Атомна енергетика, діаманти, ЗМІ, нафтопродукти: що ЄС може включити до 10-го пакету санкцій проти Росії

Ілюстративне фото: slovoidilo.ua

Європейський Союз готує 10-й пакет санкцій проти Росії, підтвердила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. За її словами, ЄС ввів найдієвіші санкції за всю історію, внаслідок яких російська економіка “занурюється в рецесію на десятиліття, а її індустрія позбавляється сучасних та критичних технологій”.

Але ключове завдання нового санкційного пакета щодо країни-агресора — боротьба з обходом обмежень як самою РФ, так і третіми країнами, з якими вона намагається співпрацювати.

“Десятий раунд буде зосереджений на тому, щоб закрити лазівки, покінчити з цими обходами і мати величезні наслідки для тих, хто обходить санкції Євросоюзу”, — підкреслила Урсула фон дер Ляєн в інтерв’ю CNN.

13 січня Reuters з посиланням на чиновників ЄС повідомляв, що 10-й пакет санкцій планують підготувати до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 24 лютого.

За даними журналістів видання, Польща та Литва закликають країни ЄС запровадити санкції проти атомного сектора Росії. Україна, ув свою чергу, попросила Євросоюз включити до списку санкцій і “Росатом”, проте Угорщина такі обмеження поки блокує.

“Наразі одним з пріоритетів буде введення нарешті санкцій на атомну енергетику та атомні енергоресурси, які експортує Росія і, відповідно, індивідуальні санкції на весь топ-менеджмент “Росатому”, оскільки ми всі бачимо, як РФ вкрай небезпечно та терористично поводиться на нашій Запорізькій атомній електростанції”, — зауважила аналітикиня Київської школи економіки Юлія Павицька.

Також з неофіційних коментарів стало відомо, що обговорюються додаткові обмеження проти російських пропагандистських медіа та нові відключення банків РФ від SWIFT.

Крім того, в лютому цього року набуде чинності ембарго на російські нафтопродукти. А це, на думку експертів, сильно вдарить по російській економіці. Уряду доведеться зупиняти нафтопереробні заводи та заморожувати свердловини, тому що нафту просто не буде куди подіти.

“Російська економіка є досить простою. Вона залежить від нафтогазових доходів. З одного боку, вони використовували це як шантаж, а з іншого — це їхня ахіллесова п’ята. Щоразу, коли в Росії падають нафтогазові доходи, вона потрапляє у кризу та рецесію”, — додала Павицька.

На думку експертів, російська економіка зможе витримати поточний рік за рахунок фонду національного добробуту. Однак гроші на війну у Росії можуть закінчитися вже до 2025-го.

“Ми вважаємо, що запас є приблизно на 2023-2024 роки. Починаючи з 2025-го, ситуація стає дуже тривожною. І в цей момент, мабуть, буде використано шостий інструмент — це вилучення грошей у населення. Тоді можуть виникнути обов’язкові облігації для населення. Ось це останній інструмент”, — сказав доктор економічних наук Росії Ігор Ліпсіц в інтерв’ю “Настоящему Времени”.

За даними Bloomberg, в Мінфіні РФ оцінили прямі втрати від західних санкцій в сотні мільярдів доларів. У внутрішній доповіді відомства не наводиться загальна оцінка збитків від санкцій. Але відомо, що тільки золотовалютні резерви Росії заморожені на суму понад 300 млрд дол.

Які обмежувальні заходи Євросоюз може включити до 10-го пакету антиросійських санкцій, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

  • радник президента України з економічних питань Олег Устенко;
  • голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський;
  • експерт з міжнародних відносин Богдан Ференс.

Олег Устенко: В 10-му пакеті санкцій проти РФ ми очікуємо, зокрема, запровадження цінової стелі на нафтопродукти та обмеження щодо ядерного сектора

— Логіка всіх санкційних пакетів з боку Євросоюзу включає, з одного боку, урізання будь-яких доходів РФ для того, щоб не було можливості отримувати ці кошти до держбюджету і потім використовувати для фінансування війни проти України. Друге завдання — змусити до прийняття рішень, пов’язаних з тим, що економічний фронт повністю програний. Відповідно, вести таку війну неможливо, і краще відступитися та приймати ті рішення, які Росії радять Україна і весь цивілізований світ.

Нагадаю, що санкції були дуже великі. Вони починалися з заморожування понад 300 млрд золотовалютних резервів Центробанку РФ, які перебували за межами країни. В даному випадку ми говоримо про 1/5 їхнього ВВП, який був накопичений якщо не за десятиліття, то за довгі роки. Ці гроші давав змогу накопичити енергетичний сектор… Потім були серйозні санкції, пов’язані з фактично повним відключенням Росії від міжнародного ринку фінансування капіталу.

Цього року у них вже виникли серйозні проблеми, пов’язані з дефіцитом держбюджету… Згідно з мізерною торішньою статистикою, ця цифра становила понад 3 трлн руб., але вона мінімум на 30% вища.

Якби не було цього кроку, росіяни могли б ходити на зовнішні ринки та позичати там гроші.

Ще один серйозний удар: Росію відключили від міжнародного наукового обміну. Це означає, що вона повністю відсічена від доступу до нової техніки та технологій.

І наступний пакет санкцій якраз вписується в цю загальну логіку. В останньому пакеті особливо можна виділити введення цінової стелі на нафту, яка боляче вдарила по надходженнях до держбюджету. Скажімо, держбюджет на 2023 рік був розрахований з урахуванням ціни нафти в 70 дол. за барель, а насправді має бути переорієнтований на ціну в 40 дол. за барель.

Ми хотіли б бачити в цьому пакеті запровадження аналогічної цінової стелі на нафтопродукти, насамперед, на дизель. Це знову ж таки обрубає важливі статті доходів держбюджету Росії, а також поставить під сумнів сенс використання їх власних нафтопереробних заводів.

Бажано також було б побачити в 10 пакеті санкції щодо ядерної промисловості та ядерної енергетики РФ. Це активно обговорюється. І справді обговорюються обмеження в енергетичному секторі Росії, формування додаткових списків, а також лазівки, які РФ намагається знайти для отримання коштів в держбюджет.

Насправді ми не можемо зараз чітко проаналізувати ті резерви, які є в Росії. До 24 лютого вони мали близько 450-500 млрд дол. резерву. З них повністю згоріли 350 млрд дол. При хорошому розкладі у них залишилося від 50 до 150 млрд дол. резервів — це більш ніж мало для такої країни, як Росія.

Більше того, ці залишки частково у вигляді золота, тому що вони активно переводили свої позиції у золото. Повертаючись до питання санкцій: проблема Росії полягає в тому, що золотовалютні резерви використати на зовнішньому ринку практично неможливо. Заборона купувати російське золото була в перших пакетах санкцій.

Це означає, що їхнього золота достатньо для внутрішнього споживання або для спроб продажу тим країнам, які не приєдналися до санкцій. Але будь-яка країна все-таки прагматик — ніхто при здоровому глузді не забажає виступити проти такого мейнстриму, щоб не потрапити під так звані вторинні санкції за окремими пунктами. Вони більш ніж активно діють.

Дійсно, у них є китайський юань, але його не так багато. Продажі юаня нічого не означають. Вони намагалися підтримувати свій курс, згладжувати коливання…

Один із знакових виступів в Давосі — президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона заявила, що на Росію чекають серйозні економічні проблеми і катастрофа мінімум на найближче десятиліття. Ну, читай, десятиліття. І ці проблеми пов’язані з тим, що російській економіці фактично не дозволять більше розвиватися.

В лютому готується великий, 10-й пакет санкцій, а також можна працювати за дев’ятим пакетом, тому що встановлена гранична ціна на нафту підлягає постійній ревізії у бік зниження, що далі продовжуватиме обрізати доходи РФ.

І ось Росія фактично загнана у кут. З одного боку, це неможливість розвиватися в довгостроковій перспективі, бо немає доступу ні до технологій, ні до техніки — а їхній паралельний імпорт дуже часто придушують, і придушать в 10-му пакеті санкцій. Це означає, що будь-хто, хто буде в цьому задіяний, підлягає вторинним санкціям. З іншого боку, це кошти. Вийти на зовнішні ринки не можна, інвестиції в країну дорівнюють нулю. Більше того, будь-якими правдами та неправдами багато росіян, в тому числі грошові мішки, намагаються вивозити свої кошти. В даному випадку ми можемо говорити про кошти середнього та малого бізнесу, а не про кошти російської номенклатури, тому що вони або вже перебувають під арештом — це 150 млрд дол., або підпадуть під арешт в найближчому майбутньому.

Незважаючи на браваду Москви, санкції діють і серйозно б’ють по російській економіці. Це відключає можливості фінансування військової машини — день війни проти України коштує Росії близько 1 млрд дол. А лише за рахунок нафти втрати склали щонайменше 300 млн в день… До цього можна сміливо додати ще 100 млн збитків від дизеля, а також комплексний удар за всіма іншими напрямками. Таким чином кошти є тільки на силовий блок.

Відсутність грошей стане серйозним викликом для Центробанку Росії, тому що в такому випадку ввімкнеться друкарський верстат. І тоді інфляція, яка була торік в Росії на рівні близько 12%, цілком може бути трансформована не в очікувані ними 5% в 2023 році, а в десятки відсотків.

У випадку Росії я оперую цифрою 3% падіння минулого року і 4-5% падіння в цьому. Наприклад, Іран понад 40 років перебуває під санкціями. Якщо порівнювати рівень життя іранського населення зараз і в досанкціонному 1978 році — вони все ще знаходяться нижче того рівня, з якого стартували. І падіння вони мали протягом 10-15 років — таке мляве по 2-3-4-5%. Приблизно таку ж історію готує для звичайних росіян зараз їхнє керівництво.

Ігор Бураковський: В антиросійських санкціях важливі не лише самі обмеження, а й координація дій щодо управління ними

— Насамперед, хочу сказати, що кожен наступний пакет санкцій викликає все більше дискусій в Євросоюзі. Це зрозуміло, тому що санкції переходять на вищий рівень.

Тепер щодо очікувань. З того, що сьогодні є в пресі, можна говорити, що йдеться про сім основних пунктів. Перший — це обмеження щодо сектора атомної енергетики та “Росатому”. До цього “Росатом” був такою священною коровою, проти якої нічого не робилося. Це, напевно, пов’язано з позицією Угорщини, на території якої “Росатом” будував два атомні енергоблоки.

Причому цікаво, що ці санкції реалізовуватимуться в два етапи. Перший — це обмеження на постачання технологій, різноманітних фінансових операцій з об’єктами російської атомної енергетики, які, зрештою, призведуть до повного блокування будь-яких контактів з атомним енергетичним сектором Росії.

Другий — це заборона на торгівлю діамантами. Це звучить трохи наївно, порівняно з обмеженнями на атомну енергетику. Це той захід, проти якого традиційно виступала Бельгія, один з найбільших виробників ювелірних виробів, в тому числі з огранювання діамантів — це подолано. Це було досить серйозне та стабільне джерело експортних доходів для РФ.

Також це розширення списку товарів подвійного призначення, відключення від SWIFT нових банків, нові заборони щодо діяльності російських ЗМІ на території ЄС — на сьогодні кільком десяткам росЗМІ вже заборонили мовлення. А основне питання — зниження цінової стелі на нафту. І мені здається, що також уперше чітко та артикульовано прозвучить питання щодо санкцій ЄС проти Білорусі.

[Законне вилучення на відновлення України заморожених активів російського Центробанку на суму 300 млрд дол.] — це одна з довготривалих економічних дискусій. Вона виникла практично відразу після запровадження санкцій на державні і не лише державні активи РФ, що знаходяться за межами російської юрисдикції.

Спочатку підхід був такий, що теоретично це можливо, але сьогодні це перейшло в практичну площину. Скажімо, в Канаді вже було ухвалено відповідний закон, який дозволяє передавати заарештовані активи країни-агресора постраждалій країні. Далі там йде велика юридична формула, як вона зазіхала на суверенітет країни-жертви.

Але тут є політико-юридичні аспекти. Перший полягає в тому, що країни хочуть ухвалити рішення, наприклад, на рівні Євросоюзу щодо можливості такої практики, яка стане частиною внутрішньої санкційної політики ЄС. А другий крок — це ухвалення відповідних законодавчих актів на рівні окремих країн. Думаю, саме в цьому і вся проблема. Бо — хочемо ми того чи ні — але є певні процедури, зокрема, щодо застосування санкцій та прийняття рішень щодо них.

Щодо санкційного саміту, який пропонує група Єрмака-Макфола: це дуже важливо, бо в світі все взаємопов’язане. Якщо, наприклад, 54 країни, які входять до антиросійської коаліції, реалізують санкції, а такі великі гравці, як Китай, Індія, деякі країни Латинської Америки не реалізують… Це створює можливості для обходу санкцій.

Санкції — це не тільки самі заходи, але ще два важливі пункти: координація дій та управління санкціями з боку країн, які їх безпосередньо запроваджують, а також міжнародна дипломатія, мета якої полягає в тому, щоб країни пасивно приймали санкції, навіть за відсутності політичного засудження військової агресії РФ проти України.

Тобто якщо всі не постачають певні види товарів, то ми це також не робимо. З урахуванням глобалізації в світі і тієї особливої ролі РФ у світовому поділі праці, такого роду форуми та рішення є дуже важливими для мобілізації всього світу, в тому числі в економічній протидії російській агресії.

Пропозиція Київської школи економіки [про новий пакет нафтогазових санкцій напередодні впровадження 5 лютого ембарго на нафтопродукти в Євросоюзі] — ефективна та робоча ініціатива, але не нова. Заради справедливості слід зазначити, що ця тема досить давно обговорюється в експертній спільноті. Саме заслуга Київської школи економіки в тому, що її сформулювали та намагаються реалізувати як позиції України, зокрема, на переговорах щодо санкцій. Далі — питання політики та того, як це можна буде реалізувати.

Якщо говорити в цілому, Росія — нафтогазова держава з усіма наслідками, що звідси випливають. І тому обмеження нафтогазового сектора є дуже важливим заходом для позбавлення Росії економічного потенціалу для ведення війни.

Друге — те, що пов’язане з вторинними санкціями. РФ для обходу ембарго сьогодні активно використовує різноманітні схеми з купівлею танкерів, зміною прапорів. Тут також мають бути санкції, щоб таку напівтіньову діяльність юридично переслідувати.

Ну, і нарешті останній момент. Думаю, нам дуже важливо добиватися розширення списку технологій та комплектуючих подвійного призначення. Чим ширшим буде цей список, тим менше можливостей для російського військово-промислового комплексу створюватиме озброєння.

Крім того, слід говорити безпосередньо про механізм управління санкціями. Щоб припинити російський експорт, існує пропозиція створити систему реєстрації та відстеження російських товарів, умовно кажучи, від поля до прилавка. Такий механізм діє в сільському господарстві ЄС, коли можна чітко зрозуміти, звідки прийшло зерно та як воно вирощувалося. Тобто, практично на кожну партію зерна є відповідний паспорт.

https://youtu.be/ZU44_ZeH_UA?t=7939

Богдан Ференс: В 10-му пакеті хотілося б побачити ефективніші обмеження в контексті технологій для зниження військового потенціалу РФ

— [Заява Урсули фон дер Ляєн про західні санкції, які занурюють російську економіку в рецесію на десятиліття] — це контекст санкційної політики, яка має свою послідовність. Санкції спрямовані, в першу чергу, на те, щоб країна, що реалізувала агресію, не мала можливості фінансувати свою армію і технологічно створювати ті чи інші види озброєння.

Тому санкції справді мають більш довгостроковий характер. Хоча нам в Україні хотілося б бачити набагато швидші результати санкційної політики, бо вже далеко не перший місяць триває війна, і буде 10-й пакет санкцій. І хотілося б, щоб це мало більш ефективний, відчутний результат — не лише в економічному, а й в технологічному, насамперед, військовому контексті для зниження потенціалу Росії як країни-агресора.

Також подивимося, яким чином буде запроваджено обмеження з боку наших західних партнерів та ЄС, які б не допускали обходу цих санкцій. Ми чудово розуміємо, що Росія користується сірими та чорними схемами для торгівлі з третіми країнами, а також так званими юридичними прокладками для отримання тих чи інших продуктів, можливо, навіть технологій. Повинні бути ефективніші інструменти запобігання існуванню та реалізації таких схем.

Прямий ефір