Заяви Єнссена і Саркозі про компроміси, депортація дітей і російський спорт: підсумки тижня підбиваємо з Михайлом Подоляком

Неоднозначні заяви представників НАТО в контексті України, розмови лобістів Кремля про компроміси “заради завершення війни”, підготовка РФ до нових псевдовиборів і нових фактів крадіжки українських дітей російськими окупантами — в інтерв’ю радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Заяви Єнссена та Саркозі

— Керівник апарату генерального секретаря НАТО Стіан Єнссен припустив, що Україна може стати членом Альянсу в разі територіальних поступок Російській Федерації. Позиція України в цьому питанні тверда — Україна не торгує своїми територіями. Пізніше Єнссен вибачився за свої слова і сказав, що йому не слід було висловлюватися таким чином. А слідом глава НАТО Єнс Столтенберг наголосив на незмінності позиції Альянсу щодо підтримки України та заявив, що тільки Україна вирішуватиме, коли та з ким їй вести переговори. Чому програш Росії та позбавлення легітимності Путіна — це єдиний і безальтернативний шлях до реального миру?

— Тому що Росія атакує не тільки Україну. Росія повністю занулила міжнародне право як концепцію міждержавного спілкування. Росія показує, що в сучасному світі можна здійснювати великий воєнний злочин і не нести за це покарання. Це деморалізовуватиме далі й інші країни, зокрема Росію, і це сприятиме продовженню експансії на українську територію і продовженню більш агресивної зовнішньої політики, ніж це було до початку повномасштабного вторгнення.

Тому абсолютно зрозуміло, що Росія в такому політичному вигляді існувати далі не може, інакше світ буде весь час змушений думати про те, що завтра десь ще виникне наступна війна.

Росія — це країна з реваншистським мілітарним імперським комплексом, який має бути реалізований через придушення зовнішніх опонентів. Тому що інакше Росія внутрішньо не зможе контролювати свою досить велику і при цьому злиденну територію.

Сенс існування сучасної Росії — це отримання сировинних грошей у великому обсязі. Частину цих грошей розкрадають, частину інвестують у мілітарні технології, щоб потім атакувати зовнішні ринки, атакувати інші країни й таким чином говорити про велич Росії для внутрішнього злиденного ринку.

У Росії сьогодні всі основні вкладення — це корупція, війна і приниження інших країн.

Що стосується заяви Єнссена. Нам не потрібні вибачення, це якась абсурдна історія — вибачення, я там щось помилився, не помилився.

Нам більш важливо, щоб представники західних політичних еліт глибше розуміли й природу нинішнього конфлікту, і неможливість пройти ще раз шляхом 2008 або 2014 року. Тоді якраз і було реалізовано концепцію — території в обмін на мир.

У 2008 році Росії віддали частину території Грузії. У 2014 році так само толерували захоплення Росією півострова Крим і частини Донбасу. Усе це не призвело до стабільного миру.

Тому дуже дивно у 2023 році після такого повномасштабного вторгнення чути ті самі концепції, які призвели до глобальної трагедії.

Я, чесно кажучи, навіть не можу зрозуміти, наскільки потрібно не відчувати історичний момент, щоб казати людям, які свої життя віддають за Україну, що, мовляв, ви воювали 18 місяців марно і можна знайти якісь компромісні формули, коли ви визнаєте свою поразку.

Будь-які інші умови, крім програшу Російської Федерації, означають програш України.

І що почув Путін за цими словами [Єнссена]? Він почув головне: у якийсь момент ми їх дотиснемо, почнуть більш суттєво тиснути на Україну, щоб вони погодилися програти.

Тому, на мій погляд, потрібно дуже акуратно ставитися до будь-яких заяв, які заохочують Російську Федерацію здійснювати далі злочини.

І, на мій погляд, тут треба було інакше поставити акценти. Перше — ми вам даємо зброю, ми зараз переглянемо обсяг необхідної вам зброї з урахуванням того, що друге — ця війна повинна закінчитися поразкою РФ. І третє — ми з Україною будемо до кінця.

Навіть фраза Столтенберга “Україна сама має вирішувати”. Уже рішення ухвалено. Рішення називається — кордони 1991 року і початок політичної трансформації Росії.

Навіщо постійно повертатися, даючи Росії надію, що їй дозволять зберегти обличчя?

Читайте також: Вступ до НАТО в обмін на територію: заяву представника Альянсу обговорюємо з експертами

— Схожі заяви цього тижня ми почули ще від одного представника західної політики. Колишній президент Франції Ніколя Саркозі в інтерв’ю Le Figaro закликав до компромісів заради завершення війни РФ проти України. Для чого пан Саркозі та подібні до нього персонажі підіграють російській пропаганді?

— По-перше, Саркозі не є представником політичних еліт, це засуджений корупціонер (у березні 2021 року французький суд засудив Саркозі до року в’язниці та двох років умовно у справі про корупцію, зловживання впливом та причетність до порушення таємниці слідства, у вересні 2021 року — ще до року тюремного ув’язнення, що може бути проведене під домашнім арештом, за звинуваченням у перевищенні ліміту витрачання коштів на виборчу кампанію, — ред.).

Друге — це примітивний проросійський лобіст, який є одним із тих, хто привів світ до нинішньої ситуації. Безумовно, головним винуватцем є Російська Федерація. Але такі люди, як Саркозі, заохочували таку поведінку Росії, підтримували її, захищали.

Зараз Саркозі, по суті, закликає світ відмовитися від міжнародного права, визнати, що той, хто сильний, той буде домінувати. Тобто він, у принципі, закликає Росію продовжити максимально жорстоку геноцидну війну в Україні.

Своїми заявами він каже: ви поки що ріжте, вбивайте українців, поки ми не дотиснемо, щоб вони погодилися вам програти. Ось прямий переклад.

Він також сказав про референдуми (Саркозі виступив за проведення міжнародних ратифікованих референдумів, які мають визначити, чи мають нині окуповані території України залишитися під контролем Москви, — ред.). Які референдуми на окупованій території? Російська Федерація завжди використовує досить передбачувану технологію, коли захоплює якусь територію. Вона там знищує всіх, хто проти Росії або не лояльний до Росії, залишає кілька громадян, які готові зрадити свою країну, і насичує цю територію привезеними громадянами Російської Федерації. І проводити референдум, наприклад, у Криму після дев’яти років окупації, це те ж саме, що провести референдум десь у російській глибинці та запитати: ви за Росію чи ви за Монголію? Приблизно такого рівня референдум.

Це свідчить, по-перше, про інтелектуальну слабкість Саркозі. Друге — про те, що він є відкритим проросійським шовіністом. І третє — він хоче дозволити Росії виграти і прямо про це говорить.

Не думаю, що нам потрібно на це звертати увагу.

Псевдовибори на окупованих територіях

— На окупованих українських територіях Кремль готується до псевдовиборів. Результати цих “виборів” не нестимуть жодних смислів, крім кримінальних наслідків. Ми бачимо це на прикладі анексії українського Криму через “референдум”. Чому Кремль продовжує вести таку політику, і чим вона в підсумку йому відгукнеться?

— Ви абсолютно праві, вони навіть не мають пропагандистського значення. Тому що безглуздо розповідати, що ти там проводиш вибори, якщо навіть на внутрішньому ринку знають, що в тебе там 18 місяців триває війна. Для зовнішнього ринку це теж не має жодного значення.

Спроба анексії територій, які зараз перебувають у зоні бойових дій, є дуже важким кримінальним злочином. Склад злочину очевидний. І ордер на арешт Міжнародного кримінального суду потрібно буде обов’язково видавати за спробу анексії окупованих територій, за проведення там політичних процедур. Видавати по прізвищах організаторам, за цим стоїть [перший заступник глави Адміністрації президента РФ] Кирієнко.

Ці процедури (псевдовибори, — ред.) не мають і організаційного значення. Я не зовсім уявляю навіть, як це можна організовувати, коли там тривають бойові дії, коли там немає електорального поля, яке може здійснити вільне волевиявлення.

Це все — абсолютна фікція, яка не матиме жодних юридичних чи політичних наслідків. На це взагалі можна не звертати уваги, окрім одного фактору — прізвищної фіксації організаторів, бо вони вчиняють кримінально караний злочин.

Читайте також: Брехня і паспортизація: життя людей в окупації напередодні “виборів” обговорюємо з експертами

Депортація дітей

— Ще один приклад злочинної політики Кремля — крадіжка українських дітей. Нещодавно стало відомо про черговий подібний факт, коли російські терористи незаконно вивезли ще 450 українських дітей з тимчасово окупованих територій. Як Кремль використовує цих дітей у війні проти України?

— Він використовує з точки зору розмиття української ідентичності.

Є таке слово “манкурт” (узята в полон людина, перетворена на бездушне рабське створіння, яке повністю підпорядковане хазяїну і не пам’ятає нічого з попереднього життя, — ред.). Ось у російській армії сьогодні є військові, народжені в Україні, у яких досі тут живуть батьки або могили батьків. І вони сьогодні атакують Україну.

Ось Росія хоче з дітей зробити таких манкуртів. І якщо Росія зараз не доведе до кінця руйнування української державності, то щоб ці манкурти потім закінчили роботу зі знищення України.

Друга частина — вони хочуть просто принижувати наших з вами дітей, тобто ламати їхній стрижень. Адже серед наших дітей є дуже багато сильних людей, навіть попри свій юний вік, які будуть чинити опір спробі зруйнувати їхнє внутрішнє розуміння, хто вони. Росія буде знущатися з них, проводити свого роду соціальний експеримент — чи можна зламати сильних, вольових дітей.

Третя складова — повертаємося до класичної Росії, яка дуже дурна країна і використовує старі технології, які ще вчора прокатували. Вони хочуть показати, що вони настільки гуманні, що намагаються вивезти із зони бойових дій дітей. Безглуздість у тому, що не починайте ви війну 2014 року, не продовжуйте її повномасштабну версію 2022-го, і діти б жили щасливо, на відміну від дітей Російської Федерації, які живуть у недоглянутих, мало пристосованих до життя містах (крім Москви й Петербурга).

І російські діти зрештою перетворюються на це легендарне покоління гопників (не покоління Next, а покоління гопників), яке потім розтікається світом і намагається скрізь нав’язати свій “русский мир” через пиятику, через матюки, через бійки.

Ось Росія зараз у примітивному тоні намагається сказати світові (звісно, це не працюватиме), що ми рятуємо дітей. Але немає жодних аргументів. Не зайди Росія у 2014 на територію України, ніякої війни б не було, ніхто нікого не вбивав би, дітей ніхто не викрадав би. Не зайди сюди Росія, безумовно, Україна сьогодні виглядала б зовсім інакше, не як поле бою, а як конкурентна і перспективна країна.

Росія ж навмисне прийшла вбивати громадян, руйнувати інфраструктуру, випалювати тут землю. З 2014 року вона це робить. Інші фактори — про якихось нацистів, про захист російськомовних — ніколи не мала жодного значення.

Читайте також: Потрібні посередники: чи реальні переговори між Києвом і Москвою щодо питання депортованих до Росії дітей

Лукашенко і Кремль

— Допомагає Путіну красти українських дітей і Олександр Лукашенко. Судячи з його заяв, Лукашенко з білоруського диктатора вже остаточно перетворився на російського пропагандиста. От наскільки сильно на сьогодні Лукашенко загруз у залежності від Кремля?

— Лукашенко ніколи не був самостійним політиком, він повністю залежав від російської політичної, фінансової присутності в Білорусі. Це досить примітивний, з дуже специфічною риторикою VIP-агітатор путінського типу.

Він несамовито боїться Путіна, він несамовито боїться Росії. Він не впливає на жодні процеси, він не є політиком навіть регіонального рівня. Він, у принципі, є таким наглядачем від Росії над Білоруссю. Лукашенко не володіє аналітичним мисленням, не має якісного аналітичного апарату, не має потужних спецслужб. Він не знає процесів, не розуміє цих процесів і не може давати їм відповідну оцінку.

Він виступає, скоріше, як афішист клоунського типу, який афішує якісь абсолютно безглузді речі. Це можна сприймати як анекдотичні розповіді малообізнаної і дуже марнославної людини.

Російський спорт

— 35 країн світу заявили, що бойкотуватимуть Олімпіаду-2024 у разі допуску спортсменів із Росії та Білорусі. Що сьогодні із себе представляє російський спорт? Що через нього просуває Кремль?

— Російського спорту не існує. Ми сьогодні говоримо про політичну складову неіснуючого спорту.

Насправді це промоутери геноциду і промоутери війни.

Усі ці спортсмени з російською юрисдикцією входять у ті чи інші команди Путіна, головне завдання яких — промоутування експансіонізму Росії на зовнішньому ринку.

Нагадаю, що російський спорт свого часу був дискваліфікований не з політичних причин, а з причин максимальної державної допінгової програми. Тобто це спорт абсолютно збочений. Росія завжди обманювала на арені своїх опонентів, спортсменів інших країн.

Олімпіада в російському Сочі 2014 року — це феноменальне блюзнірство над спортивним рухом. У той момент, коли Росія починає атакувати Україну, в той же момент проводиться Олімпіада в Сочі. І починаючи з Сочі, ви пам’ятаєте, практично всіх спортсменів дискваліфікували, позбавили золотих, срібних або бронзових нагород, бо ці нагороди були так чи інакше здобуті за допомогою допінгу.

Крім допінгової програми в Росії існує фундаментальна корупційна програма, яка дає змогу заводити громадян Росії на ключові управлінські посади в спортивних федераціях, а потім викривляти результати на користь Росії.

Тобто росіяни ніколи не змагалися як спортивні інтереси з іншими країнами, Росія завжди намагалася перекрутити суть спорту і купити результат. Це перша складова.

Друга додалася зараз — 99% російських спортсменів використовуються як промоутери вбивства України. І немає ніякого “нейтрального статусу” або “білого прапора”, російські спортсмени — саме громадяни Росії, вони використовують будь-який майданчик для промоутування своєї війни.

Мені здається, все це прекрасно розуміють і функціонери міжнародних спортивних організацій. Просто вони ніяк не можуть усвідомити, що час золотого російського корупційного періоду вже минув, що Росія програє цю війну і перетвориться на дрібну країну, яка не впливатиме на міжнародні інституції, не посягатиме місце в глобальному політичному процесі і, відповідно, не матиме інтересу корумпувати чиновників спортивних федерацій.

Саміт БРІКС

— 22 серпня в Південно-Африканській республіці розпочнеться саміт БРІКС — міжнародне об’єднання за участю Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР. Росія прагне перетворити БРІКС на антизахідну коаліцію, що розходиться з інтересами інших членів об’єднання. Путін не відвідає саміт, адже влада ПАР має зобов’язання перед Міжнародним кримінальним судом заарештувати його на своїй території, тож Путін боїться провести залишок днів за ґратами. Дивлячись на всі ось ці факти, чи має Росія шанси домогтися хоч якогось успіху на саміті БРІКС?

— Росія не доб’ється жодного успіху на саміті БРІКС. Росія використовує будь-які міжнародні майданчики, зокрема той самий саміт БРІКС, тільки для промоутування своєї ідеології в міжнародне співтовариство, щоб повністю ерозувати міжнародні правила.

На жаль для БРІКСу, вони не можуть зрозуміти, що їм потрібно дистанціюватися від Росії, що Росія має перестати бути членом БРІКС, що є більш якісні кандидати, які можуть посилити БРІКС економічно. Росія ж буде зменшувати шанси БРІКС виглядати ефективно.

Росія, безсумнівно, в такому вигляді існувати не буде, і, безсумнівно, вона програє. Якщо країни БРІКС зацікавлені в збереженні Росії в такому вигляді, вони припускаються стратегічної помилки, тому що вони весь час матимуть ізгоя, який тягнутиме їх у політику конфліктного штибу, у політику руйнування.

На жаль, це важко розуміти, тому що сьогодні Росія на економічних ринках дозволяє отримувати так звану тіньову премію через сировинний демпінг або через купівлю втридорога товарів шляхом паралельного імпорту, тобто з корупційною складовою. Тому багатьом країнам здається вигідно мати поруч слабку Росію, яка готова торгувати дешевше або купувати дорожче. Це дуже коротка стратегія, яка призведе до обвалення впливовості багатьох глобальних інституцій, зокрема, може призвести до деякого зниження впливовості БРІКС.

Мені здається, вони мають ухвалити рішення про виведення Росії з-поміж учасників БРІКС із правом голосу. Точно так само, як ніжно вивести Росію зі складу країн G-20 (“Великої двадцятки”), щоб вона не використовувала цей майданчик для промоутування своїх шкідливих ідей.