“Рамштайн” — ноу-хау XXI століття і вже є складовою майбутньої системи колективної безпеки, — Саакян 

Контактна група з оборони України, відома як формат “Рамштайн”, багато в чому є ноу-хау XXI століття. За духом і за механізмами такий формат відповідає викликам сьогодення. Про це сказав політолог Олег Саакян в ефірі телеканалу FREEДОМ.

“Рамштайн”, крім озброєння, багато в чому є взагалі ноу-хау XXI століття. Існуюча архітектура гарантування колективної безпеки виявилася родом із ХХ століття — дуже неповороткою, а часто податливою до блокування, наприклад, голосом однієї з країн. Вона була дуже складною бюрократично в ухваленні рішень, у зборі потреб і адаптації до них. Наприклад, танки є в одній країні, а запчастини — в іншій, фахівці — в третій”, — зазначив політолог.

Ані наявна структура НАТО, ані структури ЄС, ані будь-які інші не змогли впоратися з тими викликами, які виникли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вважає Саакян.

“Тому був створений свого роду ad hoc формат, який за духом і за механізмами відповідає викликам сьогодення. “Рамштайн” — це формат робочого селектора, на якому збираються, заздалегідь підготувавшись, збирають дані про можливості, формують порядок денний. А на зустрічі вже розписують: з вас тут — 10 танків, а з вас — обслуговування для них, від вас — логістика. І це вийшло за межі навіть Європи і країн НАТО”, — зазначив спікер.

На сьогодні, каже Саакян, це формат, який у собі акумулює ту частину світу, що називає себе цивілізованою, для якої демократія не є порожнім звуком.

“Це дозволяє ще й проявляти різний рівень рішучості різним країнам. Кожна з них включається тією мірою, якою справді готова. Це формат без ілюзій, без формалізованих, завищених очікувань. І, власне, він уже є цеглинкою майбутньої системи колективної безпеки та архітектури. Цілком імовірно, що він зміниться, але принципи, проявлені там, і механізми вже ляжуть в основу”, — вважає політолог.

Він також прокоментував значення договорів про співпрацю у сфері безпеки, які Україна підписала вже з низкою країн.

На думку політолога, ці документи є елементом нової архітектури безпеки, яка необхідна не тільки Україні, але й Заходу та світу загалом.

“Це приклад того, якими можуть бути договори про співпрацю і союзництво у XXI столітті. Адже всі прекрасно розуміють, що демократії слабкі процедурно. Адже завтра електоральна ситуація може змінитися. Свобода слова — нею можна маніпулювати під личиною свободи слова, використовувати свободу брехні, що роблять російські медіа. Можуть бути радикальні настрої. Усе це може впливати на ситуацію і, відповідно, союзницькі договори на кшталт Ялтинсько-Потсдамського сьогодні вже нефункціональні, їх легко саботувати”, — пояснив політолог.

Договір про співпрацю з Данією для України ще важливий і тим, що це ключова база з обслуговування F-16 у Європі, доповнив Саакян.

“Це країна, яка обслуговує всі F-16, які є в Європі. І тому дуже важливо було підписати цей договір. Адже саме Данія допомагає нам вибудовувати інфраструктуру для того, щоб Україна могла використовувати F-16. Ба більше, далі літаки необхідно обслуговувати. І це не просто польове обслуговування, а технічне, глибоке. Це все відбуватиметься, ясна річ, де”, — сказав спікер.

Читайте також: Спільне виробництво снарядів, передача F-16, систем ППО та дронів — підсумки 19-го засідання “Рамштайн” (ВІДЕО)

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підписали угоду про безпеку у Львові. У 2024 році допомога цієї країни становитиме щонайменше 1,8 млрд євро. Крім того, Фредеріксен заявила, що Данія зобов’язується підтримувати коаліцію щодо F-16, зокрема надати літаки, боєприпаси та тренажери.