Вторгнення в Молдову, Грузію, Україну: війна стала умовою для існування Росії (ВІДЕО)

Війна — невіддільна частина російської держави, обов’язкова умова її існування, починаючи з XIII століття, часів Московського князівства. Відтоді Росія більшу частину своєї історії перебуває у стані війни, вона брала участь у сотні різноманітних військових конфліктів, 70% із них — це завойовницькі, агресивні війни. Однак не всі спроби досягти своїх цілей силою закінчувалися для РФ успіхом, і зазвичай після цього слідувала глибока політична криза, повідомляє FREEДОМ.

Кремлівський наратив “Росія ніколи ні на кого не нападала” не витримує жодної історичної критики. Ведучи лише так звані оборонні війни, російська держава не змогла б збільшити свою територію в 7 разів з моменту проголошення Московського царства в 1547 році.

“Більшість цих воєн, вони були спрямовані на розширення просто-напросто території держави або ж на встановлення ось якихось режимів, фактично сателітних держав за межами або царської, або радянської, або пострадянської Росії. Хоча Росія начебто має достатньо території. Тим не менш, імпульс російської держави такий, що ця держава весь час хоче далі розширюватися”, — зазначив німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд.

Починаючи з середини XVI століття, Росія брала участь, принаймні, у 75 різних війнах. Понад півсотні були розв’язані саме російською стороною. Головна мета — експансія. Якісь конфлікти закінчувалися швидким завоюванням, як, наприклад, взяття Казанського ханства 1552 року. А ось війна з Кримським ханством із перервами на “худий мир” тривала майже 300 років. Після його підпорядкування російська держава намагалася закріпитися на Кавказі та у Східній Європі.

“Частина цих воєн була переможна, частина цих воєн пов’язана з поразками, але все-таки повільно, повільно, повільно, з огляду на розміри, з огляду на людський потенціал, Росія росла. Але деякі війни були для неї практично холодним душем, які призводили до кардинальних змін. Найбільш відома — це Кримська війна”, — сказав військовий історик, голова ГО “Центр мілітарної історії” Василь Павлов.

Спровокована Росією Кримська війна за панування на Балканах проти Туреччини та її союзників — Франції та Британії — була програна 1856 року. Одна з головних причин поразки — військово-технічне відставання росіян, яке частково вдалося компенсувати живою силою. Наступні реформи не врятували Російську імперію від краху — лютнева, а потім — Жовтнева революції призвели до падіння імперського режиму, поразки в Першій Світовій війні та втрати значних територій у Європі.

Радянський Союз, що виник на руїнах імперії, продовжив спроби встановити прямий політичний та військовий контроль над прилеглими територіями: 1939 року було окуповано Литву, Латвію, Естонію та східну частину Польщі. У 1940 році з великими втратами в живій силі було захоплено 10% фінської території.

“У результаті цього фіни втратили територію, але Червона армія зазнала нищівної поразки на полі бою. Її втрати були просто жахливими. І точно також показала, що воювати проти, нехай і невеликої, але добре мотивованої та добре озброєної армії вона практично не в змозі. І лише масоване використання живої сили, перевищення в десятки разів на окремих напрямках кількість фінських військ, це призводило до невеликого просування радянських військ”, — сказав Павлов.

Наступний після Другої Світової війни для СРСР збройний конфлікт був в Афганістані. Він тривав 10 років: з 1979-го по 1989 рік. Радянська влада хотіла розширити вплив у регіоні. Цілей не досягла. Крім того, затяжна неуспішна війна стала однією з причин розвалу СРСР, кажуть експерти.

З воєн свою історію почала і продовжила Російська Федерація. У 1990-х — вторгнення в молдавське Придністров’я, дві чеченські війни й подальше підпорядкування Ічкерії. У 2008 році — окупація грузинських територій Абхазії та Південної Осетії. У 2014 році Росія анексувала український Крим та частину Донбасу, де до 2022 року продовжувала гібридну війну, поки не зважилася на повномасштабне вторгнення в Україну.

“Я думаю, це просто пов’язано з тим, що в 1991 році, на жаль, не відбулося дійсно руйнування старої системи. І вони ніби у своєму мисленні, у своїй культурі, у своєму баченні світу продовжили стару імперську традицію Радянської Росії, як і царської Росії. І ось ця вся ось ця культура великої держави, імперіалізму, експансіонізму, вона залишилася, і вона тепер повністю відродилася”, — вважає Умланд.

Історики зазначають, Росія як і сотні років тому — це класична імперія, яка практично не здатна існувати в мирному просторі: вона або воює, або готується до війни. Нетривалі переможні війни призводили до ейфорії, зміцнення влади і зростання її авторитету. А ось поразки завжди оберталися крахом, але разом із цим зростали й реваншистські настрої, що було ґрунтом для майбутніх воєн. За словами аналітиків, перемога України в нинішній війні і деімперіалізація Росії назавжди допоможуть розірвати це порочне коло насильства і поневолення.

Читайте також: Путін веде Росію до неосталінізму — в країні воскрешають культ диктатора і переймають його практики (ВІДЕО)