Спецтрибунал для Путіна: як розробляють метод притягнення до відповідальності всіх, хто винен в агресії Росії проти України (ВІДЕО)

Про необхідність реформи міжнародного права заявила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. За її словами, міжнародне правосуддя занадто повільно адаптується до сучасних реалій, що дає змогу диктаторам, як-от президент Росії Володимир Путін, залишатися на волі. Бербок зробила такі заяви перед вильотом на конференцію, присвячену 25-річчю створення Міжнародного Кримінального Суду, повідомляє FREEДОМ.

За організацію масової депортації українських дітей, однієї з форм геноциду, згідно з Женевськими конвенціями, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна в березні цього року. Таким чином, російський диктатор став четвертим президентом держави, переслідуваним МКС за всю історію. Тепер усі 123 країни, які визнають юрисдикцію цього суду, зобов’язані будуть заарештувати Путіна, якщо той з’явиться на їхній території. Про це під час міністерського круглого столу в штаб-квартирі ООН нагадав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Справедливість дозволить запобігти майбутнім злочинам. Але безкарність, як ми всі знаємо, спонукає злочини. У нас немає морального права допускати її після того, як тисячі невинних українців постраждали від російської агресії. Усі винні мають бути притягнуті до відповідальності, без винятку”, — заявив він.

Однак Україна ставить перед собою більшу мету, ніж арешт одного лише Путіна. Офіційний Київ хоче притягнути до відповідальності всіх винних в агресії проти України. Для цього ведеться робота над створенням спеціального трибуналу. Акт агресії сам по собі вже є злочином, згідно зі статутом ООН. Однак востаннє за нього судили лідерів країн Осі — Німеччини, Італії, Японії за підсумками Другої світової війни. У всіх наступних війнах, з тих чи інших причин, злочин агресії як такий ігнорувався. Україна має намір змінити цей статус-кво.

“Це складне завдання, і дипломатично, і юридично, і політично, створити новий судовий орган, який займатиметься питанням відповідальності за злочин, за який 80 років міжнародна спільнота не судила нікого. Тому за ці півтора року ми пройшли важливий шлях. Дуже важливим проміжним результатом на шляху створення спеціального трибуналу є запуск у роботу (3 липня це відбулося в Гаазі) міжнародного центру з кримінального переслідування за вчинення злочину агресії проти України”, — повідомив юрист-міжнародник, агент України в Міжнародному суді ООН, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ (МЗС) України Антон Кориневич.

Проблема полягає в тому, що деякі партнери, особливо США, виступають проти такого формату трибуналу, який затверджує ООН. Адже тоді схожі процеси можуть провести й над ними за їхні минулі війни. Україна ж категорично не сприймає гібридного трибуналу — тобто процесу, включеного в правову систему однієї країни. В офісі президента заявляють, що Україна прагне притягнути до відповідальності не обмежений список прізвищ, а взагалі всіх, хто винен в агресії. Тому наразі найперспективнішим виглядає варіант інтернаціоналізованого трибуналу — коли на базі національної судової системи створюється окремий орган інтернаціональний із залученням міжнародних елементів: суддів, прокурорів, окремих правил і принципів.

“На старті було 3 моделі. Перша модель дуже довга, і ми про неї дуже багато говорили. Це фактично аналогія створення Нюрнберзького процесу. Але якщо ми виходимо з декларації про підписання міжнародного договору про створення трибуналу, на це може піти багато років. Винахід цього компромісного варіанту, я бачу в ньому зацікавленість партнерів. Тобто вони вже хоча б запитують, як конкретно цей механізм буде працювати”, — сказав заступник керівника Офісу президента України (ОПУ) Андрій Смирнов.

За півтора року роботи, українській дипломатії вдалося домогтися значного прогресу в організації міжнародного трибуналу. Резолюції з його підтримкою підписали в Європейському Союзі (ЄС), НАТО, Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та 9 окремих державах. А спеціальна міжнародна група, до якої входять 38 країн, провела вже 4 наради. На них представники держав розробляють алгоритми роботи трибуналу, щоб орган не суперечив політиці країн.

Читайте також: Пособників Путіна у війні проти України наздоганяє покарання — факти (ВІДЕО)