Працевлаштування, гуманітарка, медичні та адмінпослуги, житло — у Дніпрі допомагають переселенцям з Луганщини (ВІДЕО)

Майже 193 тисячі жителів Луганської області за час розв’язаної Росією повномасштабної війни змушені були залишити свої домівки, оскільки 95% регіону тимчасово перебуває в окупації. Частина луганчан виїхали до інших країн, ті, хто залишився в Україні, живуть у 20 регіонах. 2023 року Луганська обласна військова адміністрація почала активно відновлювати доступ до всіх послуг, які були доступні людям до початку повномасштабного вторгнення. Як зараз вони живуть — бачила кореспондентка телеканалу FREEДОМ Наталія Гусак.

Переселенка Інна з сім’єю переїхала з Сєвєродонецька до Дніпропетровської області в березні 2022 року. Житло знайшли в приватному секторі в передмісті Дніпра. Після операції на серці її син отримав статус інвалідності. Підтримує сім’ю гуманітарний хаб.

“Якщо десь підробіток, і в нас свій двір. І такий, сильно занедбаний. Ну, нічого. Ми боремося. Дякую добрим людям, що створили взагалі цей центр. Тому що сюди ми точно знаємо, що ми приїдемо, і нам допоможуть”, — сказала Інна.

Також у хабі допомогли знайти постійну роботу для чоловіка Інни. Там щодня працює Луганська обласна служба зайнятості. Співробітниця служби Людмила Дудка до повномасштабного вторгнення Росії працювала в Сєвєродонецьку. Після переїзду до Дніпра місце за нею збереглося. Тепер жінка консультує переселенців із Луганської області з питань працевлаштування та професійної перепідготовки.

“Це пошук роботи, реєстрація безробітних, надання допомоги по безробіттю, видача ваучерів деяким категоріям громадян, надання можливості проходити навчання. Професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації”, — розповіла вона.

З роботою тепер і Олена. Після початку повномасштабного вторгнення жінка змушена була виїхати з Сєвєродонецька за кордон. У лютому 2023 року повернулася до України, оскільки в Дніпрі відновив роботу Сєвєродонецький Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), де Олена працювала раніше. Тепер ті, хто змушений був покинути все і виїхати через війну, можуть відновити документи та отримати послуги, які ще нещодавно їм були недоступні.

“Нещодавно під’єдналися до реєстру міграційної служби. І зараз можемо актуалізувати інформацію, видавати також виписки й актуалізувати цю інформацію, щоб люди могли самі отримати ці виписки з “Дії”. Це важливо, тому що не треба їхати до Дніпра, не треба їхати до хабів. Ми відновили свою діяльність у п’яти містах України”, — повідомила Олена.

В Україні вже вдалося відновити діяльність 14 луганських ЦНАПів у 27 гуманітарних хабах. Рубіжанська міська лікарня в Харкові, хірургічне відділення Луганської обласної лікарні в Лубнах Полтавської області, поліклінічне відділення Луганського обласного онкологічного диспансеру в Дніпрі — лікувальні заклади також розширюють спектр своїх послуг. Переселенка Анна до 24 лютого 2022 року працювала в аптеці в Кремінній. Після переїзду довго не могла знайти роботу. Нещодавно в центрі зайнятості побачила вакансію. Тепер вона — адміністраторка лікарні з її рідного міста, яка відновила діяльність у Дніпрі.

“Усі працюємо, уся сім’я працює, щоб були трохи кращі умови в нас”, — сказала переселенка.

Тепер родина Анни живе на орендованій квартирі. До цього жили в шелтері для луганчан. Його відкрили 2022 року як транзитний пункт. Жити в ньому можна було до 5 днів.

“Коли ж два роки повномасштабного вторгнення, то це люди більше тривалого перебування. Ті люди, які у важчих умовах, ніж інші. Це матері-одиначки, пенсіонери, люди з інвалідністю. Яким складніше знайти роботу, немає грошей на житло. І тому в такій атмосфері дружній ми й живемо”, — розповіла керівниця шелтеру для переселенців із Луганської області Анна Рясна.

Зараз у шелтері живуть 120 осіб. Для них створили публічний креативний артпростір, мультифункціональний коворкінг, де проводять курси, семінари та тренінги для внутрішніх переселенців. Лоліті переселятися довелося двічі. 2014 року з Алчевська виїхала до Лисичанська. А звідти у 2022-му — до Дніпра. Тут у шелтері й живе, й працює. Проводить творчі майстер-класи для дорослих і дітей.

“У нас є повна інтеграція, оскільки, окрім того, що тут займаються діти і дорослі ВПО саме з шелтера, приходять інші ВПО і містяни. Різного віку, і чудово, що вони беруть участь майже у всіх наших заходах”, — каже переселенка.

Поступово Луганська область готується до відновлення територій після деокупації. Від початку повномасштабної війни Росії проти України в регіоні зруйновано близько 80% доріг, об’єктів інфраструктури, підприємств і житлових будинків. І бути готовими до початку відновлення треба вже зараз, переконані в Луганській ОВА.

“Важко працювати, коли в тебе немає території, і в тебе все на майбутнє. Так, хочеться прийти і сказати: “Ми міст побудували”. Але в нас поки що немає такої можливості. І ми використовуємо ті можливості, які в нас є. Допомога ВПО та Збройним силам. Наразі так. Але щойно Сили оборони звільнять територію, збиратимемося і розповідатимемо про кількість відновлених мостів, побудованих шкіл, дитячих садків. Я в це вірю”, — заявив голова Луганської ОВА Артем Лисогор.

Поки що статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) мають майже 193 тисячі жителів Луганської області. Але вірять, що після перемоги України зможуть повернутися додому.

Читайте також: Як у Запоріжжі облаштувалися переселенці з особливими потребами — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)