебуває перед ними. Для мене лакмусовим папірцем є (самопроголошений президент Білорусі, — ред.) Олександр Лукашенко, який різко змінює поведінку залежно від того, хто перед ним перебуває.

Я вловив, як він назвав перед камерами президента РФ Володею, що в принципі неприпустимо за протоколом. Ба більше, Лукашенко перехоплює ініціативу, як це було зовсім недавно в Кронштадті. Він перехопив ініціативу у Путіна і став першим номером у спілкуванні з пресою. Лукашенко дозволяє собі жартувати, кепкувати при двійнику.

Коли Лукашенко перебуває поруч із “бункерним”, він вкрай змінює поведінку, бо розуміє, що перед ним володар, а він — людина підлегла. І жарти закінчуються. Починається тремтіння в колінах і голосі.

Також я помітив, що деякі прем’єр-міністри, наприклад, урядовці Киргизстану, дозволяють собі запізнюватися на зустріч із двійником. Президент Туреччини Реджеп Ердоган дозволяє поводитися зовсім інакше на зустрічі з двійником. І зовсім недавно я помітив, що навіть секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев і голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін теж кардинально змінюють свою поведінку при “бункерному” Путіні. Патрушев украй обережний, украй витриманий. А Наришкін від страху буквально здійснює акти сечовипускання. Коли вони зустрічаються з двійником, Патрушев дозволяє собі брати ініціативу, а Наришкін поводиться досить сміливо і неупереджено.

Російська еліта не ризикує виставляти двійника на зустрічі з лідерами. І я не бачив двійника на зустрічі з американськими президентами і китайським лідером. Один раз двійник потрапив на зустріч з Ангелою Меркель, коли вона була канцлером ФРН.

Там сталися певні невдачі, коли Меркель поставила просте запитання німецькою мовою. Той, хто виконував роль Путіна, абсолютно цього не зрозумів. А ми розуміємо, що Путін у Дрездені, виконуючи певні місії Комітету державної безпеки СРСР, знав німецьку мову на дуже хорошому рівні. Прості граматичні форми ця людина не забуде ніколи. І, до речі, після цього двійника вже не випускали на серйозні міжнародні зустрічі.

Двійника не шкода

— Ви сказали, що службі охорони не шкода двійника. Але якщо публічно на камери двійник загине, то чи не буде це небезпекою для самого президента? Адже тоді треба якось пояснювати, хто ж насправді загинув.

— Коли є можливість піти і від відповідальності в Гаазі, і від переслідувань місцевих еліт, і від переслідувань міжнародних еліт, один із Путіних піде на якомусь заході після замаху. А “оригінал” поїде умовно в Аргентину, Китай, Монголію і там тихесенько витрачатиме свої мільярди, житиме на пенсії. Але, природно, перед цим треба заручитися підтримкою того ж президента Аргентини або будь-якого іншого правителя.

Якщо ж справжній Путін усе-таки вирішить, що смерть його двійника — це прикре непорозуміння і захоче ще трохи поправити Росією, буде дуже великий колапс. І як вони це піднесуть, і як вони будуть “воскрешати” вбитого або підірваного на камерах, для мене велике питання. Це буде щось на рівні Термінатора або безсмертного Дункана Маклаута.

Двійник навряд чи перехопить ініціативу

— Якщо двійник настільки схожий на “оригінал”, його натаскують за манерою спілкування, інформацією тощо, чи не становить він небезпеки для самого Путіна? Адже в якийсь момент еліта може просто вирішити, що можна залишити двійника й усунути “оригінал”.

— Небезпека перехоплення влади двійником теоретично існує. Але я вважаю, що її немає, тому що підбір двійників — це функція якогось кола осіб. Тобто там працює ціла система. Починаючи від пластичних хірургів і закінчуючи фахівцями, які готують акторів за системами Станіславського чи Чехова.

Я думаю, що в будь-якому разі це все керується певним колом осіб, можливо, на чолі з самим “оригіналом”, а можливо, це угруповання на кшталт кооперативу “Озеро” (цим терміном умовно називають будь-яку російську організовану злочинну групу, яка має доступ до влади, — ред.). І саме зараз уже визначають, що, як і де має відбуватися. Я не думаю, що це є загрозою для безпеки влади “оригіналу”.

— Якщо з якоїсь причини Путіна не стане, як довго можна видавати двійника за оригінального Путіна?

— Я думаю, що це питання 5-10 років. Тому що ми бачимо президента США Джозефа Байдена, який є досить міцним чоловіком, але періодично він вітається з порожнечею, падає там, де, здавалося б, він має йти. Тобто 80-річна старість бере своє.

Я думаю, що видавати 80-річного старого за живчика-Путіна вони все-таки не зважаться. І вони будуть досить швидко шукати заміну виходячи тільки з біологічного віку “оригіналу” — 70-72 роки — це вагомий термін.

Путін старіє — зростають його параноя та інфантильність

— Що можна сказати про стан і психологічний портрет людини, яка підбирає собі двійників?

— По-перше, це параноїдальний прояв, тобто вкрай тривожний розлад з приводу своєї безпеки і продовження життя. По-друге, це все-таки полегшення своїх функцій як керівника країни. Отже, людина все-таки думає про себе, своє здоров’я, стан. І тут ми плавно підходимо до егоїзму.

Є така наука, яка вивчає літніх людей — геронтологія. Так от, егоїзм — це риса переважної більшості літніх людей. Це відбувається тому, що з часом вони стикаються з великою кількістю складнощів, які їм доводиться долати самотужки. Це погіршення здоров’я, тиск, суглоби, рухливість і ціла низка чинників, які пов’язані зі старінням організму. Бачачи, що їм ніхто не може допомогти, розвивається егоїзм, який свідчить про те, що інтереси інших осіб враховуються дедалі менше й менше.

І до цього ж можна додати дратівливість, яка, до речі, в “оригінала”-Путіна проявляється. Вона виникає не тільки, коли він дізнається про якісь серйозні провали. Коли він відчуває, що його обманюють, навіть на камерах інколи проявляє дуже серйозне роздратування і дуже агресивну поведінку, що теж характерно для геронтів (а в даному випадку літніх людей, — ред.).

Тим більше, у нього ще відбувається певна інфантилізація мислення. Дедалі частіше він відповідає як дитина.

Наприклад, коли йому поставили запитання: “Чому так відбувається?”, від відповів: “Тому що тому”. Такі фрази, як “обдурили дурника на чотири кулачки” або “розвели, як лохів”, дедалі більше говорять про те, що мислення лідера великої країни дедалі більше скочується до дитячого мислення.

Ну і плюс із віком знижується якість уваги, пам’яті, мислення, логіки. І все це теж дається взнаки, коли Путін починає продукувати те, що не було запрограмовано, чи він не читає це суфлера, чи не читає з папірця, чи йому не підказують у навушник. До речі, йому у вухо досить часто підказують на такій великій гучності, що це чутно в його мікрофон.

— Як ви думаєте, хто ухвалює рішення, на яких заходах з’являється двійник, а що робить особисто президент? Це вирішує сам Путін чи його оточення?

— Справжній, “бункерний”, ухвалює рішення в більшості випадків. Безумовно, якийсь кооператив “Озеро”, напевно, у цьому теж може брати участь або ж особистий лікар, який прогнозує поведінку вождя на найближчі дні.

Рішення ухвалюються, найімовірніше, індивідуально Путіним на підставі консиліуму лікарів.

Читайте також: Зміна іміджу чи двійники: експерти обговорили різке перевтілення Путіна