Бої за Бахмут, вихід із Соледара і два можливі наступи РФ: ситуація на Донбасі в огляді експертів

На сьогодні ситуація на Донбасі залишається стабільно напруженою. Російські окупанти продовжують масштабні обстріли населених пунктів Донецької та Луганської областей, знищуючи житлові масиви та інфраструктуру.

На Донеччині, попри великі втрати, армія РФ завдає ударів по всьому фронту: під обстрілами постійно перебувають Бахмут, Вугледар, Авдіївка, а також низка інших міст і селищ.

Запеклі бої тривають також і на Луганщині: за останню добу Збройні сили України (ЗСУ) відбили атаки ворожих військ близько трьох населених пунктів на Лиманському напрямку.

Обстріли Авдіївки, Бахмута та фейки про “перемоги” окупантів у Вугледарі

Найбільш “гарячою точкою” на Донбасі продовжує залишатися район Бахмута. Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу окупанти обстріляли на бахмутському напрямку кілька населених пунктів: Спирне, Білогорівка, Роздолівка, Червона Гора, Парасковіївка, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Сіверне і Нью-Йорк. На Лиманському напрямку під обстріл потрапила Ямполівка.

“Ситуація суттєво загострилася з півдня на центр області. Якщо найгарячішим у нас був і залишається Бахмутський напрямок, то втім, наразі дуже спекотно в Авдіївці”, — написав у своєму Telegram-каналі голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

Начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш розповів, що це місто також постійно перебуває під артилерійськими та ракетними ударами російських військ.

“Іноді буває більше 40 обстрілів на день. Дуже рідко буває так, що доба минає, і в нас немає вбитих чи поранених цивільних… Розуміємо, що зараз із цією всією ситуацією, із загостренням по всій лінії фронту просто якесь безумство”, — сказав Віталій Барабаш.

Бої в районі Бахмута на Донеччині тривають уже вісім місяців. Місто щодня перебуває під масованими обстрілами росіян. Житлові квартали перетворюються на руїни.

Як розповів військовослужбовець Збройних сил України Максим Бутолін, ситуація під Бахмутом залишається дуже складною.

“Противник не зупиняється у своїх штурмах, дуже активно задіює артилерію. У принципі, поки що важкої техніки не видно, але погодні умови все-таки дають змогу її використовувати. Тому ми на сторожі, і перебуваємо в обороні”, — наголосив Максим Бутолін.

За словами військового, на самому початку противник мав на цій ділянці фронту перевагу в артилерійській техніці в розрахунку 1:6.

“Ну а з приводу людей зовсім говорити нічого. Важко говорити: там, напевно, було [співвідношення] 1:10. Такий рахунок ішов. Ну а зараз, після того, як ПВК “Вагнер” зазнала дуже важких втрат, і їхні лави замінювалися на частково мобілізованих, ми бачимо, що трохи додалося регулярної російської армії. Думаю, що зараз 1:4, якщо говорити правильно”, — зазначив військовослужбовець.

При цьому в Бахмуті все ще залишаються мирні громадяни. Посилюються обстріли і сусіднього міста Часів Яр, жителі якого вже також замислюються про евакуацію.

Велика частина з тих, хто залишився в обстрілюваних містах, — люди похилого віку, і евакуюватися вони не збираються. Стверджують, що їхати нема за що і нікуди. Щодня місцева влада, волонтери та поліція намагаються переконати людей у необхідності евакуюватися.

“Багато [евакуювали людей], ну, буває таке, ось сьогодні три людини виїхали — це першим екіпажем “Білого Ангела”. Добре, що все, слава богу, вдалося, але були і прильоти поруч, але люди виїхали. Буває [потрапляємо під обстріли], звичайно, буває, ми бачимо ситуацію. Прилітає куди завгодно і коли завгодно, немає жодного вцілілого району”, — розповів інспектор із комунікацій Бахмутського районного відділу поліції Павло Дяченко.

Спроби російської армії захопити Бахмут і вийти на адміністративний кордон Донецької області щоразу розбиваються об оборону українських військовослужбовців. Жоден з поставлених термінів, заявлених військовим командуванням російської армії, поки що не був реалізований.

Водночас ЗСУ змушені були залишити зруйноване місто Соледар, за яке велися запеклі бої. У Генштабі пояснили, що це рішення було прийнято “для збереження життя особового складу”.

Речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що в Соледарі українські бійці виконали основне завдання, яке поставило військове керівництво, — не дозволили окупантам прорвати оборону на Донецькому напрямку.

“Закріпилися на заздалегідь підготовлених рубежах оборони. Виконали основне завдання: не дали системно прорватися ворогу на Донецькому напрямку фронту і вийти в тил, а потім рухатися на оперативний простір. Вибили, в першу чергу живу силу, особовий склад. Ми не можемо собі дозволити таку розкіш, яку дозволяє наш ворог — просто кидати бійців на забій. Намагаємося маневрувати, бити вогнем, застосовувати тактику малих груп, щоб максимально виснажити ворога”, — поінформував Сергій Череватий.

Постійно обстрілюються також і інші райони Донецької області. Так, на Авдіївському напрямку за останню добу ворог обстріляв Бердичі, Водяне, Красногорівку, Георгіївку та Мар’їнку. На Новопавлівському напрямку вогневого ураження зазнали Велика Новосілка та Временка.

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки російських військ у районах населених пунктів Верхньокам’янське, Парасковіївка, Бахмут, Кліщіївка, Водяне, Невельське, Мар’їнка та Вугледар.

При цьому російські ЗМІ поширюють брехливу інформацію про нібито успішні наступи окупантів на Вугледар, що є ще однією “гарячою точкою” на військовій карті України.

Як повідомляє військова розвідка Великої Британії, за останні шість днів у російському сегменті інтернету з’явилася інформація про “просування” армії РФ біля міст Оріхів (Запорізька область) і Вугледар. У російських виданнях повідомляють, що окупанти нібито прорвали оборону ЗСУ на цих напрямках.

Російська армія справді проводила локальні атаки в районі Оріхова та Вугледара, проте навряд чи змогла домогтися там якихось значних успіхів.

“Існує реальна ймовірність того, що російські військові джерела навмисно поширюють дезінформацію, намагаючись створити враження, що російська операція триває [успішно]”, — йдеться в повідомленні британської розвідки.

Військовий оглядач Денис Попович вважає, що втрата Вугледара погіршить становище Збройних сил України на Донецькому фронті. На його думку, захоплення цього міста дасть змогу російським військам просунутися в бік Мар’їнки, де розташований вузол оборони ЗСУ, який українська армія тримає протягом практично всього часу широкомасштабного вторгнення РФ.

“Це дуже сильно погіршує наш стан загалом на Донецькому фронті. Тобто, це дуже важливий пункт, який ми просто зобов’язані утримати. Поки що на сьогоднішній день ми там тримаємося, займаємо досить вигідне становище, яке дозволяє успішно оборонятися. Там атакує морська піхота, елітні підрозділи Російської Федерації, які досить боєздатні. Тому ситуація там досить напружена і очікуємо подальшого розвитку подій”, — зазначив Попович.

Тим часом в окупованому Маріуполі в одній із казарм, де розміщувалися близько 200 російських військовослужбовців, стався вибух. За словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, наразі точна кількість загиблих і постраждалих невідома.

“На жаль, ми ще уточнюємо, тому що досі там усе оточено. Є певні складнощі, ми не можемо ризикувати своїми людьми для того, щоб отримати потрібну інформацію. Але знаю точно одне — це якийсь уже просто сарказм росіян — вони просто зараз знову туди заселяються. Тобто якась друга Чорнобаївка, як це смішно не звучить. Тому думаю, що через певний період часу ми точно розумітимемо, що ж там сталося, кількість жертв, кількість пошкоджень. Чи є там “хороші росіяни”, чи там є “не дуже хороші росіяни”. Будемо це все знати, звичайно. Але зараз вони знову вирішили туди заселятися, взагалі незрозуміла для нас історія. Дійсно, вони ненавчальні, ці російські окупанти”, — розповів радник мера.

Читайте також: Часті обстріли, пожежі та відсутність комунікацій: як виживають люди в Бахмуті (ВІДЕО)

Підрив казарми в Кремінній і мережа концтаборів у Луганській області

Минулої доби на Луганщині ЗСУ відбили атаки окупантів у районах населених пунктів Площанка, Невське та Червонопопівка. При цьому, під вогонь ворога потрапили райони Макіївки, Невського, Кремінної, Діброви та Кузьминого.

У Генштабі ЗСУ зазначають, що протягом 10 днів в окремих населених пунктах Луганської області відзначається зменшення кількості особового складу противника.

“До того ж стало практикою, що на передній край здебільшого відправляються мобілізовані російські військовослужбовці. У той час, коли професійні військові намагаються всіма способами залишатися в тилу”, — повідомили в Генштабі.

Крім цього, з окупованого Луганська до Росії евакуюють сім’ї військовослужбовців 2-го армійського корпусу збройних сил РФ.

Як зазначив голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай, на сьогодні в регіоні спостерігається стабільно напружена ситуація.

“Важкі бої ведуть наші Сили оборони, але абсолютно контрольовано, є певні успіхи. Російські окупаційні війська накопичують сили, можливо, для якогось контрнаступу. Але проте поки що в них там щось вибухає. Зараз, наприклад, уже можна констатувати, що в Кремінній учора внаслідок вибухів постраждало кілька десятків російських солдатів: [є] і 200-ті (загиблі, — ред.), і 300-ті (поранені, — ред.). Там оточили всю територію, поки що точних цифр не можемо знати, але це десятки людей”, — розповів голова ОВА.

Сергій Гайдай повідомив, що в деяких районах Луганської області загарбники облаштували концтабори й катівні для проукраїнськи налаштованого цивільного населення.

“Є відомості від місцевих жителів про те, що, на жаль, у деяких окупованих районах Луганської області зроблені катівні. Ну, може, це не зовсім в’язниці, це більше все-таки катівні камери, де тримають місцевих, яких підозрюють у тому, що вони співпрацюють із ЗСУ. Зараз почастішали вибіркові рейди, коли заїжджають у якийсь населений пункт, забирають перших людей, які їм не сподобались, у кількості 10 плюс-мінус осіб, відвозять до Луганська вже безпосередньо до в’язниць, а звідти повертаються далеко не всі”, — зазначив Сергій Гайдай.

Чиновник пояснив, що такими методами окупанти переслідують дві мети.

“Одна — це залякати місцеве населення та обмежити можливість витоку інформації щодо розміщення складів, техніки та особового складу. А друга — це боротьба з власними дезертирами, залякування. На сьогодні все це робиться таким напівкустарним методом: коли вони ловлять своїх дезертирів або беруть відмовників, які не хочуть іти на фронт як гарматне м’ясо, їх спочатку віддають кадировцям. Ті далі роблять уже все, що захочуть, починаючи від фізичної розправи аж до смерті, закінчуючи просто насильством у найжорстокіших формах”, — констатував голова ОВА.

Читайте також: Як розвиватиметься ситуація на Донбасі та Південному напрямку – прогноз експерта

Огляд думок експертів

Як зараз розвиваються події на Донбаському фронті? Яка ситуація спостерігається в районі Бахмута? Чи буде масштабний наступ російських військ у Донецькій і Луганській областях. Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREЕДОМ обговорили:

• член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, полковник запасу, командувач Аеромобільних військ України (1998 — 2005 рр.) Іван Якубець;
• військовий експерт, учасник миротворчих місій у Косово та Іраку Сергій Грабський;
• військовий аналітик Олексій Гетьман;
• заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.

ІВАН ЯКУБЕЦЬ: На Донбаському фронті настала рівновага

— Зараз, в основному, ситуація завмерла, настала рівновага. Попри те, що Росія активно продовжує атакувати тактичними підрозділами наші оборонні рубежі на сході й на південному сході — у районі Бахмута, Соледара, Кремінної, напрямок на Запоріжжя — останніми днями це все свідчить про те, що вони видихнулися, і в них немає оперативного рівня розв’язання завдань.

Вони намагаються тактичними ударами штурмових груп від 100 до 150 — 200 осіб змінити тактичну зону оборони, вплинути на неї та відсунути наші війська на 200 — 500 метрів до нашої лінії оборони.

Тому така активність начебто є, але рухів фронту в бік кардинальної зміни територій немає.

Очевидно, російським військовим ставлять завдання такими ударами або наступальними діями тактичного масштабу змусити нас витрачати резерви для того, щоб ми не могли їх зосередити для нанесення сильного контрудару.

У них з’явилися сили та засоби [шляхом мобілізованих] для того, щоб проводити тактичні дії на кшталт розвідки боєм, штурмовими загонами для виконання тактичних завдань, але на невелику глибину, не більше кількох сотень метрів.

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Бахмут притягує до себе велику кількість росіян

— На сьогодні ми вийшли із Соледара на зайняті позиції, це було, загалом-то, усвідомлене рішення. І противнику не вдалося оточити наші підрозділи в місті, точніше, у тому, що залишилося від нього.

Противник продовжує тиснути, але тиск із півночі на Бахмут уже не настільки потужний, як він був раніше. Бої точаться в районі Червоної гори, противник намагається там ще просуватися, і тому в північному напрямку це не виглядає досить критично.

Але з південного напрямку в районі Ступочок тривають активні бої, і противник намагається прорватися в район цього населеного пункту, щоб перерізати трасу, яка є дорогою постачання з Бахмутом. І противник також намагається насідати на північно-східні околиці міста, прориваючись і туди.

Бої тривають, хлопці тримаються, і поки Бахмут стоїть, ми розуміємо, наскільки важливо триматися саме там. Тому що місто важливе тим, що це наша територія, і тим, що воно притягує до себе досить велику кількість противників.

Якщо ми говоримо про південний напрямок, про район Вугледара, де противник намагається здійснювати наступальні дії, то тут ситуація виглядає більш серйозно. Противник, усвідомлюючи загрозу, яка виходить від Вугледара, від його ліній постачання в районі Волновахи, намагається відкинути наші війська звідти.

Якщо підсумувати те, що відбувається на півдні, ми спостерігаємо численні точкові удари або спроби наступу на різних напрямках. Це свідчить про те, що противник або намагається промацати, наскільки сильна наша оборона, або намагається нас відвернути від чогось важливішого на інших ділянках фронту, імовірно, навіть від Бахмута.

Також можна говорити про те, що противник намагається відвернути нашу увагу від Кремінної, де наші війська, попри запеклий опір противника, продовжують просуватися в бік міста.

У Луганській області в районі Сватового російські війська зараз створюють дуже серйозне ударне угруповання. Противник може спробувати в найближчій перспективі атакувати українські сили у напрямку на Куп’янськ (Харківська область), маючи намір здійснити тиск на Харків.

Російське політичне керівництво усвідомлює, що час працює проти Росії. Тому можуть бути відчайдушні спроби завдати серйозного удару.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Під Бахмутом зараз іде окопна війна

— Зараз говорити про якісь суттєві пересування на полі бою, про якісь серйозні наступи з одного чи з іншого боку поки що не доводиться. Уже й американські дослідження, і британська розвідка, і наша говорять про те, що на фронті зараз спостерігається відносна пауза. Ні в Російської Федерації, ні в України немає таких сил для того, щоб зробити повномасштабний наступ.

Тому, за великим рахунком, можна говорити, що йдуть локальні бої, і наш наступ під Кремінною має локальний характер, це просування на кілька десятків кілометрів. Це не можна назвати якимось серйозним успіхом. Хоча, звичайно, це здорово, це правильно.

Біля Бахмута зараз відбувається окопна війна з невеликими просуваннями в один або інший бік. У Луганській області наші збройні сили просуваються вперед, а під Бахмутом навпаки — російським силам вдається просунутися через Соледар, і там ідуть запеклі бої. Тому говорити про якісь суттєві зміни на лінії фронту поки що неможливо.

Вони готуються, в принципі, до великого наступу, який анонсується і на січень — лютий, і на кінець весни — початок літа. Річ у тім, що і те, і те правильно. Путін же дав розпорядження своїм військам до 1 березня повністю захопити Донецьку і Луганську області, щоб вирішити якісь тактичні завдання щодо “спеціальної військової операції”.

Те саме можна сказати, що кількість мобілізованих і кількість техніки, яку вони збираються застосувати, будуть готові на травень — червень. Тому тут немає нестиковок — це два різні наступи, які готує РФ.

МИХАЙЛО САМУСЬ: Ні ракетні удари, ні атаки “вагнерівців” не принесли росіянам будь-якого успіху

— У листопаді — грудні фаворитами Путіна на військовому напрямі були Суровікін і Пригожин, вони пообіцяли йому виконати завдання хоча б про окупацію Донбасу до кінця року. Тоді були масовані ракетні удари по українській енергоінфраструктурі.

Мабуть, Путіну обіцяли, що Україна під впливом енергетичної та економічної криз разом із Європою почнуть підкорятися вимогам Москви, і на тлі військових успіхів Пригожина на Донбасі десь приблизно на початку року все це стане зрозумілішим для Росії.

Але ні масовані ракетні удари, ні зусилля Пригожина на Бахмутському напрямку не принесли ні оперативного, ні стратегічного успіху, і навіть тактичними просуваннями це складно назвати.

З одного боку Путін, вочевидь, вимагає перемоги, великого наступу та окупації хоча б Донбасу. Зараз російська армія намагається зафіксувати те, що в них є на інших напрямках, і проломити оборону ЗСУ на Донбасі, щоб десь до весни вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей і можливо навіть оголосити перемогу.

Тобто Путін може оголосити це перемогою і завершенням “спеціальної військової операції” і заявити Заходу та Україні, що вони готові до переговорів”.

Читайте також: Чим більше Росія втратить у битві за Донбас, тим меншим буде її загальний потенціал, – звернення президента Зеленського (ВІДЕО)