Росія втрачає флот: як Україна повертає Чорне море під свій контроль — розбір експертів

Ураження штабу Чорноморського флоту РФ в Севастополі. Фото: facebook.com/OleksiiTselik

Цієї осені флот РФ отримав кілька настільки потужних ударів, що вже не в змозі забезпечувати колишній контроль в акваторії Чорного моря. Особливо після поразки “свята святих” — штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі.

Шлях від поразок до успіхів

На початку повномасштабного вторгнення Росія змогла захопити Зміїний острів, закрити північно-західну частину Чорного моря для цивільних суден і влаштувати провокації в прибережній зоні. Кораблі противника близько підійшли до Одеси, погрожували висадкою десанту та обстрілювали місто зі ствольної артилерії.

Через місяць по Військово-морським силам (ВМС) країни-агресора наноситься несподіваний для них удар з боку України. Протикорабельний комплекс “Нептун” ВМС України з відстані 120 км зміг вразити ракетами флагман Чорноморського російського флоту — крейсер “Москва”. Той затонув.

Разом із крейсером “Москва” пішла на дно і потужна система протиповітряної оборони (ППО), яка прикривала корабельне угруповання окупаційних військ.

Після цього російська сторона змушена була брати до уваги українські потужності. Вони розрахували, що відстань за 100 морських миль від контрольованого Україною берега є для них безпечною.

Росіяни намагалися збудувати захист, розмістивши на острові Зміїний комплекси протиповітряної оборони та систему ураження. Проте 22 червня українські військові звільнили острів, а російським кораблям довелося триматися ближче до окупованого Криму.

Поруч із Кримом сховатися не вдалося. Минулої осені неподалік Севастополя Україна відкрила “сезон полювання” на кораблі супротивника за допомогою морських надводних дронів. Спочатку — фрегат “Адмірал Макаров”, потім судна в Новоросійській бухті та Керченській протоці.

За даними Генерального штабу ЗСУ, з початку повномасштабного вторгнення Росія втратила вже 20 кораблів і один підводний човен.

“Хочу просто наголосити, що Україна зараз є лідером у цьому напрямі. Тобто безекіпажний асиметричний флот, який фактично знищує традиційний флот, який використовує підходи ХХ століття. У нас флот — ХХІ століття, у цьому різниця”, — наголосив заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Зараз Україна модифікує надводні дрони, удосконалює їх і робить непомітнішими, а крім того — розробляє підводні безпілотники. Нещодавно українські розробники провели випробування підводного дрону “Марічка” — пропонують використовувати його для ураження мостів, кораблів, берегових укріплень та підводних човнів.

Продовженням ланцюжка вдалих операцій на морі стали ракетні удари по військових базах у Криму, системах ППО та штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі.

Українські військові повідомили, що будівля була вражена саме під час проведення наради щодо планування майбутніх операцій.

Колосальні збитки російському Чорноморському флоту завдала і ракетна атака на судноремонтний завод у Севастополі. Так, корабель “Мінськ”, за оцінкою Forbes, коштував 110 млн дол., а підводний човен “Ростов-на-Дону” – 300 млн дол.

Збитки “Севморзаводу” підрахувати неможливо, але на найближчі місяці підприємство виведено з ладу.

Крім цього, за даними військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, ремонт суден на момент удару було практично завершено. У нього Росія вклала близько 40 млн. рублів. На думку аналітиків, “Мінськ” не підлягає відновленню. А ремонт підводного човна, якщо й можливий, займе роки.

Втрати змусили РФ вивести із Севастополя частину військових кораблів Чорноморського флоту. Деякі з них тепер знаходяться у Феодосії.

Російська сторона не коментує переміщення військових кораблів із Севастополя.

“Ні, я ніяк не можу коментувати питання, пов’язані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин, це питання в компетенції Міністерства оборони [РФ]”, — заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Водночас, так званий керівник Абхазії Аслан Бжанія нещодавно заявив про створення постійної бази Військово-морського флоту РФ в Очамчирському районі.

Читайте також: “Намагаються зберегти те, що залишилося”: втрати російського флоту — в огляді FREEДОМ (ВІДЕО)

Майбутнє російського флоту обговорюють експерти

Детальніше про те, в якому зараз стані знаходиться Чорноморський флот Росії, та його подальші перспективи — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

  • Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
  • Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил ЗСУ;
  • Олексій Гетьман, військовий аналітик;
  • Володимир Заблоцький, військово-морський експерт, оглядач Defense Express;
  • Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ (2004 – 2020 рр.);

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Росіяни втратили здатність вести бойові дії

— За півтора року росіяни втратили понад 20 одиниць корабельного складу, але головне, що ворог втратив здатність вести бойові дії. Півтора роки тому росіяни планували висадити десант в Одесі, вони блокували всі українські порти, зараз ситуація зовсім інша.

В результаті виявилось, що існують страх і жах для Чорноморського флоту. І ось зазнавши стільки ганебних поразок, росіяни нарешті починають діяти по-бойовому. Вони починають розподіляти флот, проводити заходи щодо забезпечення безпеки, але пізно.

У Новоросійську можливості щодо базування досить обмежені. Це маленька база, де не розмістяться всі кораблі флоту. Феодосійський та Керченський причали використовуються тимчасово. Те саме стосується інших пунктів базування на території РФ.

Це розосереджене базування не дозволяє здійснювати обслуговування кораблів. Все одно їм доведеться повертатися до Севастополя для того, щоб стати на завод, їх там все одно ловитимуть.

ДМИТРО ПЛЕТЕНЧУК: Менше 10 одиниць Чорноморського флоту беруть активну участь у бойових діях

— Те, що ми бачимо, називається розосередженням. Вони намагаються зараз перерозподілити свої бойові одиниці по різних портах, періодично змінювати місця стоянки, тому що таким чином намагаються убезпечити себе від можливих ударів. Для цього вони використовують у гаванях бонові загородження проти надводних та підводних дронів.

Незважаючи на те, що всі ці гавані мають ешелоновану протиповітряну систему оборони, вона показала недостатню ефективність. Саме тому вони змушені триматися подалі від Севастополя. Це при тому, що Севастополь є основною військово-морською базою у Чорноморському регіоні.

Кількість кораблів уже скоротилася досить відчутно, а тепер ще й проблеми з управлінням, з командуванням (20 вересня був ракетний удар по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі, — прим.ред.).

Потрібно розуміти, що багато питань вирішується у штабі. Питання забезпечення логістики, навчання особового складу, ротації та решти. Тобто багато процесів було зав’язано на штабних офіцерах. Штаб – це великий складний організм, де кожна структура відповідає за якусь свою ділянку роботи, без якої решта фактично може зупинитися. І ось у якийсь момент усі ці ланки зникають. Звичайно ж, це вносить хаос, сум’яття, непорозуміння та некерованість.

З усього складу Чорноморського флоту, який там зараз присутній, менше 10 одиниць беруть активну участь у бойових діях. Це носії крилатих ракет, яких вони вже не мають у тій кількості, щоб ними розкидатися.

У тій частині моря, де вони раніше себе почували більш менш вільно, наприклад, у південно-західній частині Чорного моря, вже їм не так затишно, як раніше.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Чорноморський флот був непереможним, поки з ним ніхто не воював

— Російського домінування вже у Чорному морі немає. Наші невеликі катери без екіпажу можуть ходити на відстань до 800 кілометрів і, за великим рахунком, можуть знищити російські кораблі, де б вони не знаходилися, навіть якщо вони будуть знаходитися в Новоросійську або Сочі, в якихось портах вже на територіальних водах РФ.

Порт — це не тільки місце, де можна постояти, почекати до наступного бойового виходу. Там треба проводити постійно регламентні роботи, технічне обслуговування кораблів, які повертаються із моря. Хто це займався? Судноремонтний завод, який було знищено. Цей завод забезпечував технічне обслуговування, регламентні обслуговування цих кораблів. Зараз там їх нема чим обслуговувати, і вони знаходяться під нашим прицілом.

Росіяни розуміють, що може знову прилетіти, і їх не попередять. Протиповітряна оборона не може перехоплювати наші ракети, як ми бачимо.

Залишилося, на мою думку, один або два кораблі у порту Феодосії. Частину кораблів вивели до Азовського моря. Та й частину кораблів вони виводять вже безпосередньо до Новоросійська, подалі від наших засобів ураження.

Тому домінування російського флоту у Чорному морі немає. Його, за великим рахунком, і не було. З Чорноморським флотом особливо ніхто не воював, і тому він був непереможний. Як із ними почали воювати — став дуже переможним.

Коли з ними почали серйозно воювати, з’ясувалося, що сучасні кораблі флагмани і порти не захищені так, як росіяни про це розповідали.

ВОЛОДИМИР ЗАБЛОЦЬКИЙ: Чорноморський флот — це фактор присутності окупанта на нашій території і з ним треба розправитися

— Починаючи з загибелі крейсера “Москва” минулого року Чорноморський флот РФ перетворився вже на флотилію, він не має кораблів першого рангу.

Що означає флотилії? Формально він не має такого ударного потенціалу корабельного, який був. Тому що ракетний крейсер єдиний із символічною назвою “Москва” пішов на дно і став експонатом. І Україна після війни проводитиме екскурсії: опускатиме на дно людей і показуватиме, як це було.

Знищення великого десантного корабля “Мінськ” та підводного човна “Ростов-на- Дону — це сильний удар. Це зменшення логістичної складової. Щодо корабля “Мінськ”, то й ударної складової. Щодо підводного човна — він обстрілював нашу територію, у тому числі й Вінницю.

Ідуть точкові удари по військових цілях, по болючих точках Криму.

Чорноморський флот — це фактор присутності окупанта на нашій території. Якби не Чорноморський флот, не було б окупації Криму у 2014 році, бо саме його сили брали участь у перекиданні окупантів на території півострова понад те, що там уже було. І його сили забезпечили блокаду українських військ на півострові. Ну і відповідно далі розвивалося вже все за відомим сценарієм.

Ми цілеспрямовано ведемо роботи щодо зниження потенціалу цього флоту, флотилій, скажімо так. Удари по об’єктах ППО, а потім і по аеродромах, і за кораблями, і за складами, та інше — це ланки одного ланцюга.

Хижу рибу, яка у нас забрала наше водоймище, потрібно знищувати з голови. Знищенням штабу ми її обезголовили.

Я вважаю, що поступово це сприятиме тому, що потенціал противника буде вичерпано. Принаймні до такого рівня, що він буде змушений вивести з Севастополя основні сили, кораблі, можливо, війська, які вціліють, або вони там будуть знищені, заблоковані. Все йде до того, що це буде саме так. Ми нарощуємо можливості дистанційної блокади Севастополя та Криму загалом. Перспектива для противника може бути дуже плачевною.

АНДРІЙ РИЖЕНКО: Треба більше бити ракетними кораблями

— Основне завдання Чорноморського флоту зараз — блокада північно-західної частини Чорного моря. Вона здійснюється.

Ми відкрили невеликий коридор через територіальне море, але там об’єм судноплавства невеликий. Для того щоб нам відновити вантажні перевезення, як це було до війни, або хоча б, як це було під час дії зернового коридору, необхідно збільшити виходи кораблів у сотні разів.

Я думаю, треба більше в пріоритеті бити по ракетних кораблях. Хоча, в принципі, вражати їх — це, мабуть, найскладніше, бо вони маневрені, вони краще охороняються, але вони становлять найбільшу загрозу зараз.

Росії чітко зрозуміла загроза завдання ракетного удару. Окупанти розуміють, що за супутниковими засобами розвідки ми можемо визначити місцезнаходження кораблів. Тож, швидше за все, якусь частину кораблів із Севастополя вивели.

Читайте також: Успішні операції України в акваторії Чорного моря — хронологія подій (ВІДЕО)

Прямий ефір