Боротьба за права російськомовних, денацифікація, бажання покласти край домінуванню США у світі — РФ у різний спосіб намагається виправдати розв’язану нею війну. За словами кремлівських чиновників, Україна для західних країн — лише “плацдарм для придушення Росії”, інформує UA.
“Наша спеціальна військова операція покликана покласти край безоглядному розширенню та безоглядному курсу на повне домінування США та під ними інших західних країн на міжнародній арені”, — заявляв міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Глава дипвідомства звинуватив Вашингтон у грубих порушеннях міжнародного права, а Захід у латентному расизмі. Росія шукає союзників серед країн, також незадоволених політикою США. Наприклад, Китай відмовився засудити агресію Кремля. Там навіть заявили, що це НАТО та Сполучені Штати довели ситуацію до критичної.
“Китайсько-російські відносини витримали нове випробування міжнародною ситуацією, що змінюється, зберегли правильний напрямок прогресу і продемонстрували стійкий імпульс розвитку”, — повідомив міністр закордонних справ Китаю Ван І.
Китай відкрито не підтримував Росію у війні проти України. Там, як і раніше, закликають до діалогу між сторонами. Проте інформаційна політика Пекіна не за Захід. На початку війни з’явилася офіційна директива, що попереджає ЗМІ не повідомляти інформацію, “несприятливу для Росії або таку, що співчуває Заходу”.
“Китай залишається таким дуже потужним критиком США. І ця критика, і ця інформація, яка розповсюджується, — Китай активно працює і в Азії, і в Африці. Тому такі ідеї активно поширюються в цих регіонах. Також залишається великою проблемою антиамериканізм, який укоренився в багатьох лідерів Азії та Африки. Цьому сприяла і політика Америки, політика Джорджа Буша”, — вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
У Латинській Америці частина країн засудили вторгнення в Україну, наприклад, Аргентина, Колумбія та Чилі. Деякі лідери в регіоні висловили співчуття Кремлю. Так, президент Венесуели Ніколас Мадуро запропонував “повну підтримку” та відкрито розкритикував західні санкції, попри публічні заяви на підтримку України. Дві найбільші демократичні країни Латинської Америки — Бразилія та Мексика — не поспішають вживати рішучих заходів проти російського вторгнення. Президент Мексики відмовився запроваджувати санкції проти РФ.
“Ми не вважаємо, що війна стосується нас. І ми вважаємо, що найкраще сприяти діалогу для досягнення миру”, — заявив президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор.
Історичні відносини з Росією ще з часів СРСР, співпраця з Москвою у питаннях озброєння та нафти дали свій результат. Індія відмовилася засудити дії Кремля та ввести санкції проти Росії.
Серед тих, хто не виступає проти політики РФ, також є представники багатьох африканських країн. Наприклад, у березні цього року президент ПАР Сіріл Рамафоса звинуватив НАТО у війні в Україні і заявив, що чинитиме опір закликам засудити Росію.
“Війни можна було б уникнути, якби НАТО протягом багатьох років прислухалося до попереджень своїх лідерів та офіційних осіб про те, що його розширення на схід призведе до більшої, а не меншої нестабільності в регіоні”, — висловився він.
А в Кенії такої позиції не поділяють.
“Ця ситуація нагадує мені про нашу історію. Кенія, як і майже будь-яка інша країна Африки, народилася з уламків однієї з імперій. Кордони наших держав креслили не ми, а чиновники в столицях далеких колоніальних метрополій: Лондоні, Парижі та Лісабоні. Якби в момент оголошення незалежності ми вирішили добиватися таких кордонів для наших держав, які показували б їхню етнічну, расову чи релігійну однаковість, ми б досі, через багато десятиліть, вели криваві війни”, — заявив напередодні вторгнення РФ в Україну постійний представник Кенії в ООН Мартін Кімані.
Зростання зв’язків Африки з Росією більшою мірою пояснює позицію деяких лідерів регіону. Але такі рішення також можуть показувати їхні антизахідні настрої. Сьогодні, на думку експертів, африканські лідери намагаються стратегічно збалансувати свої відносини з Росією та США. Проте позиція країн може докорінно змінитися. І йдеться не лише про ситуацію на полі бою.
“Переважна кількість країн Азії та Африки орієнтуються на позицію ключових держав, у тому числі на Індію, Китай. Від їхньої позиції, у великому сенсі, залежать і їхні рішення. Є аспект, який може мати серйозний вплив. Це, звичайно, продовольча безпека. Україна завжди була доброчесним партнером у цих країнах і ніколи цим не користувалася з огляду на те, що Україна постачала великі обсяги продовольства. І ось цей аспект не може не змушувати ці країни визначатися”, — резюмував Ігор Семиволос.
Читайте також:
Сомалі загрожує голодна смерть через посуху та блокування українських портів Росією
Експорт українського зерна — маршрути, ризики, гарантії