Окупанти тиснуть на Бахмутському напрямку — воїни ЗСУ розповіли, як стримують ворога (ВІДЕО)

Російська армія почала перекидати частину своїх сил з Авдіївки на Бахмутський напрямок. За даними Генштабу Збройних сил України, армія РФ концентрує свої сили біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та на напрямку Часового Яру. На цій ділянці фронту противник не знижує інтенсивності застосування тактичної та безпілотної авіації. Як українські військові протидіють атакам загарбників на Бахмутському напрямку — в репортажі журналістів телеканалу FREEДОМ.

Українські артилеристи активно використовують самохідну артилерійську установку (САУ) 2С1 “Гвоздика” для роботи по противнику, який перебуває на позиціях за містом Часів Яр Донецької області. Дальність її стрільби на цьому напрямку — близько 10 км.

Дмитро, старший офіцер батареї, військовослужбовець 42-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, на фронті вже два роки. Його завдання — постійно стежити за моніторами, картинку на які виводять українські безпілотники. У разі потреби за заданими координатами підрозділ відпрацьовує по цілях установкою “Гвоздика”. Завдяки онлайн-трансляції результат роботи видно одразу.

“Знищення живої сили і техніки противника. Знаходять наші льотчики, передають координати. І ми вже за тими координатами працюємо”, — розповідає Дмитро.

Його підрозділ допомагає українській піхоті стримувати натиск російських загарбників на Бахмутському напрямку.

“Раніше йшли по три-чотири людини, а зараз їх стали возити машинами, у трохи більших кількостях, і просто закидають як “м’ясо”. Вони беруть кількістю. Багато обстрілів….УАБ-ми закидають. Зараз щодня чути, як по Часовому Яру стріляють. Прилітає. Останнім часом вони активізувалися. Плюс у РФ “вибори”. Значить — обов’язково має бути якесь “досягнення”. Але я думаю, що ми їм із цим ніяк не допоможемо. І буде все навпаки. Досягнення будуть тільки за нами. І тільки перемога”, — сказав український військовий Дмитро.

Його колега, Дмитро, командир гармати. Каже, що 2С1 “Гвоздика” — гармата хоч і не нова, але працює справно і показує результати. Щоправда, іноді ламається.

“Уже й гусянку натягували на місце, і клин затвора перебирали. Все було. І витягали машину, тягнули з позицій. Вона не хотіла їхати. Але є наказ — біжиш до машини і працюєш. Потім уже, коли приходиш, відчуваєш, що втомився. Ти знаєш, що там попереду хлопці, за яких ти несеш відповідальність. Вони чекають того, що ми їх будемо підтримувати. Від нас теж багато чого залежить”, — поділився український захисник.

Оскільки російські окупанти знову активізували штурмові дії на Бахмутському напрямку, в українських артилеристів багато роботи. Бувають дні, коли навіть на перерву немає часу.

“Пару днів тому, коли був інший екіпаж, хлопці, які стояли цілий день, можна сказати, не виходили з гармати. Тільки прийшли — і знову в бій, стріляти. Зараз у нас трохи легше. Але постійно готові. Сидиш уночі так, як є, тільки й того, що роззувся, і чекаєш, можна будь-якої миті бігти до гармати і стріляти”, — розповідає Дмитро.

Андрій, військовослужбовець 42-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, на фронті близько року. Каже, що до цього в бойових діях участі не брав. Зізнається: перший час адаптуватися складно.

“Із цивільного життя в армійське — це зовсім не те, що хотілося б. Завжди є накази, розпорядження, які ти не можеш не виконати. Навіть якщо вони тобі не подобаються”, — зазначив боєць.

До нового року підрозділ міг бути задіяний близько 10 разів на день. Тепер же доводиться робити 50 і навіть 70 пострілів “Гвоздики” на добу. Захисники тримали оборону в Кліщіївці, Андріївці і зараз — у районі Часового Яру. Кажуть, ландшафт тут непростий, що ускладнює маскування.

“Зараз тривають більш активні бої. Окупанти почали дуже активно лізти. Дуже хочуть забрати Часів Яр. Вони витрачають багато живої сили. Саме нею тиснуть, тиснуть і тиснуть. Також зараз більш активізувалася їхня артилерія. І ми працюємо на придушення, — і в два, і в три рази більше”, — розповів військовослужбовець 42-ї окремої механізованої бригади ЗСУ з позивним “Лев”.

Він на фронті з 2015 року. Каже, що дуже б хотів спробувати працювати на іноземних артилерійських установках. Але і за допомогою “Гвоздики” вдається давати гідну відсіч противнику, вважає військовий.

Найбільше український захисник мріє повернутися додому, до рідних. Але, каже він, і на фронті хтось має бути.

“Кожна людина хоче повернутися до родини живою та здоровою. Також і на мене чекають удома — дружина, батьки. Кожен сім’янин хоче до своєї родини. Звичайно, ти сумуєш, але я так хочу сказати: хтось має бути тут. І захищати нашу Батьківщину — Україну”, — наголосив військовослужбовець ЗСУ.

Читайте також: Як працює українська артилерія на Бахмутському напрямку — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)