Більше, ніж просто “занепокоєність”: резолюцію країн НАТО про визнання терористичного режиму РФ оцінили експерти

Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом і закликала створити спеціальний міжнародний трибунал для покарання російських злочинців, серед яких мають бути не лише виконавці, а й найвище політичне керівництво.

У резолюції також враховано й інші побажання України. Наприклад, збільшення постачання озброєння, а також розробка конкретних механізмів, які дозволять Україні стати членом НАТО.

Згідно з документом, країни-учасниці НАТО мають надалі розробити шляхи стягнення репарацій з Російської Федерації за шкоду, яку було завдано Україні.

Окремо деякі країни на національному рівні вже визнали Росію спонсором тероризму. Наприклад, так зробили Латвія та Польща.

Європейський парламент у середу, 23 листопада, також має проголосувати за резолюцію, в якій РФ визнано державою — спонсором тероризму.

Ще один потужний партнер України — США робить спроби ухвалити аналогічне рішення. У вересні президент США Джо Байден відмовився включати Росію до списку держав — спонсорів тероризму. У Білому домі пояснили, що такий крок може спричинити послаблення підтримки України та поставить під загрозу експорт зерна. Проте до Конгресу США внесено три законопроекти про російську агресію проти України: про визнання РФ державою — спонсором тероризму та визнання дій Росії в Україні геноцидом.

В ефірі телеканалу FREEДOM експерти та чиновники поділилися своїми думками про те, що означає рішення Парламентської асамблеї НАТО.

• Ростислав Смирнов, радник міністра внутрішніх справ України
• Олександр Павличенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
• Єгор Чернєв, народний депутат України, голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО
• Андрій Сидельников, російський опозиціонер, політемігрант, лідер міжнародного руху “Говоріть голосніше!”
• Ксенія Смирнова, журналістка, ведуча телеканалу FREEДОМ

Якщо Росію визнано країною — спонсором тероризму, то…

Смирнов: Рішення про визнання РФ країною — спонсором тероризму, по-перше, посилює санкції. По-друге, є низка моментів, які покликані тиснути саме на співпрацю у секторі військово-промислового комплексу. І, по-третє, санкції також передбачаються для країн, які торгують із країною — терористом чи країною — спонсором тероризму. Тобто буде накладено санкції не лише на Росію, а й на Іран, який має задуматися над продажем дронів-камікадзе та іншої зброї.

Чернєв: Це дає базу та додаткові аргументи для ухвалення такого рішення в національних парламентах країн НАТО для того, щоб вони вже ухвалювали рішення про юридичні наслідки для РФ. Вони означатимуть ізоляцію та розрив будь-яких відносин із державою-терористом, тому що жодних стосунків із терористами не може бути. І економічні, і політичні, і дипломатичні, і культурні зв’язки мають бути зруйновані, розірвані після того, як національні парламенти ухвалять рішення щодо визнання російської сторони-терористам. Коли є таке колективне рішення, це надає більше аргументів для національних парламентів.

Усі резолюції, які приймаються в Парламентській асамблеї, мають рекомендаційний характер, але є політичним волевиявленням і показує, що західний світ готовий йти шляхом ізоляції Російської Федерації.

Павличенко: Парламентські асамблеї НАТО та Ради Європи насправді є консультативними. І їх рішення не мають обов’язкового характеру. Але керівні органи, які існують у структурі цієї організації, керуються рекомендаціями, які приймаються на їхніх Парламентських асамблеях. Тому це не просто “занепокоєння”. Йдеться про те, що формулюється позиція блоку на рівні кожної з держав. І це демократична складова діяльності НАТО. Надалі їхня політика формується з урахуванням цих рекомендацій.

Рекомендаційні документи, які приймаються тією самою Парламентською асамблеєю, не можуть зупинити бойових дій. Але водночас ми говоримо про те, що ця організація на найвищому політичному рівні прийняла для себе чітке рішення, що Росія є державою — терористом. Це було вперше зроблено за всю історію існування НАТО.

Сидельников: Це гарне, але, на жаль, пізнє рішення. Цим потрібно було займатися ще до початку активних бойових дій, які розпочалися 24 лютого. Чим швидше західні політики та західне суспільство зрозуміють, що режим, який сьогодні існує в Росії, має бути знищений, а не просто потрібно виграти, щоб Путін підписав капітуляцію, тим швидше над головами українців з’явиться мирне небо.

Протягом останніх двох місяців США працюють над визнанням РФ спонсором тероризму. Робота велася колишнім головою Палати представників США Ненсі Пелосі. Як поведеться Республіканська партія ми поки що не бачимо і не знаємо. Дізнаємося про це в найближчому майбутньому, тому що від позиції Сполучених Штатів залежить дуже багато.

У ухваленні подібних рішень Європа завжди була позаду США. Сьогодні Європа задає тон, і ми бачимо чудово, що парламенти різних країн уже визнали Росію країною — спонсором тероризму.

Якщо світ створює спеціальний трибунал для РФ, то…

Чернєв: Ми зараз проводимо досить широку провокаційну кампанію серед наших партнерів, щоб кожен із них підтримав нас потім уже на Генеральній асамблеї НАТО з приводу рішення про створення спеціального трибуналу, тому що це рішення має бути ухвалене саме Генасамблеєю. Рішення, ухвалені на парламентських асамблеях, теж дають більше підстав для підтримки національних представників у Генасамблеї ООН та спільного рішення щодо створення трибуналу.

Спеціальний суд буде факт агресії. Я нагадаю, що є міжнародний кримінальний суд при ООН, який також займається розслідуванням військових злочинів. І національне законодавство нам дозволяє також розслідувати це. Тому ми тут у зв’язці працюємо. Але, на жаль, керівництво Російської Федерації, президент, парламент, глава уряду, міністр закордонних справ, міністр оборони – усі мають імунітет. І у тому, щоб саме з них розслідувати злочини агресії, створюється спеціальний суд. І в принципі факт агресії довести набагато простіше, тому що всі чудово бачили виступи і Путіна, і так званої Ради безпеки РФ, які прийняли рішення розпочати військові дії або так звану “спецоперацію” проти України.

Смирнов: У ситуації з міжнародним трибуналом є один момент, який треба оминути.

Блоки безпеки, які були створені після Другої світової війни, в тому числі ООН та інші організації по-іншому трактували, хто є ворогом, потенційною загрозою тощо. Росія є членом Ради безпеки ООН. І лише цей орган може ініціювати відкриття політичного трибуналу у Гаазі. Ми, звичайно, розуміємо, що нам не вдасться ініціювати це, тому що Російська Федерація як член Ради безпеки ООН у будь-який момент може накласти вето.

Є декілька шляхів обходу цієї складності. По-перше, це може бути не лише суд Гааги, а частково Міжнародний кримінальний суд. А по-друге, йдеться про обговорення створення нового суду, який матиме трохи інші повноваження. Також можна виключити Російську Федерацію з ООН або змінити механізм голосування.

Павличенко: Притягнення до відповідальності не тільки рядових виконавців, а й вище військово-політичне керівництво РФ за агресію, що здійснюються, — це один з необхідних політичних кроків, які потрібні для того, щоб легітимізувати процес створення міжнародного трибуналу щодо притягнення Росії як країни — агресора, до відповідальності та засудження. Такі рішення не зупиняють військових дій, тим більше, що вони приймаються під час гарячих подій. Але це дуже чіткий сигнал для Росії, що вона сприймається і оцінюється. Вона вже отримала політичну оцінку та характеристику. Вона оцінюється як країна — агресор, як держава, яка звинувачується у скоєнні військових злочинів та злочинів агресії, насамперед. Тобто це держава, яка порушує норми міжнародного гуманітарного права. І вихід із цієї ситуації для Росії неможливий ані військовим шляхом, ані шляхом дипломатичних переговорів. Вона не може бути відпущена без того, щоб покарати. І те, що Росія продовжує терористичну діяльність чи, скажімо, свою злочинну діяльність, це ще посилює ситуацію компенсації та розплати у майбутньому.

Починається зимовий період та відключення електрики. Крім незручностей, вони можуть становити і ризик для життя, для окремих груп населення. Це частина тієї політики, яка здійснюється в Росії для того, щоб, власне кажучи, через тиск на громадянське населення змусити прийняти її пропозицію про якесь врегулювання конфлікту. Але іншого врегулювання, окрім як поставити Росію на коліна, змусити підняти її руки, змусити заплатити репарації та видати всіх військових злочинців для того, щоб вони заслужили покарання, немає.

Рішення про те, що Росія має покарати і для цього має бути створений спеціальний трибунал — це теж фактично новела для цієї організації. І це дуже сильне політичне рішення, яке знайшло підтвердження на рівні кожної з делегацій, бо за проголосували всі 30 країн без винятку. Вона може бути посилена і на рівні Європейського Союзу, і так само на рівні Організації Об’єднаних Націй, тому що ці держави є досить сильними, авторитетними, і вони демонструють позицію, яка об’єднує навколо себе не лише держави — члени Північноатлантичного блоку, а й досить велика кількість держав, які їм симпатизують та підтримують з ними дипломатичні відносини.

Смирнова: Головне не так визнання, як те, що за цим піде. Якщо раніше ми обговорювали з експертами, що поки що це лише символ, то тепер принаймні західні країни вже розуміють, навіщо вони це роблять. Це відкриє можливість для того, щоб приймати на законодавчому рівні якісь подальші рішення, щоб ще до створення цього трибуналу можна було створювати прецеденти для притягнення до відповідальності, щоб збирати доказову базу. І я так розумію, що це буде вже на рівні європейської спільноти.

Доказова база збиратиметься до створення трибуналу, бо вже відкрито заявлено, що це рішення буде першим кроком до визнання Володимира Путіна військовим злочинцем. Це вже акт, на підставі якого змінюватимуться окремі законодавчі норми Європейського Союзу, посилюватиметься відповідальність, яка потім у трибуналі буде у вигляді конкретних рішень суду.

Читайте також: Визнання Росії країною-спонсором тероризму матиме наслідки для її економіки, — Денисенко (ВІДЕО)