Безповоротні втрати й дефіцит “гарматного м’яса”: прихована мобілізація у РФ в огляді експертів

Втрати, яких зазнає російська армія під час свого вторгнення в Україну, змушують керівництво держави-агресора поповнювати особовий склад за рахунок примусово мобілізованих громадян Російської Федерації.

Експерти вважають, що незабаром у Росії почнеться нова хвиля мобілізації. При цьому, у 2023 році до лав російської армії планують призвати близько 400 тисяч контрактників.

Мобілізація чи контракт?

Згідно з даними Головного управління розвідки (ГУР) України, щомісяця в Російській Федерації в рамках так званої прихованої мобілізації щомісяця призивають близько 20 тисяч осіб. Значна частина з них направляється для участі в бойових діях на території України.

При цьому, моральний стан мобілізованих громадян РФ залишає бажати кращого. Як свідчать численні аудіоперехоплення розмов російських військових, окупанти зазнають величезних втрат в Україні, а заповнити їх для армії РФ — дуже велика проблема.

До військкоматів росіян зазивають під різними приводами. Так, у Карелії чоловікам пропонують прийти в РВК для уточнення даних. У Тюмені та Алтайському краї повістки роздають із вимогою з’явитися на перевірочні збори.

В Оренбурзі також масово роздають повістки. Але співробітники військкоматів стверджують, що це відбувається нібито через помилки, які виявили під час проведення осінньої мобілізації минулого року.

Правозахисники та юристи запевняють, що єдиний спосіб не потрапити під мобілізацію — узагалі не мати справи з військкоматами та не брати до рук повістку.

“Просто відмовлятися або їхати. Є багато шляхів цього не робити. Знову ж таки, ви бачите, що жодної справи не відкрито, ніхто не посаджений до в’язниці за ухилення не тому, що ніхто не ухиляється, всі ухиляються”, — розповів директор відділення Free Russia Foundftion на Південному Кавказі.

Торішня мобілізація похитнула суспільну довіру громадян Російської Федерації до своєї держави і стала причиною втечі з країни мільйона росіян.

Як зазначив російський опозиційний політик, ексдепутат Держдуми РФ Дмитро Гудков, напередодні президентських виборів, у яких, як очікується, братиме участь нинішній лідер РФ Володимир Путін, для російської влади важливо уникнути нової відкритої хвилі мобілізації.

“Звісно, я це виборами не вважаю, але, проте, Путін напевно хоче залишитися при владі після 2024 року, тому мобілізація триває без будь-якого оголошення, вона відбувається в межах чинного указу, який був підписаний Путіним ще 21 вересня 2022 року. Потихеньку вони намагаються збирати, не привертаючи зайвої уваги”, — підкреслив Гудков.

Крім цього, у Кремлі заявили, що сподіваються призвати до лав російської армії близько 400 тисяч контрактників.

Як вважає політичний експерт, соціолог і публіцист Ігор Ейдман, ця цифра нереальна, і є черговою дезінформацією для прикриття нової хвилі примусової мобілізації в Росії.

“Це те ж саме, що намагалися зробити рік тому, ми пам’ятаємо, вони це намагалися зробити влітку, наприкінці весни — набрати й заткнути дірки в російській армії. Регіонам давали рознарядки, але ці плани не спрацювали, люди не хочуть воювати, тому що розуміють: це вкрай небезпечно, і ймовірність того, що вони загинуть або стануть інвалідами – велика. У них немає жодної ідейної мотивації”, — пояснив експерт.

Читайте також: Спочатку повістка, а потім диплом: як у Росії набирають нових мобілізованих на війну в Україну (ВІДЕО)

Думки експертів

З якою метою в РФ проводять приховану мобілізацію? Кого з росіян збираються призвати на контрактну службу? Чи позначиться якось додатковий призов російських громадян на війні РФ проти України? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Юрій Федоров, кандидат історичних наук, професор Празького університету, військовий експерт;
• Андрій Каракуц, голова громадської організації “Центр прикладних досліджень”;
• Олексій Левченко, заступник головного редактора російського видання “Верстка”;
• Андрій Сидельников, лідер міжнародного руху “Говоріть голосніше!”.

ЮРІЙ ФЕДОРОВ: У російській армії немає офіцерського резерву

— Якщо брати формальні критерії, то в російську армію можна набрати ще щонайменше кілька мільйонів осіб. Але ж питання не в тому, чи можна зігнати таку кількість людей у військові табори і в казарми.

Питання в тому, як організувати цей натовп абсолютно ненавчених людей або людських істот, які не розуміють, що їм робити в разі військових дій тощо.

Російська адміністративна система володіє всіма інструментами насильства, і може людей зганяти на що завгодно. Але ж питання в тому, що це буде абсолютно неефективний захід.

Для того, щоб перетворити натовп на бойові одиниці, потрібен командний склад, потрібні офіцери. Якщо ви закликаєте ще 100 тисяч осіб рядових або сержантів, вам потрібно мати 10 тисяч офіцерів. І це статистика. Без командного складу, без офіцерського корпусу армія — це не армія, це безпорадний натовп, який схильний до всіляких кримінальних проявів. Це досить добре відомо, особливо в Росії.

Безповоротні втрати армії РФ на початок січня, згідно з американськими оцінками, які помітно нижчі (на 30%), ніж дані Генерального штабу Збройних сил України, становлять 200 тисяч осіб. Зараз, звісно, набагато, на десятки тисяч більше.

Ну, значить, ось якась кількість із них, і це не одиниці, і не сотні, а тисячі офіцерів загинули. Значить, потрібно шукати їм заміну. А звідки цю заміну взяти? З військових училищ? Минулого року російські військові училища випустили 14 тисяч молодих лейтенантів.

За планами Шойгу (Сергій Шойгу, міністр оборони РФ, — ред.), потрібно збільшити сухопутні війська — не ракетні війська, і не військово-морський флот, а саме сухопутні і повітряно-десантні війська. Ось ті самі частини і з’єднання, які кинуті в бій, я навіть би сказав, у таку пекельну м’ясорубку в Україні.

Звідки брати офіцерів — незрозуміло. Беруть, закликають офіцерів із запасу. Але ми-то знаємо, що це за офіцери. Це люди, які закінчили військову кафедру в цивільних вишах років 5, 6, а може, 10 або 15 тому, і які благополучно забули те, чого їх навчали, якщо їх узагалі чогось там навчали. Взагалі професійного офіцера потрібно готувати як мінімум три роки, так як готують у військових училищах.

Що стосується “вагнерівців”, то їх можна розділити на дві групи. Перша група — це професійні найманці, у літературі їх називають “пси війни”. Це люди з такою особливою психікою, яким війна подобається. Але до того ж за цю війну, за їхню участь у війні платять дуже хороші гроші — кілька тисяч доларів на місяць.

Вони воюють за великі гроші. Ось у цьому їхня і сила, і слабкість. А слабкість полягає в тому, що гроші їм потрібні для того, щоб їх витрачати, а для цього потрібно залишитися в живих. Ну і бажано з руками, з ногами і не з пробитою головою.

А ось в Україні ситуація для “вагнерівців” зовсім інша, і вони це вже почали розуміти, як я припускаю. І, відповідно, охочих померти навіть за великі гроші вже не так багато. Це якось суперечить одне одному. Якщо вас уб’ють, то, отже, грошима скористається хтось інший, а не ви. Такі люди є, але їх небагато.

Ув’язнені — це зовсім інша категорія. Це люди, які сподіваються на диво. Що вони виживуть, отримають помилування і звільнення від кримінальної відповідальності. Здебільшого, це люди з дуже важкими статтями: вбивства, зґвалтування та інше. Це відморозки, простіше кажучи.

У них є надія на диво. Але чудес взагалі-то не буває, або вони бувають дуже рідко, тому їх убивають у великій кількості. І кажуть, що останнім часом приплив охочих померти в Україні став меншим, і для засуджених краще у в’язниці відсидітися, ніж іти в цю важку війну в Україні, де ймовірність загибелі досить велика.

Я думаю, що такі мотиви і визначають поведінку цих людей. Зрозуміло, що ув’язнені, які потрапляють до Пригожина або до якихось інших ПВК, сподіваються на те, що вони виживуть після шести місяців або року служби. Ну, “надії юнаків живлять”. Я думаю, ці надії будуть здійснюватися тільки в одиниць.

АНДРІЙ КАРАКУЦ: Кремль запустив конвеєр для знищення росіян

— Загалом, Кремль не зупиняв попередню хвилю [мобілізації]. Усе, що відбувається, пов’язано з тим, щоб якраз у прихованому режимі продовжувати поповнювати війська, і не допускати хвиль якихось протестів.

Російська Федерація обрала свою стратегію — це стратегія використання людських хвиль для наступу і проривів.

Я не бачу, як може змінитися ця стратегія, і чи зможуть з’явитися якісь нові тактичні методи у РФ. Тому Кремль обрав таку стратегію, і для цього йому потрібні ресурси.

Вік призовників, як на мене, підіймають для того, щоб трохи зменшити можливий протестний потенціал через призови студентів, які навчаються. 18-19-річні солдати ще недосвідчені, вони не пройшли достатньою мірою армійську підготовку. І кидати їх одразу на фронт було контрпродуктивно.

Таке перенесення і підвищення призовного віку — з 18 до 21 року і до 30 років — зроблено для того, щоб максимально використати людей, яких можна буде і швидше навчити, і мобілізація яких не призведе до протестів і заворушень. І водночас триває наголос на те, щоб брати людей, які вже служили в армії, мають якусь попередню підготовку.

У цьому випадку це вже конвеєр, який працює безперервно для знищення росіян.

Тут логіка така, щоб не створювати якісь нові великі комплекси для підготовки, а використовувати вже наявну інфраструктуру. Одна з версій, чому у РФ не оголошують чергову велику хвилю мобілізації, а продовжують попередню, полягає якраз у тому, що в Росії просто немає можливостей для того, щоб готувати велику кількість солдатів одночасно.

Тобто йде підготовка частинами, які одразу перекидаються на фронт або кудись у тилові райони. Згідно з тією інформацією, яка є, тих кадрових військових і призовників якраз дуже часто використовували проти їхньої волі. У 2022 році під час наступу на Київ використовувалися якраз молоді призовники 18 чи 19 років.

Це свідчить про те, що в російській армії особливо не думають про те, хто це, і ставляться до своїх власних солдатів як до м’яса.

У чому ідея призовників? У тому, що після того, як вони пройдуть якийсь курс підготовки, їм запропонують відразу вирушати на лінію фронту, підписувати контракт. І насамперед тут іде простий грошовий інтерес: якісь соціальні гарантії, зарплата і всі виплати, пов’язані з військовою службою.

Схема сама зрозуміла, і я не сумніваюся, що російська армія буде дуже активно використовувати якраз призовників. Я думаю, тут буде якраз упор на те, щоб пропонувати ось ці преференції.

Але зараз уже в Російській Федерації вже є дуже багато відмовників, зокрема у військових частинах, які не хочуть їхати в Україну. Тут уже працюватиме спеціальний військовий суд, який намагатиметься цих відмовників якось використовувати по-іншому. І є вже повідомлення про те, що їх передають у підпорядкування ПВК “Вагнер”, а потім їх перекидають на фронт як людське м’ясо.

ОЛЕКСІЙ ЛЕВЧЕНКО: В армії РФ проблеми з особовим складом

— Те, що відбувається зараз у Росії, це, звісно, не та хвиля мобілізації, яку проводили восени 2022 року. Зараз відбувається підготовча робота.

На сьогодні російська армія, дійсно, як і раніше, має серйозні проблеми з особовим складом і навіть тих людей, яких призвали, виявилося недостатньо.

По-перше, частина з них уже вибула, і частина з них у принципі насилу продовжує або утримувати лінію фронту, або це якісь не дуже успішні атаки, які ми спостерігаємо останні місяці.

Звичайно, російським військовим хотілося б більше людських ресурсів. З огляду на проблеми, які були восени, коли російські військкомати розсилати повістки, кликали людей, щоб вони прийшли щось уточнити, а в цей час їх намагалися завербувати добровольцями чи контрактниками, нова хвиля мобілізації не видається чимось нездійсненним.

І є деякі дані, що є конкретні плани, що за весну мають зібрати не одну сотню тисяч добровольців. Тобто спочатку планується набрати добровольців, і якщо вже ця історія не вдасться, скоріш за все, тоді почнеться вже повноцінна нова хвиля мобілізації.

АНДРІЙ СИДЕЛЬНИКОВ: Третя фаза мобілізації в Росії почнеться в травні

— Процеси мобілізації в Росії, дійсно, якісь приховані. Я б навіть назвав це тихою мобілізацією без особливого акценту медійності. Вона зараз триває, активну фазу чекаємо, напевно, у травні.

На сьогодні ті мобілізовані, яких призвали з 21 вересня, проходять навчання.

Хтось уже повернувся в поліетиленових мішках, хтось зник безвісти. Навчання йде, в основному, на базах у Білорусі, ну і в Російській Федерації теж.

Більшість із тих, кого мобілізовано, навчаються, але частина вже була одразу кинута на фронт. І там досить великі втрати, які зараз ніякі експерти не можуть порахувати та визначити, тому що ця інформація в Російській Федерації закрита. Щоденні втрати підраховуються різними аналітичними групами.

Ну і потрібно нагадати, що з 21 вересня з Росії виїхало на сьогодні вже понад 2 млн осіб. І водночас той мільйон осіб для мобілізації, який позначений в указі Путіна, він ще досяг тільки менше половини. Наскільки мені відомо, там мобілізовано 450 тисяч осіб, але це дані на минулий місяць. Просто зараз через “тиху” мобілізацію дуже складно порахувати загальну кількість.

Тобто перша [фаза] була активна. Друга фаза, яка почалася після Нового року, досить тиха. І третю — активну — фазу ми чекаємо десь до травня, коли вже кинуть на фронт цих ось тих, хто навчається, щоб вони вбивали українців.

Межа цієї мобілізації — мільйон громадян, який позначений на секретному сьомому пункті указу [Путіна] про мобілізацію.

Скажімо так, це не те, що він хоче відправити, а це та кількість людей, яких Путін, як це м’якше сказати, поклав, чи що.

А межа з боку суспільства — це 500 тисяч поліетиленових мішків. Коли кількість убитих перевалить за цю цифру, ось тоді це буде межа.

Так, це цифри. Але країна надто велика, населення надто велике. Тому менші цифри, загалом-то, непомітні, тому що мобілізація йде по всій країні все-таки широка.

Якби в якомусь конкретному регіоні викосило 100 тисяч осіб, тоді б по-іншому говорили. А у зв’язку з тим, що в рамках мобілізації в кожен населений пункт надходять певні рознарядки щодо кількості мобілізованих жителів, вона проходить, загалом, непомітно.

Читайте також: Мобілізація під виглядом укладення контрактів: як у Росії набирають чоловіків на війну проти України (ВІДЕО)