Втратив зір, але не силу духу: як ветеран із Вінниці впорався з важким пораненням (ВІДЕО)

Вікторія та Іван. Скріншот: uatv.ua

Іван Шостак, 35-річний ветеран війни з Вінниці, попри свою незрячість мріє відкрити свій власний масажний кабінет і вести повноцінне життя. Для збору необхідних коштів на масажний стіл він виготовляє вироби з глини, плануючи використовувати виторг від їхнього продажу для реалізації своєї мрії, інформує FREEДОМ.

Під руками Івана шматок глини швидко перетворюється на форму горнятка. Ветеран зазначає, що коли він працює на гончарному крузі, забуває про все погане.

“Ще потрібно витягати, стінки ще товсті. Біля основи теж багато ще глини, яку потрібно витиснути і підняти вгору”, каже чоловік, продовжуючи паралельно працювати над горнятком.

Зір Іван втратив 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку в Донецькій області.

Чоловік вступив до лав Збройних сил України (ЗСУ) ще 2015 року і служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді в Донецькій області. Після завершення контракту він повернувся до цивільного життя, проте в серпні 2022 року мобілізувався вдруге і знову вирушив захищати Україну, вже у складі 77-ї десантно-штурмової бригади.

“Я вибрався на край посадки, щоб спостерігати. Побачив велике скупчення противника і те, що вони готуються до прориву. Але в них на “секреті” хтось сидів і мене побачили. Я почав відходити, і з третього пострілу з ручного протитанкового гранатомета (РПГ) вони влучили в мене. Осколок пройшов через перенісся і розрізав око навпіл. Моє ліве око зараз зашите”, розповідає Іван.

35-річний незрячий ветеран опанував гончарство за 4 місяці. Мистецтво для чоловіка стало одним із методів адаптації та реабілітації після поранення.

“Сидячи за кругом і глиною я відпочиваю морально. Це мені приносить задоволення, тим більше коли добре виходить. Насамперед це підтримка небайдужих людей. Я відчуваю, що я не покинутий, я потрібен суспільству. У мене є зайнятість”, ділиться ветеран.

Працює Іван під наставництвом художниці Вікторії, яка побачила в ньому потенціал.

“Я прийшов на майстер-клас Вікторії, вона побачила мої руки і сказала: хлопче, з тебе буде сенс. Запропонувала приходити сюди як на терапію. І ця терапія переросла в повсякденне заняття, яке припало мені до душі”, зізнається Іван.

В активі гончара-початківця вже понад 70 робіт.

“Гончарство будується на відчуттях. Нам не потрібні очі, не потрібна візуалізація, нам потрібно відчувати. Навіть якщо я хочу якусь нову форму, я маю відчути її руками, взяти в руки. Тут не про те, щоб зробити з них [ветеранів] майстрів, або змусити їх що-небудь зробити. А про те, щоб вони трохи забули про погане, переключилися на іншу роботу”, пояснює засновниця артпростору Вікторія Ніколаєва.

Крім гончарства, чоловік навчається мистецтва масажу і мріє відкрити власний кабінет у Вінниці. Саме тому він створює вироби з глини, щоб продати їх на благодійній виставці-аукціоні та використати зароблені гроші на купівлю масажного столу.

Чоловік зазначає, що в такий спосіб він прагне своїм прикладом показати, що життя триває навіть після важких поранень, і яким воно буде в майбутньому, залежить тільки від людини.

Читайте також: 12-річна українка, яка втратила обидві ноги, візьме участь у Бостонському марафоні (ВІДЕО)

Прямий ефір