Під постійними обстрілами російської армії перебуває Торецьк — одне з прифронтових міст Донецької області. Про складну ситуацію на лінії фронту між Торецьком і Бахмутом повідомляють у Генеральному штабі Збройних сил України. Однак українські захисники утримують рубежі, повідомляє кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.
Ситуація на Торецькому напрямку дещо відрізняється від того, що відбувається на підступах до Вугледара чи в Бахмуті. Тут російська армія не веде таких же активних бойових дій, але про тишу мирним жителям залишається тільки мріяти. Два тижні тому російські окупанти обстріляли центр міста, загинула одна людина і шестеро дістали поранення. Російська армія продовжує руйнувати інфраструктуру Торецька.
Днями з дронів противник скинув снаряди на позиції українських військовослужбовців, на щастя, ніхто не постраждав.
“Вони спочатку скинули одного ВОГа, він не вибухнув, вони одразу відішли, він другого скинув, то він зірвався, але нікого не зачепив”, — розповів військовослужбовець ЗСУ Юрій.
Воїни цього підрозділу ще нещодавно відбивали атаки противника біля Кліщіївки. Юрій поділився спогадами про те, як це було:
“У Кліщіївці так: вдень завжди були обстріли, стабільно, кожного дня, коли темніло, вони переставали обстрілювати і почали вони повзти до наших позицій, щоб було непомітно. Але ми дивилися в тепловізори і завдавали удару, щоб вони не могли наші позиції захватити. І так кожен день відбувалося. Вдень обстріл, вночі вони лізуть. Штурмували, бо хотіли захопити наші позиції”.
Після боїв під Кліщіївкою та Бахмутом бійцям цієї бригади Торецький напрямок здається відпочинком.
“В порівнянні з тим, що я раніше бачив, це земля і небо. Він (бліндаж, — ред.) був построєний давно, добротно, може витримати будь-який обстріл. А до цього в лисячих норах жили, в окопах, в полі, доводилося стояти в 20-градусний мороз добу. Не мерз, бо не було коли. Замість води лід гриз, нічого, не застудився. Вижив. Тут трішки розслабився, скажімо так, комфортні дуже умови в порівнянні з тим, що були”, — поділився військовослужбовець ЗСУ з позивним “Учитель”.
Воїни ЗСУ стоять до останнього, і ціною своїх життів захищають країну, рідних і близьких. “Учитель” у мирний час навчав ліцеїстів шиття одягу. На передовій він уже пів року, не захотів ухилятися від мобілізації.
“Оскільки я був колись в АТО, то мені сказали: “Ти там більше бачив, знаєш, то і іди”. То і пішов. Я не відмовлявся”, — сказав боєць.
Під час тиші українські захисники не сидять склавши руки — укріплюють позиції, готуючись до будь-якого розвитку подій. А також не забувають про постійне спостереження за противником.
“Після тиші буває гаряче. Тому ми активно готуємося. Це вже такі знання з власного досвіду. Я вже воюю від початку, від березня минулого року. 11 березня уже був на позиціях на Попасній. Тримали там оборону як могли”, — каже військовослужбовець ЗСУ Михайло.
“Наразі є хаотична робота по наших позиціях стрілкової зброї. Це переважно кулемет, ДШК працює і бувають тут робота мінометних груп противника. Були спроби противника так само на сусідні позиції сусідніх підрозділів невеликими групами зайти, я так розумію, зробити типу щось якоїсь розвідки і до нас просувалися, але це ніяким успіхом у них не увінчалося”, — розповів військовослужбовець ЗСУ Богдан.
Навчені досвідом Попасної, Херсона та Бахмута, бійці розуміють, що армія РФ намагається зараз продавити українські позиції живою силою. Але удача, як і підтримка всього цивілізованого світу, — на боці України.
Читайте також: Окупанти регулярно надсилають “подарунки” українським захисникам — репортаж із передової (ВІДЕО)