Позов України до РФ про геноцид розглядає Міжнародний суд ООН: яким може бути рішення і коли — думка експертів

18-27 вересня Міжнародний суд ООН у Гаазі проводить слухання за позовом України проти РФ “Про звинувачення у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Позов офіційний Київ подав 26 лютого 2022 року. Суть документа — категорична незгода України з хибним трактуванням Москви Конвенції щодо запобігання геноциду. Російська Федерація пояснювала повномасштабне вторгнення в Україну нібито захистом від геноциду мешканців тимчасово окупованих територій частини Луганської та Донецької областей.

Як триває розгляд справи

Міжнародний суд ООН не варто плутати Міжнародним кримінальним судом. Спільне — обидва відомства знаходяться в Гаазі.

При цьому Міжнародний суд ООН розбирає виключно суперечки між державами-членами Організації Об’єднаних Націй (ООН), а також країнами, які не входять до ООН, проте ратифікували Статут суду. До цього суду не можуть подавати позови та не можуть бути засуджені фізичні особи чи міжнародні організації.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) займається притягненням до відповідальності саме фізичних осіб, і лише з чотирьох злочинів: геноцид, військові злочини, злочини проти людяності, злочини агресії.

Зараз у Міжнародному суді ООН розглядається позов однієї держави проти іншої — України проти Росії. Українську делегацію у Гаазі очолив посол із особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич.

Представники України виступили у Міжнародному суді ООН у Гаазі 19 вересня. Вони закликали суд визнати, що Росія порушила розпорядження МС від 16 березня 2022 року, яким суд зобов’язав РФ припинити військові дії розпочаті 24 лютого 2022 року на території України. Це розпорядження МС було видано у зв’язку з поданим Україною позовом у поточній справі “Звинувачення у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Відповідно Росія має понести за це відповідальність, незалежно від подальшого ходу процесу. Українська сторона наголосила, що МС має на це повноваження.

Київ наголошує, що виправдання, яке Росія використала для розв’язання війни проти України, — чудовищна брехня.

“Чи може держава використати хибні звинувачення у геноциді як привід для руйнування міст, бомбардувань цивільного населення та депортації дітей із їхніх будинків? Коли так цинічно зловживають Конвенцією про геноцид, чи суд безсилий? Відповідь на ці питання має бути “ні”, — заявив Антон Кориневич.

Представник України також закликав Міжнародний суд ООН ухвалити, що Росія має виплатити репарації за вторгнення.

Зазначимо, Світовий банк підрахував, що на відновлення збитків, які Росія завдала Україні, знадобиться щонайменше 411 млрд доларів.

На стороні України у Міжнародному суді ООН виступають 32 країни. Це рекордна кількість учасників процесу. Серед них: 26 із 27 країн Євросоюзу (крім Угорщини), а також Ліхтенштейн, Норвегія, Канада, Великобританія, крім того, Нова Зеландія та Австралія. Чехія та Словаччина, Люксембург та Швеція, Канада та Нідерланди — виступають парами.

У свою чергу, РФ вважає, що МС ООН не має юрисдикції розглядати цю справу. Позиція РФ затягує процес. Тому на даному етапі МС ООН замість того, щоб розглядати позов України проти РФ по суті, вирішує, може він розглядати цю справу чи ні.

На суді представник країни-агресора також заявив, що позов України є неприйнятним за змістом. За його словами, президент Росії Володимир Путін використав слово “геноцид” для опису ситуації в самопроголошених “ДНР” і “ЛНР” як “риторичний прийом, а не як юридичний термін”, який фігурує в Конвенції щодо попередження геноциду.

Закриваючи другий, останній раунд виступів російської делегації, на слуханнях 25 вересня глава російської делегації Олександр Шульгін заявив, що якщо Міжнародний суд ООН погодиться з позицією України щодо порушення Конвенції 1948 року про геноцид і візьме справу до розгляду, це створить “поганий прецедент”.

Україна свої кінцеві аргументи подасть 27 вересня. Саме рішення суду очікується до кінця року.

Читайте також: Росія цинічно зловживає Конвенцією про запобігання геноциду — деталі слухань у Гаазі (ВІДЕО)

Розбір експертів

Детальніше розгляд справи “Україна проти Росії” МС ООН — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Юрій Білоус, адвокат, який займається збиранням доказів військових злочинів РФ проти України;
• Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
• Сергій Голубок, адвокат, колишній співробітник Секретаріату Європейського суду з прав людини;
• Ксенія Корнієнко, юристка громадської організації “Регіональний центр прав людини”.

ЮРІЙ БІЛОУС: Росію в суді не підтримує жодна держава

— Зараз не вирішується питання — права Росія чи не права. Ми знаходимося на етапі, коли суд вирішує, може він розглядати цю справу чи ні. Це так зване питання юрисдикції. На цьому етапі Україну цікавить рішення суду, яким він скаже — так, це стосується нашої компетенції.

Дуже важливо, що у цьому позові на стороні України 32 держави. 26 членів ЄС із 27. З ЄС не виступає на нашому боці лише Угорщина. Усі інші підтримують нашу державу. Це близько 20% із членів Організації Об’єднаних Націй. Це безпрецедентна цифра.

Підтримка — це дуже важливо, і сподіватимемося, що це дасть результат.

Росію не підтримує жодна держава. Росія сама із собою. Вона виступає тут як єдиний супротивник. Тут всі — проти неї.

Найкращі юристи планети в цій справі теж не представляють Росії. Її представники — з РФ, Ірану та Китаю. Одна людина, яка неодноразово захищала у тих чи інших питаннях різні африканські держави, африканських диктаторів, має французьку ліцензію.

Загалом позиція Росії тут нічим не відрізняється від тієї позиції, яку вона займає багато років. Вона не відрізняється від того, що загалом концептуально каже президент Путін. Вони знову говорять про “нацистський переворот”, про “нацистський режим”, що ми робили “геноцид” і “систематично знищували російську мову та російську культуру”, а вони прийшли захищати. Я зараз не жартую, це цілком серйозно.

Позитивним рішенням у справі “Україна проти Росії” для нас буде те, що Росія зловживає Конвенцією про протидію геноциду. Воно може бути гарною, міцною підставою для того, щоб ми з них надалі вимагали відшкодування всіх збитків, які вони завдали в Україні зі своєю війною.

ЗАХАР ТРОПІН: Правова позиція РФ слабка

— У чому особливість цієї справи та в чому її унікальність? У цій справі Україна не звинувачує принаймні зараз Росію у вчиненні геноциду, а каже, що звинувачення Росії в тому, що Україна здійснює геноцид, є неправомірними і не відповідають дійсності.

Це не означає, що Україна не може розширити свої вимоги і вже прямо заявити про звинувачення Росії у геноциді. Але, наскільки я розумію з позиції представників України у цій справі, вони не хочуть це робити через “краще синиця у руках, ніж журавель у небі”.

Правова позиція Росії у цій справі дуже слабка. І я думаю, що наші радники не бачать сенсу ризикувати, щоби не підірвати дуже високі шанси перемоги України у цій справі в майбутньому.

Важливо звернути увагу на те, що при всьому жаху подій у Бучі, в Ізюмі, це не є предметом цієї справи принаймні зараз.

Ще дуже важливим є поділ двох судових установ. Міжнародний суд ООН розглядає суперечки між державами. Наразі розглядається справа “Україна проти Росії”. Якщо ж ми говоримо про Міжнародний кримінальний суд, про ордер на арешт, виданий проти Путіна та [уповноважену за президента РФ з прав дітей] Львовой-Бєловой, — це вже інша юрисдикція, це інша судова установа. І тут йдеться не про відповідальність держави, а про кримінальне переслідування окремих індивідів.

СЕРГІЙ ГОЛУБОК: Є підстави вважати, що ухвала буде винесена до кінця року

— Судова процедура у Міжнародному суді ООН займає чимало часу. І якщо суд зараз погодиться з Україною, він перейде на наступну стадію розгляду справи — на розгляд справи по суті.

На стадії розгляд справи по суті у сторін спору, 32 вступивших у справу держав, буде можливість подати свої виклади позиції, які часто називають меморандумом. На це піде час та буде проведено ще один раунд слухань. І лише після цього суд виносить ухвалу за підсумками спору.

Україна робить все від неї можливе для того, щоб це все прискорити. Зокрема, вона подає свої письмові виклади до суду ще до закінчення дедлайну. Тобто у період меншого часу, ніж суд їй надає.

Звісно, Російська Федерація так не робить, Вона використовує максимально весь час, який їй надається. Вона, як ми бачимо зараз у суді, висуває 110 різноманітних аргументів, що іноді суперечать один одному, намагається говорити про те, що ні, ви нас неправильно зрозуміли, наш президент, коли говорив слово “геноцид”, не мав на увазі геноцид і так далі.

Наразі шансів затягнути процес у РФ вже немає. Процес перебуває вже на стадії усних слухань. І після того, як вони закінчаться, слово вже буде за судом. Суд винесе ухвалу не по суті спору, а за попередніми запереченнями Росії щодо того, чи є в нього юрисдикція цю справу розглядати.

Є підстави вважати, виходячи з того, як суд працює, ця ухвала буде винесена до кінця року.

Якщо ухвала буде на користь України, то розпочнеться наступна стадія розгляду справи по суті.

КСЕНІЯ КОРНІЄНКО: Рішення Міжнародного суду ООН визнаються у всьому світі

— Багато хто помилково стверджує, що це позов про те, що Росія робить геноцид на території України. Але це не так. У цьому питанні Україна вчинила досить по-новаторськи та креативно. Позов про те, що РФ використовує слово “геноцид” для виправдання своєї збройної агресії проти України і таким чином зловживає Конвенцією.

На даному етапі відбуваються слухання про те, чи має суд юрисдикцію розглядати цю справу, тому що РФ подала до суду свої попередні зауваження, в яких стверджує, що суд такої юрисдикції не має.

Перед тим, як почати розгляд справи по суті, суд повинен визначити, чи має він взагалі юрисдикцію розглядати цю суперечку чи ні. І коли суд визнає, що він має таку юрисдикцію, якщо буде таке позитивне рішення суду, тоді вже розпочнеться розгляд суду безпосередньо по суті цієї справи.

Щодо юридичних аргументів, то представники України заявили, що суд має юрисдикцію розглядати цю справу, оскільки Росія, незаконно маніпулюючи та зловживаючи Конвенцією про геноцид, розпочала своє повномасштабне вторгнення. Наша сторона просить суд визнати, що жодного геноциду на Донбасі Україна не робила, що всі посилання Росії на те, що вона розпочала своє вторгнення через геноцид, проведений нібито Україною, не обґрунтовано, що визнання “ЛНР” та “ДНР” базується на помилкову твердженні рішення геноциду, і це теж не має під собою жодних юридичних зобов’язань і відбувається абсолютно незаконно.

Росія не може ігнорувати та заперечувати той факт, що Міжнародний суд ООН — це дуже авторитетний судовий орган, і його рішення визнаються у всьому світі.

РФ розуміє, що якщо вона ігноруватиме цей процес, то суд відразу ж перейде до розгляду справи по суті. Тобто, зараз вона подала свої попередні зауваження, вона затягує справу.

Росія досить серйозно підготувалася до цієї справи, а також має серйозні юридичні аргументи.

Читайте також: Суд ООН може відкрити проти Росії ще одну справу про військові злочини — розбір (ВІДЕО)