У Росії вкотре провалили дедлайн випуску імпортозаміщених цивільних літаків кількох моделей. Про це пише видання The Moscow Times із посиланням на повідомлення російських чиновників. Поставки пасажирських літаків МС-21 перенесли на 2025 рік, а Superjet 100 та Іл-114-300 — на 2026 рік. У Міністерстві промисловості і торгівлі пояснили провал “технічними складнощами”. При цьому, як повідомляють анонімні джерела, літак МС-21 за характеристиками поступатиметься заявленим раніше параметрам: дальність польотів скоротиться з 5 тис. до 3,5 тис. км, а пасажиромісткість знизиться майже вдвічі, інформує FREEДОМ.
Авіабудування в Росії – галузь, яка найбільше постраждала від введення західних санкцій. Залежність від імпортного обладнання та висока залученість кваліфікованих кадрів зробило її вразливою.
Ще восени 2022 року Міжнародна організація цивільної авіації позначила Росію червоним прапорцем. Це означає, що інші держави можуть відмовити російським літакам у використанні їхнього повітряного простору через аварійний стан бортів.
“Ми постійно бачимо помпаж двигунів, двигуни виходять з ладу, значна частина літаків уже стоїть. На державному рівні дозволений канібалізм — тобто одні літаки збирають за рахунок інших. Ну і їхня кількість, звісно ж, зменшується. Щоб говорити про виробництво — так, справді, у них було кілька проєктів, які починали навіть будувати. За великим рахунком весь цей розвиток після санкцій зупинився, тому що складові літаків на 90% складаються із західних комплектуючих”, — каже авіаційний експерт Василь Шевченко.
Про проблеми в російській авіації раніше заявляли і в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ). У результаті кіберспецоперації української розвідки розсекречено гігабайти звітів Федерального агентства повітряного транспорту Росії.
“Протягом січня 2023 року в цивільній авіації Росії було зафіксовано 185 авіапригод. Близько третини кваліфіковано як інциденти різного рівня небезпеки. Лідером тут став російський близькомагістральний літак “сухий superjet” — 34 проблемних випадки… Через брак потужностей і спеціалістів у Москві намагаються переорієнтувати обслуговування літаків на Іран, де відповідні роботи здійснюють “кустарно” без відповідної сертифікації”, — з повідомлення ГУР МОУ.
Провалилося й хвалене імпортозаміщення. Виявилося, що створити замкнутий цикл виробництва Росія не здатна — випуск вітчизняних цивільних літаків знову відклали. Швидше за все, не востаннє.
“Через вісім років після обіцянки глави “Ростеха” Сергія Чемезова поставляти вітчизняні літаки МС-21 російським авіакомпаніям лише одній з них вдалося отримати першу модель, але вона виявилася пластмасовою іграшкою. У 2009 році на авіасалоні МАКС-2009 виробник заявив про плани поставити виробництво літаків на потік до 2016 року. У лютому 2019 року глава “Ростеха” Сергій Чемезов повідомив, що строки запуску в серійне виробництво МС-21 зсуваються на кінець 2020 року, у січні 2022 року він знову переніс терміни — вже на 2024 рік”, — пише видання The Moscow Times.
Коштом дотацій з державного бюджету торік вдалося утримати ціни на авіаперельоти всередині Росії, проте кількість рейсів це зберегти не допомогло. Пасажиропотік значно знизився.
“Питання тільки в тому, коли настане повний колапс. Можна довго обговорювати, наскільки це все триватиме, але, за великим рахунком, участь у технологічних процесах, по-моєму, Росія завершила. Якщо брати на прикладі менш технологічних галузей – автомобілів, то, за великим рахунком, усі західні виробники з Росії вийшли, і вони нині насилу можуть виробляти старий автомобіль “Нива”, — наголошує Василь Шевченко.
Крім браку комплектуючих, існує ще одна проблема для російського авіабудування — дефіцит фахівців. Відтік кваліфікованих кадрів відчувають на собі буквально всі високотехнологічні галузі.
З початку повномасштабної війни Росії проти України з країни-агресора виїхали близько 2,5 тис. наукових співробітників провідних вищих навчальних закладів. Уже в перший рік війни кількість учених у Росії впала до історичного мінімуму.
Читайте також: Нові санкції від США та ЄС: чи вдасться Росії обходити й ці обмеження — думки експертів