Авдіївку оборонятимуть як Бахмут: чому окупанти перемикнутися на інше місто — думки експертів

“Найгарячішою точкою” на військових фронтах України залишається Бахмут, який російські війська без успіху намагаються захопити з серпня минулого року. Там і зараз тривають кровопролитні бої, і Збройні сили України (ЗСУ), як і раніше, тримають оборону цього міста.

Однак останніми днями у військових зведеннях дедалі частіше робиться акцент на ще один населений пункт Донецької області. Це невелике місто Авдіївка, що розташоване неподалік окупованого Донецька. Його росіяни намагаються взяти під свій контроль ще з 2014 року.

Саме Авдіївка стала зараз пріоритетною ціллю для російських військ, які намагаються взяти місто в кільце і запекло обстрілюють позиції української армії в самому місті та його околицях.

Авдіївка — під прицілом окупантів

За даними Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу окупаційні війська продовжили наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках.

Так, на Бахмутському напрямку українські захисники відбили 22 атаки.

На Авдіївському та Мар’їнському напрямках російські окупанти вели наступальні дії в районі кількох населених пунктів, включно з Авдіївкою.

Начальник Авдіївської міської військової адміністрації (МВА) Віталій Барабаш 27 березня повідомив, що на той момент місто безперервно обстрілювали російські війська.

“Дуже гаряче навколо міста на позиціях, у самому місті. Це виражається в десятках обстрілів по місту, в сотнях обстрілів по позиціях біля Авдіївки, навколо міста. Це інколи 10-12, інколи й більше ракет у місто і по позиціях”, — розповів глава МВА.

Однак через два дні, за слова Віталія Барабаша, ситуація в Авдіївці трохи змінилася

“Загалом, у нас другу добу спостерігається дуже серйозне зниження активності. Це виражається у зменшенні кількості обстрілів по місту, зменшенні кількості ракетних ударів по місту і по позиціях. Єдине, що не зменшується, це кількість штурмових дій”, — зазначив чиновник.

Віталій Барабаш вважає, що зменшення обстрілів пов’язане з накопиченням боєкомплекту в окупантів.

“Те, що вони не зупиняють штурмові дії, це вони просто намагаються тримати в напрузі лінію фронту. А відсутність такої великої кількості обстрілів, як по позиціях, так і по місту, — найімовірніше, триває накопичення боєкомплекту для якогось серйознішого, напевно, масованого удару”, — наголосив голова Авдіївської міської військової адміністрації.

На сьогодні в колись 33-тисячній Авдіївці залишилося близько 2 тисяч осіб, з початку березня виїхали ще 180 місцевих жителів.

“Евакуація цивільного населення триває, але вихід із міста — це “дорога смерті”, ділянка дороги контролюється російськими військами, по якій вони можуть негайно відкрити вогонь”, — сказав Барабаш у коментарі CNN.

Крім цього, Авдіївка перебуває в так званій “червоній зоні” — в’їзд у це місто заборонений усім цивільним особам, включно з акредитованими журналістами та волонтерами.

“Авдіївка знаходиться в “червоній зоні”, тому відвідування і в’їзд представників преси, навіть акредитованої, заборонені. Це стосується і волонтерів. У зв’язку із загостренням ситуації в місті та біля міста. Є наказ про пряму заборону на відвідування. Тому зберігаймо спокій: прийде час — усе покажемо, усе розповімо”, — заявив Віталій Барабаш.

Читайте також: Чи може Росія спробувати знову наступати на інших напрямках — думка Коваленка

Думки експертів

Чому російські окупанти після Бахмута вирішили перемикнутися на Авдіївку? Чи зможуть ЗСУ не допустити оточення міста? Яке значення має захоплення Авдіївки для армії РФ? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.), генерал армії України;
• Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.);
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.);
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Іван Киричевський, експерт Defense Express.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: ЗСУ не дають ворогу наступати на Авдіївському напрямку

— Останніми місяцями ми дуже чітко фіксуємо, що саме Бахмут, Авдіївка, Вугледар, Кремінна — це вирішальні напрямки для наступу військ агресора.

Ми вже говоримо про зменшення кількості завдання удару противника і біля Бахмута, і в Авдіївці, і, тим паче біля Вугледара. Тобто можна сказати, що ресурси противника вичерпуються.

Хоча вони атакують ще багато, але кількість обстрілів уже менша. І навіть артилерія, ракетні системи — вони ще б’ють, але не стільки, як було, наприклад, 10-15 днів тому.

Путін давав одразу вказівку захопити Бахмут, починаючи з 9 травня минулого року. Крайній термін — до 1 січня, це завдання ставилося Пригожину, який мав на той час захопити це місто.

Після цього команда була дана Шойгу і Герасимову — це було 24 лютого, 1 березня і тепер 1 квітня. Тобто нічого не виходить, і Путін уже відчуває, що він програє.

Ситуація зараз кульмінаційна, вже прийшли ніби до екватора, але цей екватор працює на Україну. Усі зусилля, які ми зараз робимо зі знищення військ, вбивають основні стратегічні ресурси ворога, насамперед живу силу, ракетні системи, набагато зменшується кількість боєприпасів, перекривається логістика.

Ми не тільки перемелюємо сили, ми відтягнули їх на себе, не дали можливість наступу ні на Авдіївському, ні на Вугледарському напрямках, ні в районі Кремінної, ні, тим більше в Запорізькій області.

ВІКТОР ЯГУН: Авдіївку оборонятимуть за тим самим принципом, що й Бахмут

— Не виключено, що російські окупанти спробують хоча б в Авдіївці провести якісь оперативні дії з просуванням уперед. Але треба розуміти, що якщо в Бахмуті ситуація, якщо не стабілізувалася, то трошки вщухла, то в напрямку Авдіївки, Мар’їнки йде активізація бойових дій.

Це проба пера місцевих підрозділів, які намагаються використати тактику випаленої землі і валів атак з боку штурмовиків, що була використана в захопленні на тому ж напрямку.

Є інформація, що в Авдіївці буде відключено електрику, мобільний зв’язок, комунальні послуги. Уже почалася евакуація комунальників, які намагалися підтримувати місто в більш-менш нормальному стані.

Це свідчить про те, що місто переходить у повну бойову ситуацію і триматиме оборону за тим самим принципом, що й Бахмут.

В Авдіївці росіянам буде набагато складніше, там дуже щільно стоїть наша оборона, яка тримається ще з 2015 року. Прорвати її просто так, якщо не вийшло в перші дні активної фази війни, їм буде дуже складно.

З Мар’їнкою важче, вона фактично знищена як місто, але там теж є наші дуже сильні оборонні укріплення. Маючи той потенціал, який зараз є у противника, я ну думаю, що вони зможуть якось змінити ситуацію на цих лініях фронту.

Те, що вона там погіршилася, що стало набагато жорсткіше, це очевидно. Але навіть самі бійці, які передають інформацію з полів, кажуть, що триматимуться до кінця і противнику, попри всі його зусилля, нічого не вдасться зробити.

ІГОР РОМАНЕНКО: Якщо Бахмут вистояв, то вистоїть і Авдіївка

— Росіяни, як на початку наступу на півночі України, так і зараз на сході переоцінюють свої сили. Тому розкидають ці сили на великій протяжності фронту. В цьому випадку на сході, це 1 200 метрів, але в них не виходить, ресурсу не вистачає.

Тому спробували стратегічно підняти прапор у Бахмуті. Але ми бачимо, що далі Соледара в них не вийшло, і, напевно, навряд чи вийде.

Росіянам треба десь щось показувати. Наступ у Вугледарі провалений, Соледар — далі не вийшло, тому тепер нова спроба.

Їм здалося, що зараз є хоч одне місце слабке, і вони порахували, що це Авдіївка.

Тому російські війська перекинули туди для зосередження свої ресурси, і постараються хоча б там показати якісь результати.

Наше керівництво все це знає, на цьому напрямку відпрацювали, певні резервні сили дають.

Як Бахмут вистояв, так само вистоїть і Авдіївка. Ми дуже на це сподіваємося.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Війська РФ видихаються з наступом біля Бахмута та Авдіївки

— На сьогодні ворог кидає досить серйозні сили в районі Бахмута, але російські війська стикаються з досить серйозним і запеклим опором Збройних сил України, які ведуть боротьбу фактично за кожен дім.

І одна частина боїв там відбувається безпосередньо в районі колишньої міської забудови, а друга – на околиці, в північній і південній частинах міста, де російські війська без успіху, але все ж таки намагаються замкнути кільце навколо Бахмута. Але їм це не вдається.

Російські війська зазнали нищівних втрат на цьому напрямку. Це стосується вже не тільки ПВК “Вагнер”, там на сьогодні перебувають вже і парашутно-десантні війська, а також мотопіхота, яка також зазнає величезних втрат.

Питання взяття Бахмута стало для російських військ уже символічним, оскільки вони ведуть за нього кровопролитні бої вже практично дев’ять місяців. При цьому, вони не можуть досягти жодного успіху на цьому напрямку.

Тому для них Бахмут уже став не символом якихось військових досягнень, якихось там тактичних, оперативних успіхів, а винятково питанням, щоб поставити галочку про те, що вони все-таки змогли досягти перемоги.

І зверніть увагу, що минув рік від моменту повномасштабного вторгнення, і яка відбулася еволюція з російськими військами: від “захопити Київ за три дні” і взяти під контроль усю Україну в той чи інший спосіб до того, щоб узяти Бахмут за дев’ять місяців.

Я хочу нагадати, що ще десь наприкінці лютого російські війська вже готували пропагандистські ролики про те, що вже Бахмут узято, він упав, і українські війська відходять, а російські війська наступають. Але все це довелося відкласти.

Загалом, мені здається, що російська армія поступово виснажується. Попри те, що зараз для армії РФ ще певна ініціатива зберігається, загалом помітно, що вони видихаються зі своїм наступом і в районі Бахмута, і в районі Авдіївки, і на захід від Кремінної.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Бахмут став символом остаточної ганьби російської армії

— Ті підрозділи [ЗСУ], які беруть участь в обороні Бахмута, на цьому плацдармі були від початку сконцентровані, зосереджені. Тобто фактично не йде якихось надмірних витрат інших ресурсів.

Так, звичайно, є ротаційні елементи, вони відбуваються. Так, є втрати, які змушують задіяти інші ресурси. Але коли я чую таку заяву, що це вичерпала ресурс, армія — ні, абсолютно.

Щодо символізму хочу нагадати іншу фортецю, яку можна порівняти з Бахмутом за термінами утримання — це Донецький аеропорт (ДАП).

Українські військові тримали оборону ДАПу 242 дні, і російські окупанти весь цей час не могли самостійно захопити той об’єкт. Тільки потім уже відбулося виведення наших підрозділів.

І в цьому контексті Донецький аеропорт став ганьбою для Росії, оскільки це перша фортеця, яка настільки довго трималася — довше, ніж Брест, і не тільки.

І Бахмут у цьому випадку вже своєю героїчною обороною перекриває оборону Донецька. І хоча їх неможливо якось навіть співвідносити, але він сам по собі є настільки масштабним символом, що нівелюють репутацію самої російської армії.

Коли згадуватимуть про Бахмут, то в його контексті згадуватимуть російську армію: колосальні втрати, 10 місяців боїв і, по суті, нівелювання всього потенціалу та обмеження постачання на інших плацдармах. Тобто пастка, в яку потрапила російська армія.

Звичайно ж, російська пропаганда буде якось намагатися все обертати у свій бік, і споживач інформаційного фастфуду, звичайно, може це з’їсти. Але людина, яка думає і має критичне мислення, одразу бачить, що в цій історії щось не те.

ІВАН КИРИЧЕВСЬКИЙ: В Авдіївці у російської армії перспектив менше, ніж у Бахмуті

— З одного боку, складно сказати, що в Бахмуті ситуація стабілізувалася. Лунають повідомлення навіть від наших офіційних осіб (наприклад, командувача Сухопутних військ [Олександра] Сирського) про те, що росіяни намагаються домогтися там якихось тактичних успіхів.

З іншого боку, перенесення зусиль на Авдіївку там теж спостерігається. Росіяни зрозуміли, що намагатися вийти на кордон Донецької області не зовсім раціонально з урахуванням тих жахливих втрат, яких вони там зазнали. Тому вони намагаються взяти Авдіївку.

Чому у них не виходить? Тому що Авдіївка відрізняється від Бахмута тим, що там є великі промислові об’єкти, в той час, як Бахмут — це просто невеликий районний центр з переважно житловою забудовою.

Тому там у росіян ще менше перспектив, ніж під Бахмутом. Але говорити про те, що ситуація під Бахмутом повністю стабілізувалася, якось дивно.

Крім того, що росіяни нераціонально розподіляють свої ресурси, так ще й командування Сил оборони України грамотно користується недоліками противника, що спрощує становище наших військ.

Читайте також: Російські війська продовжують намагатися зімкнути кільце навколо Бахмута, — Мусієнко про обстановку