Ще один ракетоносій РФ вийшов з ладу — удар ЗСУ по Керчі обговорюємо з експертами

Українська армія завдала ракетного удару по Керченському суднобудівному заводу 4 листопада. Збройні сили України (ЗСУ) потопили і пошкодили один із найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ “Аскольд” — носій крилатих ракет “Калібр”. 

Ушкодження отримав і суднобудівний завод “Затока”, у доці якого був корабель. Російське військове керівництво не одразу визнало удар по своєму об’єкту на окупованій території. Наслідки намагаються ретельно приховати, адже “Аскольд” — це стратегічно важливий корабель, який може обстрілювати ракетами українські міста, що так вигідно окупантам.

Найдальший ракетний удар ЗСУ

“Аскольд” — це малий ракетний корабель типу “Каракурт”, який може нести до 8 ракет “Калібр”. 

На супутникових знімках, які опублікували журналісти проєкту “Схеми”, можна побачити місце удару на заводі та військове судно, яке також виглядає пошкодженим.

Британська розвідка була вражена ударом по російському ракетоносію “Аскольд”. Судноремонтний завод “Залив” в окупованій Керчі розташований на відстані понад триста кілометрів від лінії фронту. Експерти визнають, що за 20 місяців війни РФ проти України це був найдальший ракетний удар з боку ЗСУ.

Російське міністерство оборони, яке спочатку стверджувало, що всі ракети було збито, а шкоди заводу завдано тільки уламками, пізніше заявило, що під час влучання ракети пошкоджено один із кораблів. 

Керченський завод “Залив” – одне з найбільших суднобудівних підприємств у Східній Європі. З 2020 року російські окупанти почали будувати на підприємстві авіаносні кораблі для ВМФ Росії. 

Читайте також: Один із найсучасніших кораблів ЧФ РФ пішов слідом за “Москвою”: що відомо про удар по суднобудівному заводу в Керчі (ВІДЕО)

Крим перестав бути безпечним місцем для російських кораблів? Думки експертів

Які наслідки удару по “Аскольду” для Чорноморського флоту РФ? Чи перестала Керч бути безпечним місцем для російських окупантів? Де тепер ВМС РФ ховатимуть свої військові кораблі? Відповіді на ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали: 

• Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил ЗСУ;
• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Андрій Риженко, капітан I рангу запасу ЗСУ, заступник начальника штабу ВМС з 2004-2020 рр.; 
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії Південь;
• Валерій Рябих, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії “Defense Express”;
• Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього.

ДМИТРО ПЛЕТЕНЧУК: Подальша доля корабля “Аскольд” — залишатися на заводі

— У корабля “Аскольд” дуже довга історія. Він найновіший і його навіть не встигли прийняти до складу флоту, тому що він не був добудований. Корабель не встиг пройти випробування і, схоже, вже не пройде. 

Проєкт корабля “Аскольд” — з 1990-х років. Росія була змушена до нього повернутися через санкції, накладені Україною 2014 року. Тоді було припинено постачання силових установок, які виробляли в Миколаєві. До проекту повернулися, тому що він передбачав будівництво із застосуванням російських компонентів. 

Корабель “Аскольд” будували нібито з елементами стелс-технологій (комплекс способів зниження помітності, — ред.), але у мене це викликає масу сумнівів. Але головне у нього — пускова установка для “Калібрів”. Це мав бути універсальний корабель класу “річка-море”. 

Нібито наявність стелс-технології не допомогла “Аскольду” і він зазнав ушкоджень від ракет, які все таки його виявили. Те, що корабель залишився на плаву, – не показник, що він буде боєздатний. 

Три кораблі серії “Каракурт” були побудовані на заводі “Залив” у Керчі: “Циклон”, “Аскольд”, “Амур”. “Циклон” із пусковими установками для “Калібрів” уже в строю, але вони не працюють. Корабель проходив випробування, його заряджали ракетами, але так і не запустили. А те, що він на плаву — це не показник. 

Подальша доля корабля “Аскольд” — залишатися на заводі. Напевно, його будуть розбирати. 

Пошкодження, які отримав завод “Залив”, можна ліквідувати. Але Росія перебуває під санкціями, тому після таких ударів потрібна велика кількість часу на відновлення. 

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Необхідно знищувати військову інфраструктуру Росії

— Україні потрібні далекобійні ракети для звільнення Кримського півострова. Вибухи, які сталися на території Керченського заводу “Залив”, — це підсумок роботи ракет SCALP (французька авіаційна ракета класу “повітря-земля”, — ред.). 

“Прильот” по заводу “Залив”, який привів у неробочий стан корабель “Аскольд”, — це лише частина видимих і очевидних процесів. Після анексії Криму 2014 року Росія вклала чимало ресурсів для того, щоб відновити і забезпечити повним завантаженням усі складові цього заводу, який виробляв чималу кількість бойових кораблів для потреб Чорноморського флоту РФ. 

Частина інфраструктури цього великого містоутворюючого підприємства Керчі зруйнована. Я думаю, те, що сталося, станеться ще раз. 

Важливо знищити військову інфраструктуру і підприємства оборонно-промислового комплексу Росії. Системна і методична робота по російських військових об’єктах, реалізація тактики “дрібних порізів” критично знижує бойовий потенціал армії РФ. 

Нинішня війна — це війна ресурсів. І що більше ми знищимо ресурсів ворожої армії, то меншими здібностями вони володітимуть.  

АНДРІЙ РИЖЕНКО: У Керчі посилюватимуть систему ППО і маскування кораблів

— Епіцентр удару припав на причал. Якби така ракета влучила прямо в корабель, то він би зазнав більш сильних руйнувань. Ми бачимо, що ушкоджень зазнав саме лівий борт, де були елементи управління і пускова установка. 

Перебуваючи в доці, корабель найменш захищений. Жодні системи ППО не працюють, тому що він перебуває поза водою. І швидко перемістити його неможливо, для цього потрібна ціла операція.

Коли корабель перебуває в доці — це доволі легка мішень. Його захищають системи ППО, які знаходяться на землі, але, як ми бачимо, вони не спрацювали.

У Керчі було не так багато кораблів. Тільки ті, які будували на заводі “Залив”. Росіяни будуть, я думаю, тепер нарощувати свої системи ППО і використовувати маскування, тому що кораблі в доках видно як на долоні. 

Якщо і будуть ремонтувати корабель “Аскольд” — це займе дуже багато часу. Можливо, від кількох місяців до кількох років. 

Питання не стільки в руйнуваннях корпусу, скільки у внутрішніх системах. “Аскольд” із водотоннажністю 800 тонн будували 7 років. Це дуже довго. Можливо, буде раціональніше забрати вцілілі складові частини корабля і використати в інших проєктах. 

Корабель “Амур”, який будували на заводі “Залив” у Керчі, зараз готують до передачі Чорноморському флоту РФ. 

Читайте також: Російські окупанти не можуть запобігти завданню ударів по військових об’єктах у Криму — подробиці від Грабського

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Керч перестала бути безпечним місцем для флоту РФ

— Спочатку росіяни заявили, що вони знищили в повітрі від 12 до 18 ракет. Вони впали в море і частина уламків потрапила на територію судноремонтного заводу “Залив”. Але насправді були прямі попадання. 

Росіяни вкотре переконалися, що тепер може прилітати і в Керч, яка здавалася недосяжною. 

На цих судоверфях готувалися до введення в експлуатацію носії ракет “Калібр”. Ці ракети небезпечні для всіх регіонів України. Було завдано збитків інфраструктурі заводу “Залив”. Про їхню серйозність можна буде говорити пізніше. 

Ми говорили, що не кожен окупант допливе до середини Дніпра, зараз ми можемо сказати, що не кожна затока безпечна для російського агресора. 

У росіян сьогодні дилема: вони вимушено переводили свої кораблі до Керчі та Феодосії. Тепер Керч виявилася небезпечним місцем. Тепер вони намагаються заховати те, що, на мій погляд, вже неможливо сховати. У них тривога через далекобійні ракети, які Україні передали західні союзники. 

Пошкодження корабля “Аскольд” — це чергове зниження бойового потенціалу Чорноморського флоту РФ. Флот втрачає бойові одиниці. Мінус пускова установка “Калібрів” — це величезний плюс для України. 

https://www.youtube.com/watch?v=fDEBiaaw0J8

ВАЛЕРІЙ РЯБИХ: Росіяни в Криму більше не побудують жодного корабля

— Удар по кораблю в Керчі — прогнозований. Україна планувала такі удари на тлі поставок далекобійних ракет від західних союзників. 

Судноремонтний завод “Залив” є важливим об’єктом. Там окупанти намагалися налагодити виробництво малих ракетних кораблів. “Аскольд” був першим із партії, яку мали здати найближчим часом. 

Керч була для росіян острівцем безпеки, туди перевели низку кораблів із Севастополя. І вони сподівалися, що “рука відплати” не дістане до цієї бази. Тепер окупантам доведеться ретируватися ще далі. 

Росіянам доведеться змиритися з тим, що на захоплених у Криму українських заводах більше не вдасться виготовити жодного корабля. 

Завод “Залив” розташований лише за кілька кілометрів від Кримського мосту, ППО якого повинна була його прикривати. 

Українським військовим вдалося реалізувати операцію з подолання глибоко ешелонованої системи протиповітряної оборони, про яку неодноразово заявляли російські окупанти. 

Можна прогнозувати, що надалі подібні об’єкти все частіше будуть цілями для ударів ЗСУ. 

Судячи зі знімків, більшість електронних систем у кораблі “Аскольд” було вибито. Також пошкоджено пускову та силову установки — практично все, на чому базується корабель. 

ІВАН СТУПАК: Ми не знаємо, чи вистачить у РФ ресурсів на відновлення корабля “Аскольд”

— Корабель “Аскольд” з 2011 року на плаву, участі в бойових діях не брав. Його готували до спуску на воду, тривали останні підготовчі заходи. На якийсь час корабель виведений з ладу. Ми не знаємо, чи вистачить у Росії ресурсів на його відновлення. 

Російські розвідники і контррозвідники вивезли свої сім’ї з території Кримського півострова. Крим більше є безпечним місцем. Севастополь — небезпечно, Керч — небезпечно, хіба що Ялта залишається. 

Кримський міст зараз намагаються добре захистити, поставили серйозні загородження. Але в кожної перешкоди є своє слабке місце. І завжди можна перемістити фокус на інший об’єкт, який менше охороняється. Ось і взяли корабель. 

Корабель “Аскольд” — носій крилатих ракет. Це для нас грізне озброєння, яке тепер не скоро зможе брати участь у бойових діях. 

Читайте також: Ударом по заводу “Залів” Україна розширила рамки своєї безпеки — коментар