Північноатлантичний альянс сьогодні консолідований і приділяє більше уваги Східному флангу для його безпеки. Росію в НАТО сьогодні сприймають як загрозу. Про це сказав політолог, керівник литовського офісу Freedom House, викладач Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Вітіс Юрконніс в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 14 липня.
“НАТО зараз більше консолідований, там більше мотивації, більше енергії. Більше уваги приділяють Східному флангу, що, звичайно, дає нам відчуття більшої безпеки. Ми також розуміємо, що й самі маємо багато чого робити. Усі чітко розуміють, що є агресія Росії, є війна РФ проти України. Якщо ми раніше в Литві говорили про це, як про загрозу, що таке можливо, то на нас дивилися як на панікерів. А сьогодні ми відчуваємо, що розуміння є. Розуміння того, що Росія є загрозою. І треба не тільки затверджувати резолюції, а допомагати Україні чинити опір і перемагати Росію”, — зазначив гість ефіру.
Також політолог акцентував, що фундаментальною зміною є створення Ради Україна — НАТО, адже саме Україна сьогодні задає порядок денний. Вільнюський саміт багато чого змінив, наголосив Юрконіс.
“Багато чого змінилося. Не секрет, що 20 років тому була створена Рада НАТО — Росія. І де вона зараз? Ось буквально цього тижня створено раду Україна — НАТО. Я думаю, що це фундаментальні зміни. Оскільки якщо 20 років тому було сприйняття, що якраз Росія може малювати певні “червоні лінії” та диктувати, що і як треба робити у Східній Європі, то зараз якраз Україна задає тон у плані того, що потрібно, хто є реальною загрозою, та як цьому протистояти”, — зазначив Юрконіс.
Вільнюський саміт НАТО, якщо дивитися в історичній перспективі, змінює дуже багато, переконаний політолог.
Він наголосив, що взаємодія НАТО з Україною має вже інституційний характер, країна на шляху до реального членства в Альянсі. А 10 років тому це було зі сфери фантастики.
Юрконіс також заявив, що дещо завищені очікування від саміту Україна компенсувала двосторонніми переговорами та рішеннями за їхніми результатами.
“Багато говорилося про те, що Вільнюський саміт — історичний. Це не було спроста і даремно. Я впевнений щодо того, що кожен пункт, який не відповідає очікуванням, того, що по максимуму не досягнуто, буде компенсовано на двосторонньому рівні. І вже першою ластівкою була позиція [президента Франції] Макрона, коли він пообіцяв ракети для України. Зрозуміло, що коли домовляються 30 плюс країн, то досягти максимуму досить складно. Але вже на двосторонньому рівні були досягнуті інші цілі”, — сказав гість ефіру.
Партнери та друзі в Альянсі, упевнений експерт, будуть топити за Україну по максимуму.
“Навіть якщо Україна наразі не повноцінний член НАТО, у неї є і партнери, і друзі, які говоритимуть у Північноатлантичному альянсі за Україну, топитимуть по максимуму. І Литва це робила до Вільнюського саміту. Це наш обов’язок і зобов’язання. Ми будемо продовжувати працювати. Тому, що всі розуміють, і це було озвучено не раз представниками різних країн, що першим кроком має бути допомога Україні перемогти проти Росії. І тоді — членство в НАТО”, — резюмував Вітіс Юрконіс.
Читайте також: “Альянс став сильнішим, ніж будь-коли в історії”: як Україна змінила НАТО — думки
Нагадаємо, 11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт НАТО, на якому було засновано Раду Україна — НАТО. У першому засіданні Ради взяв участь президент України Володимир Зеленський. 11 липня главами держав і урядів країн НАТО було затверджено Вільнюське комюніке, в якому закріплено, що Україна буде членом Альянсу, і вступ відбуватиметься без Плану дій щодо членства, а за пришвидшеною процедурою.